Квітень

 Cторінку підготував

Микола ЮРЧИШИН.
Малюнок

Валентини ПРОТОПОП.

• Дивлюсь я на небо

Білий вогонь Венери

Володимир Безуглий,

астроном-аматор.

«КВІТЕНЬ-переплітень, бо переплітає трохи зими, а трохи літа» — слушно зауважує народне прислів’я. Втім, із плином другого весняного місяця завдяки життєдайному денному світилу, щоденна тривалість перебування котрого на небесному склепінні наших широт перевищить у квітні не лише 13-, а й 14-годинний рубіж, частка літа у цьому співвідношенні неухильно зростатиме. Одночасно швидко збільшуватиметься й полуденна висота Сонця над обрієм, яке починаючи з 12 квітня стоятиме опівдні так само високо, як спочатку в третій, а згодом і у другій декадах серпня.

Місяць:

в останній чверті — у неділю, 8 квітня;

новий — у ніч із неділі, 15-го, на понеділок, 16 квітня;

в першій чверті — у ніч із неділі, 22-го, на понеділок, 23 квітня;

уповні — у ніч із неділі, 29-го, на понеділок, 30 квітня.

Серед зореподібних світил безхмарного нічного небосхилу другого місяця весни передусім привертатимуть увагу яскраві планети, причому дві з них — Марс та Сатурн — спостерігатимуться у перших числах квітня поряд на тлі складеного з набагато тьмяніших зір зодіакального сузір’я Стрілець. Сходитиме ця пара близько середини другої половині ночі, проте споглядати її найліпше перед світанком, коли вона підніметься на достатню висоту над південною ділянкою небокраю. Попри те що Сатурн нині перебуває на удев’ятеро більшій відстані від нашої планети, ніж Марс, і до того ж саме у квітні проходить найвіддаленішу від Сонця ділянку своєї орбіти, за блиском він незначно поступатиметься Червоній планеті. Даватимуться взнаки набагато більші розміри гіганта, другого за цим показником у Сонячній системі, висока відбивна здатність суцільного шару хмар, що його покривають, а також майже максимальне розкриття його широких білосніжних кілець.

На відміну від Марса та Сатурна, найсприятливіший час для спостережень яких попереду, ще одна планета, неперевершеного блиску Венера, у квітні розпочне найкращий у поточному році тримісячний період своєї вечірньої видимості. Кожного ясного вечора в образі Вечірньої Зорі вона пломенітиме білим вогнем над північно-західною ділянкою горизонту протягом приблизно двох годин після заходу Сонця. Ховаючись за обрій, Венера передаватиме титул найяскравішого зореподібного світила царю планет Юпітеру, котрий приблизно в цей же час підійматиметься над південно-східним небокраєм. Надалі цар планет сяятиме на небесному склепінні всю ніч — у квітні умови його видимості будуть близькі до оптимальних. Варте уваги видовище спостерігатиметься незадовго після заходу Сонця 30 квітня: над південно-східною ділянкою горизонту виринатимуть розташовані поруч блискучий Юпітер та майже повний диск Місяця.

Однією з візитівок весняного зоряного неба наших широт є найяскравіша зоря Північної небесної півкулі Арктур, який у квітні можна бачити впродовж усієї ночі, причому найвище у південній половині небозводу майже опівночі. Неабиякий блиск цього жовтогарячого гіганта зумовлений його високою світністю, у 110 разів більшою, ніж у Сонця, та відносно невеликою просторовою віддаллю — близько 37 світлових років. Арктур увійшов в історію науки як перша зоря, котру вдалося спостерігати вдень з допомогою телескопа. Також він був серед трійки зір, у яких 300 років тому англійський астроном Едмонд Галлей, ім’ям котрого названа найвідоміша комета, вперше виявив переміщення на небесній сфері як відображення їхнього власного руху в просторі. Це відкриття, крім наукового, мало велике філософське значення, адже до того незаперечним вважалося твердження про незмінність картини зоряного неба.

Як тепер відомо, Арктур є представником одного з багатьох зоряних потоків Галактики, які нині перетинає Сонячна система. Відмітною особливістю зір цього потоку є їхня велика швидкість відносно Сонця, що у рази перевищує типові швидкості переважної більшості наших зоряних сусідів. Саме тому Арктур виявився найпрудкішим серед доступних для спостережень на наших широтах яскравих зір: відстань на небесній сфері, що дорівнює видимому діаметру диска Місяця, він долає приблизно за 800 років. Нині Арктур перебуває від нас майже на мінімально можливій віддалі. Через кількадесят тисяч років відстань до нього почне зростати, а десь через півмільйона літ він стане недоступний для неозброєного ока мешканців Землі. Назавжди.

Із плином часу, хоча й дуже повільно, змінюється малюнок кожного сузір’я, адже всі зорі безперервно рухаються з різною швидкістю у найрізноманітніших напрямках. Аби такі зміни стали очевидні для неозброєного ока, мають минути принаймні тисячоліття. Якби ми могли перенестися в минуле чи майбутнє, скажімо, на 50 тисяч років, тогочасне зоряне небо здалося б нам майже незнайомим…

Уранці 20 квітня Сонце перейде із зодіакального знаку Овен (Aries) у зодіакальний знак Телець (Taurus).