• Освіта

ЗНО: знову зі скандалом

Олена БЕГМА.

Як уже повідомляла наша газета, 1 червня відбулося зовнішнє незалежне оцінювання з англійської мови, яке склали 84 000 абітурієнтів. Нині його було проведено в істотно зміненому форматі: крім тестових рівнів різної складності запроваджено новий обов’язковий етап — аудіювання.

ЦЕ голосове завдання, котре допомагає визначити, як випуск­ник сприймає на слух іноземну вимову. Абітурієнтам в екзаменаційній аудиторії давали прослухати касету з текстом, начитаним носієм мови. Потім учасники тестування мали письмово відповісти на супровідні запитання…

Аудіювання стало найпровальнішим завданням для учасників тестування. Відразу після складання цього іспиту почався «розбір польотів» з участю абітурієнтів, їхніх батьків і педагогів. Соціальні мережі заполонили гнівні дописи на адресу освітніх чиновників. Майбутні студенти скаржилися на поганий звук у пристроях та незрозумілу вимову диктора. Тому, мовляв, вони проходили аудіювання мало не навмання.

На «гарячу лінію» МОН посипалися скарги з вимогою провести повторне ЗНО з англійської. Коментуючи ситуацію, чільниця міністерства Лілія Гриневич наголосила, що для читання текстів були запрошені саме носії мови. «Якщо ви дійсно знаєте мову, то повинні розуміти, що говорять її носії. У тестових завданнях були три аудіофрагменти різної складності. І так само люди у житті говорять з різним акцентом, в різних країнах і з різними темпами», — зазначила міністр.

Проте пообіцяла, що «всі скарги розглянуть», і що ті з абітурієнтів, які вчасно подали апеляцію і претензії яких апеляційні комісії регіональних центрів оцінювання якості освіти визнають обґрунтованими, зможуть перескласти тест 4 липня.

А тим часом хотілося б, аби Міністерство освіти і науки дослухалося думки експертів і, зрештою, зробило правильні висновки. Ситуація з аудіюванням засвідчила істотну прогалину у викладанні учням англійської мови. Та хіба тільки англійської? В українських школах під час вивчення будь-якої іноземної мови діти дуже мало нею говорять. Окрім того, практично не слухають аудіо та не дивляться відео. Натомість «налягають» на зазубрення граматичних форм і слів. Звісно, якщо дитина в школі не була підготовлена, вчитель не давав їй слухати відповідні записи англійською мовою, то їй складно було сприйняти на ЗНО автентичний запис.

Тоді як у програмах з вивчення іноземних мов у школах країн, на які сьогодні в освітньому просторі прийнято рівнятися, аудіювання, мовна практика займають більшу частину навчальної програми. Доцільність саме такого підходу до опанування мови в школі підтвердило, зокрема, й нещодавнє дослідження міжнародного освітнього центру «Education First», проведене серед сімдесяти країн щодо знання учнями англійської як іноземної. Рейтинг володіння нею у старших класах очолила Швеція, на другому місці — голландці… Україна посіла 33-ту сходинку і належить до країн із «посереднім рівнем знання англійської мови учнями». Тобто загалом на «трієчку». Так що, як бачимо, нашим педагогам і учням, а передовсім Міністерству освіти і науки, яке цього року, до слова, тільки на технічне обладнання для проведення аудіювання на ЗНО з англійської мови витратило 17,5 мільйона гривень, є над чим замислитись.

Поки що всім учасникам ЗНО з англійської в очікуванні оголошення результатів тестування залишається сподіватись на удачу. Повідомлено, що встановлення порога «склав/не склав» та визначення результатів ЗНО з англійської мови відбудеться за підсумками засідання експерт­ної комісії Українського центру оцінювання якості освіти не пізніше 14 червня.