Травень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Дивлюсь я на небо

Нічна подорож золотавого Юпітера

Володимир БЕЗУГЛИЙ,

астроном-аматор.

ЧУДОДІЙНЕ сонячне тепло та воскресла квітнуча навколишня природа завершального місяця весни — справжня втіха для стомлених тривалою холодною виснажливою зимою тіла й душі. Спогляданню вируючого повсюди свята життя сприятиме і великий світловий день, тривалість якого у травні подолає 15-годинний, а у північній частині нашої країни — навіть 16-годинний рубіж, що означатиме настання періоду найдовших днів та найкоротших ночей.

Місяць:

в останній чверті — у вівторок, 8 травня;

новий — у вівторок, 15 травня;

в першій чверті — у вівторок, 22 травня;

уповні — у вівторок, 29 травня.

Підтримають загальний піднесений настрій цієї пори і нічні зореподібні світила, адже їх очолюватимуть традиційно найяскравіші планети Венера та Юпітер. Перша стане неодмінною окрасою ясних травневих вечорів, сяючи білим діамантом над північно-західною частиною обрію протягом приблизно двох із половиною годин після заходу Сонця. Золотавий Юпітер відзначиться найкращою у поточному році нічною видимістю, долаючи впродовж темної частини доби шлях від південно-східної ділянки небокраю до південно-західної. В ніч із 8-го на 9 травня «цар планет» опиниться у протистоянні із Сонцем, а у просторі перебуватиме від нас на найменшій нинішнього року віддалі, яка все ж майже у чотири з половиною рази перевищуватиме відстань від Землі до Сонця. Як і завжди, період протистояння Юпітера є найсприятливішим часом для спостережень не тільки самої планети, а й розташованих поруч неї чотирьох її найпомітніших Галілеєвих супутників, які, щоправда, можна побачити лише з допомогою хоча б середньої сили бінокля чи зорової труби.

У другій половині ночі компанію собі збере Юпітер іще з двох зовнішніх (тобто більш віддалених від Сонця, ніж Земля) планет — ледь жовтуватого Сатурна та значно яскравішого жовтогарячого Марса. Матимуть вигляд вони як найпомітніші зореподібні світила невисоко над південно-східним обрієм ліворуч Юпітера. Умови видимості обох нині швидко покращуються, їхній блиск зростає, причому у Марса протягом травня він збільшиться більш ніж удвічі — Червона планета наближається до свого чергового великого протистояння.

Ефектні видовища, пов’язані з видимим зближенням яскравих світил, за умови відсутності хмарності спостерігатимуться на нашому небі вечорами 17-го та 27 травня. Спершу поблизу Венери розташується практично такого ж блиску вузький серп молодого Місяця, а за 10 діб уже майже повний сяючий місячний диск опиниться неподалік «царя планет» Юпітера.

Серед весняних сузір’їв, які у травні відразу після настання темряви заполонять південну половину небесного склепіння, одне — Ворон — присвячене птахові. Чотири його найпомітніші зірки майже однакового середнього блиску, що утворюють невеликий неправильний чотирикутник, нескладно ототожнити над південною ділянкою обрію дещо праворуч і нижче яскравої блакитно-білої зорі Спіка, котра своєю чергою перебуватиме праворуч сяючого Юпітера. Відоме воно з часів Стародавнього Вавилона, але пов’язана з ним найпопулярніша легенда походить із грецької міфології, згідно з якою ворон належав богові Сонця та світла Аполлону, колись мав пір’я білосніжного кольору, швидко літав і міг розмовляти. Якось Аполлон, бажаючи здійснити обряд жертвоприношення своєму батькові верховному богові Зевсу, послав ворона з чашею до віддаленого джерела набрати свіжої води. Однак той, угледівши дорогою розкішне фігове дерево (інжир), вирішив не поспішати і, всівшись на нього, став очікувати, поки дозріють його спокусливі плоди. У результаті птах повернувся з великим запізненням, чим дуже розгнівив свого господаря, та ще й на додачу як виправдання розповів вигадану історію про водяну змію у джерелі, яка нібито тривалий час заважала йому набрати води. Проте Аполлон розгадав хитрощі ворона і покарав його. Відтоді воронячий рід утратив здатність говорити, став чорним, а його легендарний представник опинився на… зоряному небі.

Найяскравіша зоря сузір’я, розташована у правій верхній вершині згаданого чотирикутника, має назву Джанах (від арабського «крило»). Його ліва верхня вершина, Альґораб (від арабського «ворон»), відома як красива подвійна зоря, котра з допомогою телескопа розпадається на білу та розташовану поруч набагато тьмянішу червону. Проте головною родзинкою цього невеликого за площею сузір’я є, на жаль, надто складна для спостережень через слабкий блиск пара далеких галактик із неофіційною назвою Антени (або Вуса), які в результаті взаємодії набули вельми чудернацького вигляду, що віддалено нагадує грецьку літеру «ґамма». Втім, як відомо нині, подібна творчість природи у світі галактик зустрічається досить часто…

Уранці 21 травня Сонце перейде із зодіакального знака Телець (Taurus) у зодіакальний знак Близнюки (Gemini).