Архів
П’ятниця,
8 червня 2018 року

№ 43 (19590)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Нова оборонна ініціатива

БЕЛЬГІЯ. У Брюсселі сьогодні завершується саміт глав держав і урядів НАТО.

Докладніше...
Триває ядерний шантаж

ІРАН. Тегеран почав будівництво центрифуг, призначених для збагачення урану на атомній електростанції «Натанз».

Докладніше...
Жодних мовних привілеїв

МОЛДОВА обмежила функціонування російської мови.

Докладніше...
Урядовий гендерний прорив

ІСПАНІЯ. Оголошено 18 нових міністрів уряду, 11 із них — жінки.

Докладніше...
Доторканні люди президента

ФРАНЦІЯ. У міністерстві економіки вилучили архівні документи у справі проти правої руки Еммануеля Макрона.

Докладніше...
«Античумна» парканізація Європи

ДАНІЯ. Уряд ухвалив рішення про будівництво паркану на кордоні з Німеччиною через спалахи африканської чуми свиней.

Докладніше...
Число жертв зростає

ГВАТЕМАЛА. Не вщухає виверження вулкана Фуего.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Запитання — відповідь

Закон захищає обох батьків

«Після розлучення дружина забороняє мені спілкуватися з нашою донькою — просто, щоб насолити мені. Через це власної дитини не бачу місяцями. Я хочу брати участь у вихованні доньки. Як мені діяти за такої ситуації?»

Володимир ПАНЧЕНКО.

м. Канів Черкаської області.

 

ВІДПОВІДНО до статті 157-ї Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадків, встановлених законодавством. І, власне, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Своєю чергою той, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з них, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Більше того, батьки мають право укласти договір (у письмовій формі та посвідчений нотаріально) щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо.

Як бачимо, заборона спілкуватися з дитиною другому із батьків, причиною якої є власні примхи, незаконна.

У разі виникнення спору між батьками стосовно участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо, його вирішує орган опіки та піклування.

Відповідно до статті 158-ї вказаного Кодексу, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Таке рішення є обов’язковим до виконання, зазначається у Кодексі. Особа, яка ухиляється від його виконання, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, із ким проживає дитина.

Однак звернення до органу опіки та піклування не позбавляє людину права звернутися і до суду.

Адже якщо той із батьків, із ким проживає дитина, чинить перешкоди тому, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та в її вихованні, зокрема якщо ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод, ідеться у статті 159-й Кодексу.

Своєю чергою суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та тривалість їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров’я одного з батьків, наркозалежність чи схильність до зловживання алкоголем.

У разі якщо особа, з якою проживає дитина, ухиляється від виконання судового рішення, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Більше того, особа, яка ухиляється від рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо.

Якщо спілкування дитини з батьком чи матір’ю, що проживає окремо, може завдати шкоду дитині, то суд із метою запобігання вчиненню шкоди фізичному та психічному здоров’ю дитини має право заборонити здійснення батьківських прав одному з них, а також відмовити у задоволенні позову.

Ліна ПАСЬКО.

 

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
До уваги абітурієнтів
Читати
Вимушені мілітаризуватися
Читати
Менше людей — більше грошей?
Читати
Позбавлять контролю
Читати
Побільшало сталевих помічників
Читати
До приватних рук шикуйсь!
Читати
Відійшла у вічність
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове