Архів
Середа,
27 червня 2018 року

№ 48 (19595)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаПост здоров’я

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Позиція

Злочинців потрібно карати

Іван ДЕРЕВ’ЯНКО.

м. Суми.

ЧАСТО чуємо від політиків та експертів про те, що Україна — багатонаціональна держава. Проте мушу не погодитися. Україна юридично нині мононаціональна, де мешкають тільки українці. Якщо не вірите, подивіться в паспорт і знайдіть графу «національність». Не знайдете, бо її звідти давно вилучено. У певний час відомі можновладці одним розчерком пера вщент зруйнували, а затим і знищили національну структуру українського суспільства. Почуття національності — одна з найдорожчих цінностей для людини. Навіщо її відбирати? Нехай кожен офіційно називається тим, ким є.

У багатонаціональній країні обов’язково є корінна національність — основа її національної структури, на котрій і будується національна політика країни. На превеликий жаль, нині в Україні національної політики як такої немає. Впродовж незалежності керманичі жодного разу не виносили на порядок денний питання національної політики, бо вся їхня увага була спрямована на тотальне пограбування народу. Тож маємо над­то сумні результати такої кричущої безвідповідальності — втрата Криму, війна на Донбасі, бурхливе зростання сепаратистських настроїв в Україні. Вважаю це страшним злочином проти країни і народу. І злочинців потрібно карати за всією суворістю закону. Досить сподіватися тільки на кару Божу. Не будьмо й ми з вами пасивними до своєї долі.

Версія для друку          До списку статтей

Озовіться, друзі!

З повагою до всіх — Людмила НІЗЕЛЬСЬКА.

м. Первомайськ

Миколаївської області.

28 ЧЕРВНЯ 1958-го у нашій Заньковецькій школі (Деражнянський район Хмельниччини) відбувся перший випускний. Ми тоді були молоді й безмежно щасливі. Кружляли в шкільному вальсі. Хоча й не мали розкішних суконь та костюмів, раділи цьому дню. Нас вітали батьки, вчителі, знайомі.

Відтоді минуло 60 літ, але пам’ять про шкільні роки не згасає. Тож від щирого серця вітаю своїх однокласників із 60-річчям закінчення школи. Бажаю всім міцного здоров’я, благополуччя, довгих років життя, терпіння, сімейного затишку, миру на нашій землі та всього найкращого. Мої контактні дані в редакції. Буду рада кожному дзвінку та листу.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове