Архів
П’ятниця,
23 лютого 2018 року

№ 15 (19562)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Добрий господар

Добірку підготувала
Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

Версія для друку          До списку статтей

Правила вибору насіння

ДОСВІДЧЕНИМ городникам підказує багаторічний досвід, що садити, де і скільки, аби і собі вистачило, і поділитися було чим, та й щось новеньке «випробувати». А початківцям попервах важкувато визначитися, скільки і яких овочів потрібно.

Варто все врахувати: склад сім’ї, віддаленість ділянки, родючість ґрунту і навіть смакові вподобання рідних. З досвіду ведення домашнього господарства кожна господиня приблизно знає, скільки за рік з’їдається різних овочів і картоплі.

До групи основних овочевих культур належать коренеплоди (морква, буряки); група пасльонових — томати, перець, баклажани; гарбузові культури — кабачки, огірки; різні капустяні — білоголова капуста, цвітна, броколі, пекінська.

Іншу групу складають зеленні й пряноароматичні рослини, яких потрібно небагато, але краще, коли зелень буде зі своєї грядки і завжди під рукою.

Обсяг вирощуваних овочів складається з тих, що призначені для споживання у свіжому вигляді, й тих, які підуть на домашні заготовки і зберігання. Врожайність культур залежить від родючості ділянки, кліматичних особливостей зони, умінь і навичок самих городників. При цьому варто зауважити, що овочі можна виростити практично скрізь, потрібно тільки постаратися.

Можна легко вирахувати необхідний обсяг і суто статистично, спираючись на норми харчування від МОЗ, згідно з якими за рік людина повинна з’їсти 25-38 кг капусти, 25-35 кг томатів, 7-10 кг моркви, 6-10 кг буряків, 9-13 кг огірків, 9-13 кг цибулі і часнику. А також 19-26 кг інших овочів, зокрема перцю, кабачків, зеленого горошку, пряних і зеленних рослин.

Коли визначилися з культурами, можна братися до планування ділянки.

У городників-початківців голова йде обертом від пропозицій на ринку насіння. А тут ще виникають запитання, наприклад, чим сорт від гібрида відрізняється?

Гібрид — це теж сорт, але отримують його від схрещування мами-тата щорічно. Повторити в домашніх умовах не вийде: немає предків, а нащадки від зібраного насіння, як діти і внуки в одній сім’ї, і в бабусю, і в дідуся, і ще в кого-небудь вродяться. Це захист селекціонерів від злодійства, з одного боку, а з іншого — гібриди зазвичай урожайніші, з підвищеною стійкістю до шкідників і хвороб.

Багато культур у захищеному ґрунті вже давно вирощують тільки з гібридів (огірки, томати), чимало їх і у відкритому ґрунті — капуста, томати, кабачки; з’явились також гібриди перцю, баклажанів та інших культур. Якщо плануєте збирати своє насіння, то необхідно вирощувати тільки сорти без значка F1, який ставлять у гібридів у назві сорту.

Вибирати сорти потрібно за сукупністю різних ознак.

Чим більше таких, що збігаються з вашими бажаннями і планованим використанням у поєднанні з властивостями стійкості та скоростиглості, тим краще. Так, на півдні потрібні сорти не тільки ранні, а й пізні (вегетаційний період дозволяє), але самі сорти при цьому мають бути посухостійкими, витримувати спеку і засоленість ґрунтів, а також протистояти найбільш небезпечним хворобам. У північних регіонах необхідні сорти холодо- або навіть морозостійкі, ранньостиглі, стійкі проти хвороб, характерних для цієї зони.

Версія для друку          До списку статтей

НАСТУПНИЙ випуск «ДГ» продовжить в основному тему передпосівної підготовки насіння. Годимо, як-то кажуть, тому насінню, аби тільки на полі дало дружні сходи й овочі потім не хворіли. Тому аж ніяк не зайвою буде обробка посівного матеріалу мікроелементами. Є вони готові у продажу, а дехто довіряє перевіреним домашнім засобам, що стимулюють ріст рослин. Поговоримо, чим хороші та зручні мікродобрива, як самому провести барботування насіння та про інше.

Дбайливі господарі попіл, що накопичився за зиму, зсипають не просто неба, а під навісом під плівку. Це дуже цінне добриво насамперед для посадки плодових культур, ягідних чагарників, а отже, незамінне навесні. Куди ще і як його можна застосовувати, повідаємо в одному з матеріалів.

На додачу до місячного посівного календаря, коли що сіяти і садити, який ми надрукували, подамо ще й фенологічний. Усе ж таки нема нічого й нікого мудрішого за матінку природу: рослини розпускають листя чи починають квітувати, саме коли настає їхній час. А мудрі люди, спостерігаючи за ними, знали, що зацвіла, приміром, калина — час сіяти огірки, гарбузи. І хоч глобальне потепління зсунуло колишні звичні терміни, «прив’язка» до природних вказівників переважно залишається незмінною.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове