Архів
Вівторок,
24 квітня 2018 року

№ 31 (19578)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Протести не вщухають

У ВІРМЕНІЇ акції протесту розгорілися з новою силою.

Докладніше...
Конфліктне розлучення

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Брюссель відкинув усі пропозиції Лондона з приводу того, як уникнути появи кордону між Республікою Ірландія і Північною Ірландією після Brexit.

Докладніше...
Уже ядерна держава

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Кім Чен Ин заявив про призупинення ядерних випробувань.

Докладніше...
Антитерористична зачистка

ІНДІЯ. У штаті Махараштра служба безпеки провела наймасштабнішу за останні 40 років антитерористичну операцію.

Докладніше...
Іще один зухвалий напад

АФГАНІСТАН. У Кабулі знову стався теракт.

Докладніше...
«Данина солідарності»

ПОЛЬЩА. Уряд ініціював запровадження нового податку для найбагатших.

Докладніше...
Стає дедалі гарячіше

ЄМЕН. Аравійська коаліція бомбардує південно-східні райони країни.

Докладніше...
Була найстарішою

В ЯПОНІЇ у віці 117 років померла жінка, яка досі офіційно вважалася найстарішою людиною на Землі.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Убивчі відсотки

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

На фото автора: Д. О. Шкуренко біля приймальні заступника голови Харківської ОДА.

Дмитро Олександрович Шкуренко з Яковлівки, що у Лозівському районі, знаний на Слобожанщині майстер лозоплетіння. Але зустрілися ми не затим, щоб він розповів про свої досягнення. Чоловік прийшов повідати, як уже сім із гаком років не може зареєструвати фермерське господарство.

Учитель-аграрій

— ПЕРЕКВАЛІФІКУВАТИСЯ з учителя праці на фермера змусило життя, — каже він. — Якби в школі платили гідну зар­плату, то, напевно, ще й сьогодні вчив би дітей майструвати, плести з лози.

Аби вижити, Дмитро Олександрович виготовляє меблі з лози та тримає зо три десятки свиней. Корм для них вирощує на чотирьох гектарах, які свого часу отримали його батько і мати для ведення особистого селянського господарства. Відгодованих тварин продає перекупникам. Пробував сам збувати м’ясо, але на ринок простому селянинові не втовпитися.

А ще він хоче створити страусячу ферму, насадити виноградник. Звісно, якби було фермерське господарство, більше землі, то реалізовувати плани було б простіше. Однак із цим — проблеми.

Ходіння по муках

У ЧЕРВНІ 2010 року Дмитро Шкуренко звернувся із заявою до сільради про створення фермерського господарства. Сільрада була не проти, ухвалила рішення про надання чоловікові земельної ділянки, яке Лозівська РДА затвердила. Щоправда, землю для нього шукали два роки. Нарешті надали 24 га, які раніше були під садовим товариством. Дмитро Олександрович почав збирати технічну документацію. Звернувся до розробника з хорошою репутацією, і за якийсь час проект був готовий.

У Харкові в обласному управлінні Держгеокадастру перевірили документи, дали супроводжувальний лист, і потенційний фермер подався до столиці робити експертизу проекту, бо відведені йому ґрунти значились як «особливо цінні». В Києві у Держгеокадастрі в паперах знайшли помилки: кома не там стоїть, заявку оформили неправильно, геодезисти щось наплутали… Два роки Шкуренко мотався до Києва з виправленими помилками, а йому вказували на нові. Врешті-решт чоловік записався на прийом до заступника голови Харківської ОДА Марка Беккера, аби той допоміг із оформленням документів. Під контролем одного з керівників обласного Держгеокадастру для Шкуренка був розроблений новий проект. Дмитро Олександрович повіз його до столиці, а там у ньому... знову знаходять помилки. Проектанти виправляють, натомість столичні експерти вишукують нові. Нарешті у 2015 році Дмитро Шкуренко отримав експертний висновок.

— Все одно не сам добився, народний депутат посприяв... Тоді думав, що найважче було пройти київську експертизу,— каже він. Проте харківські кола пекла виявилися страшнішими...

Надія жевріє

В ОБЛАСНОМУ управлінні Держгеокадастру його відразу ошелешили: «У ваших документах помилки». Мовляв, законодавство змінюється, тож потрібне ще те, те і те. Виправляв, довозив папери... За цей час він разів 15 телефонував на урядову гарячу лінію, записувався на прийом до заступників міністра АПК і отримував відповіді, писані як під копірку. Тобто увесь цей «зв’язок влади із народом» — фікція! Зустрічався з усім керівництвом обласного управління Держгеокадастру, а проблема не розв’язувалася. Нинішньої весни, з усього видно, його землі плуг не торкнеться. Причина: маючи врешті-решт на руках усі потрібні документи, ділянку з присвоєним кадастровим номером, грошову оцінку землі, майбутній (сподіваємося!) фермер не може укласти угоди оренди. Заступник міністра агропроду з питань підтримки фермерства і розвитку сільських територій Віктор Шеремета у телефонній розмові дорікнув Шкуренку: ви, мовляв, незговірливий. Станеш таким, коли з тебе хочуть здерти максимальний земельний податок — 12 відсотків од грошової вартості землі, хоча у Лозівському районі він здебільшого коливається у межах 3-5 відсотків. Не може збагнути чоловік, чому має платити більше за всіх. Дмитро Олександрович із калькулятором у руках доводить мені, що за такого податку він працюватиме собі на збиток. Тим паче що фермерувати ще й не починав. У Європі, куди нібито йдемо, отаких аграріїв-початківців, як Шкуренко, не тільки звільняють на кілька років від податків, а ще й кредитують без процентів.

Дмитро Олександрович знову пішов на прийом до заступника голови Харківської ОДА Марка Беккера. Пояснив йому ситуацію зі «смертельними відсотками». Чиновник дав доручення одному з підлеглих «допомогти доброму фермерові, який розвиває Лозівський район, домогтися мінімальної ставки податку 7 відсотків на 8 років». Тепер Шкуренко чекає офіційної відповіді...

Довго я розмовляв із Дмитром. Говорив він і про те, що потрібно змінити дозвільну систему, зменшити кількість чиновників, які ставлять підписи на документах. А ще — дати змогу громадам розпоряджатися землями сільгосппризначення, бо вони краще знають, хто може її обробляти. Однак, подумалося мені, тоді сила-силенна чиновників залишиться без роботи. А вони ж хочуть їсти хліб не просто з маслом, а з червоною ікрою...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
На правила безпеки начхати
Читати
А віз усе на місці
Читати
Відкладати нема з чого
Читати
Багаті багатшають
Читати
Знищили остаточно
Читати
Криваві наслідки війни
Читати
Для тих, у кого ще є
Читати
Робота над помилками
Читати
Вікно в Африку
Читати





— Іване Івановичу, ви мене чуєте?

— Та чую! Тільки говори на пару тисяч «зелених» голосніше...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове