Архів
Вівторок,
27 березня 2018 року

№ 24 (19571)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Проти політичної розправи

ІСПАНІЯ. У Каталонії тривають масові заворушення.

Докладніше...
Гендерний прорив

ІТАЛІЯ. Вперше за історію країни сенат очолила жінка.

Докладніше...
Теракт у супермаркеті

ФРАНЦІЯ. На півдні країни поблизу містечка Треб у супермаркеті сталася стрілянина із захопленням заручників.

Докладніше...
Ще півкроку назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ прийняла пропозицію Південної Кореї провести переговори на високому рівні 29 березня.

Докладніше...
Запорука нацбезпеки

ЛАТВІЯ. Сейм затвердив поступовий перехід російських шкіл на державну мову викладання.

Докладніше...
Закликають до об’єднання

МОЛДОВА. У Кишиневі відзначили 100-річчя об’єднання Бессарабії й Румунії.

Докладніше...
Вічне протистояння

АФГАНІСТАН. У провінції Гільмент стався теракт. Є жертви.

Докладніше...
Африканський пил

ГРЕЦІЯ. Острів Крит накрила піщана буря.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Сигнал тривоги

Джурин чекати не може

Олена ГОРБУНЬ.

Вінницька область.

Із цього підземного бункера отруту вивезли. Але ж скільки її ще залишилося!

Cело Джурин Шаргородського району, що за 85 кілометрів од Вінниці, іноді називають «хімічним Чорнобилем». Адже поблизу цього населеного пункту 1978 року на площі 4,2 га було захоронено 1023,7 тонни непридатних та невідомих пестицидів із Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей.

МЕТАЛЕВІ та дерев’яні діжки з отрутою помістили у підземні бетонні бункери, які накрили бетонними плитами та засипали шаром ґрунту. За дуже приблизними оцінками екологів, тут міститься, як мінімум, тонна ртуті, 500 тонн дусту, 200 тонн гексахлорану, шість тонн сполук із умістом миш’яку... Такої кількості отруйних речовин немає в жодному зі звалищ Європи!

Після банкрутства місцевої «Райсільгоспхімії» об’єкт залишився безгосподарним, а уся технічна документація стосовно отрутомогильника зникла. За десятиліття тара, у якій отрутохімікати були захоронені, прогнила. Тонни пестицидів, хімікатів перемішалися між собою, із ґрунтом. Через це у кілька разів збільшилася загальна маса отруйної речовини, утворилися нові хімічні сполуки. Поступово Джуринський отрутомогильник перетворювався на все небезпечнішу бомбу уповільненої дії.

Щоправда, намагання ліквідувати його були. У липні 2012-го розпочалися роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення та знешкодження пестицидів та тари від них. Селяни зітхнули із полегшенням. Та виявилося, що фактичні обсяги отрути значно перевищили розрахункові. Тож на завершення справи коштів не вистачило. А 2015-го проблема загострилася: хтось нелегально завіз на полігон іще 15 тонн пестицидів. За цим фактом було порушене кримінальне провадження, але винних так і не знайшли.

За словами начальника відділу природних ресурсів, екологічної експертизи та поводження з відходами департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації Дмитра Геруса, сьогодні загальна кількість отруйних речовин на Джуринському отрутосховищі понад 2 тисячі тонни.

— Ми неодноразово зверталися по допомогу до столичної влади, оскільки в отрутомогильнику зберігаються відходи не лише з області, тобто це загальнодержавна проблема, — бідкається чиновник. — Рівень проблеми такий, що самотужки регіону із цим не впоратися. Втім, жодної відповіді не отримали.

— Достеменно оцінити вплив отрутохімікатів на довкілля чи організм людини складно, — розмірковує доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології, природничих і математичних наук Вінницької академії неперервної освіти Олександр Мудрак. — Бо пестициди різного класу мають різний ступінь токсичності, але у сполуках між собою ці речовини можуть стати активнішими і небезпечнішими в рази. А що саме було захоронено у бункерах, не відомо, бо жодних документів не залишилося. Через опади та ґрунтові води територія ураження невпинно зростає, створюючи загрозу не тільки для Шаргородського, а й сусіднього Томашпільського району. Сказати напевне, який тоннаж отрутохімікатів маємо сьогодні, також неможливо, адже отруйною є навіть та земля, яка «ховає» пестициди. Територія могильника не охороняється, не огороджена. Моніторинг стану навколишніх ґрунтів, підземних вод та повітря не ведеться. Всі ці обставини створюють реальну загрозу життю людей і довкілля. Ми маємо невтішні дані про те, що жителі Джурина та довколишніх сіл хворіють значно частіше, ніж ті, які мешкають на відносно чистих територіях.

Місцеві жителі кажуть, що почуваються, наче на пороховій бочці, яка ось-ось вибухне. Невдовзі почне танути товста снігова ковдра — чи витримає напівзруйноване отрутосховище? Якщо ні, то матимемо посеред України ще одну зону відчуження. Цього разу — хімічну. Чи хтось нагорі взагалі переймається цією проблемою? Схоже, що ні. Кожна влада сподівається, що під час її каденції джуринської катастрофи не станеться.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
АТО продовжуватиметься
Читати
То це така ринкова економіка?
Читати
Як треба цінувати кадри
Читати
Загинули за Батьківщину
Читати
Наші плоди смакують усім
Читати
У лідерах
Читати
Хто захоче, той вивчить
Читати
Електроенергія здорожчала
Читати
Не витримали мільйонів рук
Читати





— Баба Віра прожила понад сто років, отримуючи мінімальну пенсію! Ось де джерело довголіття, панове.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове