Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Ризики комунікації

Співбесідники

Юрій БЕРЕЗА.

м. Рівне.

Дивлюся, сусід вийшов із квартири. У спортивному костюмі, адідасівських кросівках і бейсболці... Ага, поспішає на ранкову пробіжку! Але запитую:

— Куди зібралися?

— Розкажу, то й вам захочеться, — сонно проказав сусід.

— Еге, яка ви втаємничена людина! — іронізую. І на тім розходимося...

Дещо пізніше бачу: сусід виходить із квартири з повним чорним пакетом. Отже, виносить сміття. Одначе цікавлюся:

— А куди-то лижі нагострили?

— А вам для чого знати? — перепитав сусід і якнайшвидше залишив мене...

Невдовзі спостерігаю, як сусід спускається сходинками із псом на повідку. Не інакше, прогуляти звірину намірився. Проте язик за зубами не тримаю:

— Куди курс тримаєте?

Сусід важко зітхнув і відрапортував:

— На танці у нічний клуб! Може, з нами підете?

Почуваюся приниженим, але більше не озиваюся...

Опівдні помічаю: сусід із пляшкою молока та хлібиною повертається додому. Здогадуюся, що пре з магазину. Та не мовчу:

— Звідкіля крекчете?

— З божевільні! — чую у відповідь. — Провідував вашого знайомого. А ви до нього не ходили?

Їсть образа, але даю сусіду дорогу...

По полудні дивлюся, чимчикує сусід із вилами на вулицю. Зрозуміло, поспішає на мітинг із підтримки партії Ляшка. Однак перевіряю:

— Куди намірилися?

Сусідове обличчя перекосилося, очі забігали, губи затремтіли:

— Вирішив фермерам допомогти сіно заготовити за миску борщу! А ви коли гарячу страву їли?

Підкосилися ноги, але встояв, поки сусід зник з-перед моїх очей...

Коли засутеніло, очам не повірив: сусід несе додому замість вил коробку шоколадних цукерок. Це факт, що на мітингу з підтримки партії Ляшка перескочив на бік політичної сили Порошенка! Але запитання підкинув:

— Що, в супермаркеті цукерки подешевшали?

— Там дають безкоштовно усім, хто не хворіє на цукровий діабет! — випалив сусід. — А ви, бачу, цієї недуги не позбулися...

Нервовий тик мало не відірвав мені голову, та зціпив зуби і не став давати волю емоціям...

Через півгодини — зирк, а сусід вовтузиться біля свого «Запорожця», витираючи ганчіркою йому боки. Безперечно, готується до виїзду на дачу. Але запитую:

— І чим це займаєтеся?

Сусід на якусь мить припинив витирати боки «Запорожцю», почухав кулаком лоба і пояснив:

— Хочу замаринувати авто! А у вас спецій не знайдеться?

Штрикнуло під серцем, але встрявати в дискусію не став...

За годину після того зауважив: сусід косить бур’ян у дворі! А це означає, що до нього мають завітати свати. Я підійшов, полюбувався працею і попросив довести до відома:

— Невже таким чином прагнете наростити біцепси?

Сусід спересердя плюнув під ноги:

— Буду ліки заготовляти дурням зі словесним проносом!

Мене це зачепило. Проте зробив вигляд, що поспішаю у справах...

Через годину сусід у дворі гамселить вибивачкою килим, що підтверджує: цим зайнятися у нього нікому. Але запитую:

— Вікно у Європу прорубуєте?

— Пироги з маком ліплю! — миттєво реагує сусід. — Можливо, вам зліпити?

Уловлюю його злий жарт і забираюся геть...

Коли смеркло, стрічаю сусіда та його дружину у дворі з дитячим візком. Гуляють із онукою! Але не стримуюся:

— І чим зайняті?

Сусід перезирнувся зі своєю половиною і розтлумачив:

— До космічного польоту готуємося! А ви не хочете відправитися на Марс?

На душі стало мулько, серце забилося частіше. Тому хутенько полишив турботливе сімейство...

Близько півночі бачу: сусід стоїть під дверима квартири з цигаркою в зубах і попільничкою в руці. Це точно: здійснює останній перед сном перекур! Та все одно підсовую запитання:

— Яку проблему розв’язуєте?

— Виглядаю космічних прибульців, — прошипів сусід. — Зустрічайте!..

...За якусь мить за кілька сантиметрів од мого правого вуха з космічною швидкістю пролетіла сусідова попільниця!

Ну що тут вдієш, коли справжні співбесідники перевелися!