Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Серцеві аритмії

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

 Їх багато. І щороку кількість цих недуг, на жаль, зростає. Докладніше про це у розмові з керівником відділу аритмій серця Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМНУ», президентом Асоціації аритмологів України, професором О. С. СИЧОВИМ.

— Олеже Сергійовичу, розкажіть про аритмії.

— Це нерегулярні скорочення серця. Коли з’являються імпульси, які не є природними серцю, воно починає скорочуватися неритмічно. Чи коли імпульс погано проводиться — це блокада серця. В такі моменти воно начебто завмирає, тобто скорочується не так, як треба. Аритмії бувають різні за походженням. Відомо, що в серці є два передсердя — парна камера цього органа, яка приймає кров із судин, що впадають у неї, і спрямовує її в шлуночки через передсердно-шлуночкові отвори. Тому аритмії поділяються на передсердні та шлуночкові.

— Що призводить до таких збоїв серця?

— Приблизно 10 відсотків аритмій — спадкові, запрограмовані в житті людини. Більшість порушень серця пов’язані з іншими серцево-судинними хворобами і є, так би мовити, етапом розвитку цих патологій. Часто аритмії з’являються на тлі артеріальної гіпертензії, яка нині є найбільш розповсюдженою серцево-судинною недугою.

Мабуть, усі чули про миготливу аритмію. У 70 відсотків випадків її спричиняє артеріальна гіпертензія. Причиною виникнення миготливої аритмії можуть бути й ішемічна хвороба серця, атеросклероз. Особливу увагу стану свого здоров’я мають приділяти хворі, що перенесли інфаркт міокарда, який більше стосується шлуночкових порушень ритму серця. Може заважати спокійно жити така аритмія, як асистолія.

— Як людина відчуває аритмію?

— По-різному. Є такий неприємний момент, як знепритомлення, чи відчуття, що ось-ось буде втрата свідомості (синкопальний стан). Це відчуття перебоїв у роботі серця (воно скорочується дуже часто чи дуже рідко). Або ж людині здається, що серце завмерло, випало. Буває, клубок постійно підкочується до горла. А ще — погіршується працездатність, людина відчуває хронічну втому. Якщо такі ознаки з’явилися, неодмінно слід звернутися до лікаря.

Інколи люди самі діагностують аритмію, вимірюючи свій тиск і пульс на тонометрі. Він показує, що серцебиття нерегулярне. Якщо таке має місце, то зазвичай сімейний лікар повинен направити пацієнта до кардіолога, в якого є змога провести правильну діагностику.

— Як це робиться?

— Діагностика може включати звичайну електрокардіограму, яка робиться за кілька хвилин, та добовий холтерівський моніторинг електрокардіограми. Це коли хворий носить маленький плеєр протягом доби. Відтак лікарі бачать, що з людиною було вранці, протягом дня, під час фізичних навантажень, вночі, коли вона спала.

Є й інші способи дослідження. Це ультразвукове обстеження, коли можна побачити структуру серця, збільшені його камери чи ні, яка скоротлива спроможність «мотора». Ще є дозовані фізичні навантажувальні тестування для пацієнтів певного віку, статі, статури. І часто аритмії чи інші проблеми виявляють саме під час фізичного навантаження. Інші методи — електрофізіологічне дослідження, черезстравохідна стимуляція. Є й інвазивні способи дослідження, коли, скажімо, електрод ставиться в серце. Це золотий стандарт діагностики складних аритмій. Але не кожному хворому це потрібно робити. Після відповідної діагностики спеціалістом приймається рішення, як лікувати аритмію.

— Можете конкретизувати?

— Є кілька підходів до лікування. Буває, достатньо медикаментозного. Втім, нині інтенсивно розвиваються інвазивні методики. Це, зокрема, радіочастотна абляція, коли струмом високої частоти через електрод, який вводиться в серце, здійснюється руйнація аритмогенного вузла на тій точці, яка відповідає за порушення. Коли з’являється блокада, ставиться електрокардіо-стимулятор. Вони нині дуже «розумні» — здатні самі аналізувати стан пацієнта. Працюють не постійно — вмикаються лише тоді, коли власний ритм дає збої чи коли людина в результаті фізичних навантажень потребує збільшення частоти серцевих скорочень, а саме серце не може це задовольнити. Кардіостимулятори є одно-, дво- та трикамерні — для різних видів порушень ритму серця. Скажімо, трикамерні синхронізують роботу всіх камер серця. Їх імплантують хворим із серцевою недостатністю, коли людина задихається, не може спати лежачи, тільки сидить, не здатна пройти навіть кількох метрів.

Рятує хворих і кардіовертер — дефібрилятор, його імплантують, коли при порушенні ритму серця є загрози для життя: людина може вмерти раптово.

— Все це робиться у вашому інституті?

— Так, у нашому відділі, де найбільші традиції і досвід з медикаментозного лікування аритмій. Інститут є експертним центром. До нас люди звертаються тоді, коли необхідно вирішити: ставити кардіостимулятор чи можна без нього обійтися, потрібно робити абляцію чи ні, треба відновлювати ритм чи не варто... Приїжджають хворі з усієї України. Торік у відділі 996 пацієнтів пройшли стаціонарне лікування. А загалом в експертно-консультативному центрі поліклініки Інституту аритмологи обстежують і дають поради щодо лікування понад 2,5 тисячі пацієнтів за рік.

— Яку загрозу становлять аритмії, якщо їх не лікувати?

— Найрозповсюдженіша форма цієї патології — фібриляція передсердь. При ній у п’ять разів зростає ризик мозкових інсультів. І якщо є миготлива аритмія, серце скорочується так, що в камерах передсердь можуть утворюватися тромби, які уражують головний мозок, руйнують інші органи системи. Ця аритмія начебто і безпечна, людина живе. Але вона потенційно небезпечна. Ризик інсульту, як я сказав, зростає в рази. Ми вважаємо, що від 20 до 30 відсотків усіх випадків інсультів у нашій країні пов’язані з миготливою аритмією. Зараз є сучасні засоби лікування, які тільки треба правильно підібрати. Але це може зробити лише кардіолог.

Інший вид порушення ритму — і треба, щоб усі про нього знали, — це раптова серцева смерть. Маємо багато прикладів, коли людина йшла і раптом упала і померла. Найчастіше причиною раптової серцевої смерті є шлуночкові аритмії. Переважно у хворих із серцевою недостатністю, тих, що перенесли міокардит. Тому такі пацієнти мають обстежуватись, їм потрібно підбирати відповідне лікування, імплантувати кардіовертер-дефібрилятори.

Інше порушення ритму — екстрасистолії. Серце — це насос. Воно повинно качати кров. Коли ж з’являється дуже багато екстрасистол, у цей час кров повільно проходить крізь камери серця. Тому воно може збільшуватись у розмірах, відтак формується серцева недостатність, при якій часто люди непритомніють.

Ще одна причина втрати свідомості — блокада серця. Коли воно починає битися з меншою частотою, ніж потрібно. Коли не кожен імпульс проводиться на шлуночки і є великі паузи скорочення серця. Тоді необхідно ставити кардіостимулятор. При цьому має бути персональний підхід. Лише спеціалісти у змозі вирішити, який саме прилад підходить хворому.