Архів
Вівторок,
17 квітня 2018 року

№ 29 (19576)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Другого туру не буде

ЧОРНОГОРІЯ. Президентом обраний Міло Джуканович.

Докладніше...
Близькосхідна криза

СИРІЯ. Ліга арабських держав схвалила ракетні удари по хімічних базах у цій країні.

Докладніше...
Бродіння настроїв

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. У Лондоні вимагали другого референдуму щодо Brexit.

Докладніше...
Альтернативна валюта

ВЕНЕСУЕЛА. Мерія Каракаса випустила власну альтернативну валюту, яка називається карібі.

Докладніше...
Політичне перезавантаження

СЛОВЕНІЯ. Президент розпустив парламент.

Докладніше...
В одних горять ліси...

АВСТРАЛІЮ охопили масштабні лісові пожежі.

Докладніше...
...в інших лютує холера

У СХІДНІЙ АФРИЦІ зареєстровано спалах холери.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  •  Новини АПК

Багато не завжди добре

Руслана ЗІНЧЕНКО,

Ярослав Бачинський.

УКРАЇНСЬКИМ аграріям поки що не вдається істотно підвищити врожайність пшениці і подолати поріг у виробництві 9-9,5 т/га. На думку фахівців Національної академії аграрних наук України, головна причина такого стану речей — велика кількість сортів пшениці.

«У найбільших аграрних областях країни їх висівається понад 100, — наголошує завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України Віктор Швартау. — Це катастрофічна ситуація, за якої втрачаються неймовірні ресурси, та про жодне насінництво не може бути й мови». За його словами, в розвинених країнах левову частку зароблених грошей виробники цієї культури вкладають у закупівлю якісного посівного матеріалу. «У нас же всі кошти спрямовують на добрива, — нарікає вчений. — Сорти для посіву підбирають, керуючись настановами «сарафанного радіо», тобто за порадою колег та знайомих. Видатний учений-генетик Микола Вавилов колись сказав, що рівень врожайності залежить не від родючості ґрунту, а від культури нації».

Віктор Швартау переконаний, що задля ефективного землеробства достатньо 15-20 сортів — 10 вітчизняних і 10 іноземних.

Хімія домінує

УКРАЇНА імпортує у кілька разів більше хімічних добрив, ніж експортує. Наприклад, у січні — березні цього року експорт азотних добрив становив 34,2 млн дол. США (169,9 тис. тонн), а імпорт — 117,3 млн дол. США (558,3 тис. тонн). Калійних було експортовано на суму 93 тис. дол. США (364 тонни), імпортовано на 2,3 млн дол. США (8,4 тис. тонн)... Велика різниця майже по всіх видах добрив.

Водночас науковці б’ють на сполох: сьогодні насиченість українських полів органічними добривами в перерахунку на гній не перевищує 0,5 т/га щороку. За словами доцента кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування Тетяни Колесник, це в 24 рази менше за нормативний показник! Для того щоб у ґрунті не зменшувався вміст гумусу, щорічно потрібно вносити щонайменше 12 т/га органічних добрив. На жаль, поки що марно сподіватися покращання ситуації. Адже, згідно з опитуванням, проведеним Інститутом аграрної економіки, тільки 12% українських аграріїв застосовує органічні добрива. Сидерати вирощує ще менше сільгоспвиробників — 6,5%, а солому заорює 10,5%. Водночас мінеральні добрива вносять 94% опитаних. Причому часто роблять це у надмірній кількості, що призводить до проблем із кислотністю ґрунту.

Потужний елеватор

У СЕЛІ Дзвиняч Заліщицького району Тернопільщини наприкінці минулого року було відкрито новий елеваторний комплекс. Сьогодні він працює на повну виробничу потужність. Підприємство побудоване за шведською ощадною технологією, оснащене сучасною технікою, зокрема вертикальними підйомниками для великовагового автотранспорту, «розумною» зерносушаркою, якою можна керувати дистанційно — зі смартфона. Система записує дані і зберігає, що дає змогу робити аналіз якості зерна, рівень вологи, а також заощаджувати електроенергію. Важливо й те, що новий елеватор — це 70 робочих місць у регіоні, де сільське безробіття становить понад 70 відсотків, через що працездатне населення масово їде на заробітки до Польщі.

Інвестиції у спорудження підприємства вже склали 150 млн грн, загальний кошторис — 300 млн. На елеваторі можуть зберігатися 30 тисяч тонн сої та інших олійних культур, а також зернові і технічні. Коли ж запрацює друга черга об’єкта (її відкриття заплановано на 2019 рік), потужність комплексу зросте до 90 тисяч тонн. У перспективі — будівництво у Дзвинячі заводу з переробки сої, ріпаку та соняшнику потужністю 180 тисяч тонн на рік.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Зона — і з турками
Читати
Друзі наполовину
Читати
Катують по-старому
Читати
Винищують зелені легені
Читати
Менше хліба
Читати
Курс — на бройлерів
Читати
Якщо у школі незатишно
Читати
Щоб і пам’яті не було
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове