Архів
П’ятниця,
2 лютого 2018 року

№ 9 (19556)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Лютий Наша пошта
  • За рубежем
Урядова законодавча ініціатива

МОЛДОВА. Уряд схвалив внесення в конституцію пункту про євроінтеграцію.

Докладніше...
Зводять власний термінал

НІМЕЧЧИНА почала будувати власний термінал зрідженого газу для зменшення залежності від російського блакитного палива.

Докладніше...
Імміграційний компроміс

США. Дональд Трамп представив конгресу новий імміграційний план США.

Докладніше...
Справжня боротьба з корупцією

САУДІВСЬКА АРАВІЯ. Генпрокуратура продемонструвала колегам у всьому світі, як треба боротися з нечистими на руку чиновниками.

Докладніше...
Реальна загроза

В ІТАЛІЮ на човнах таємно прибули півсотні бойовиків «ІДІЛ».

Докладніше...
Неділя — не для шопінгу

У ПОЛЬЩІ обмежили торгівлю по неділях.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Вітчизняна освіта — на межі

Олена КОЩЕНКО.

Як уже повідомлялося, студентів стаціонару багатьох вишів по всій Україні розпустили по домівках аж до весни. Довготривалі зимові «канікули» офіційно назвали дистанційним навчанням.

ЗОКРЕМА, до такої форми навчання вдалися вищі навчальні заклади Києва, Львова, Тернополя, Чернівців, Харкова, Дніпра, Одеси… Відомо, чим спричинений такий масовий «інноваційний» підхід до здобуття освіти. Студентів на понад місяць звільнили від аудиторних занять задля економії коштів на опалення корпусів і гуртожитків. Мовляв, немає грошей на оплату комунальних послуг.

Та найбільше вражає те, що у когорті цих «голих і босих» закладів освіти опинився навіть Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Просто у голові не вкладається: основний виш країни, який потрапив до рейтингу найкращих університетів світу за версією авторитетної британської компанії QS (The QS World University Rankings) не може оплатити опалення! При цьому контрактне навчання у ньому найдорожче в Україні —10-58 тисяч гривень на рік залежно від факультету. І ці кошти в університету вже ніхто не відбирає: якщо раніше дозволяли залишати ВНЗ на власні потреби тільки певну частину грошей, отриманих від контрактників, то, згідно з новим законом про вищу освіту, тепер вони розпоряджаються ними стовідсотково. Контрактників в Університеті Шевченка вистачає. Додайте ще бюджетне фінансування…

Довгі зимові студентські «канікули» вже стають традиційними. І так само, як у випадку з грошима контрактників, і тут МОН вишам уже не указ: згідно з новим законом, тепер вони автономні й мають право самі визначатись із формою навчання.

А тим часом експерти б’ють на сполох: поглиблюється криза вищої освіти. Як студент може нормально отримувати лекційний матеріал і закріплювати знання без лабораторних і практичних занять? Хоча формально це й називається дистанційним навчанням, усі розуміють, що ні методик, ні відповідної кваліфікації викладачів для нього немає. Є лише усні настанови: прочитайте такі-то підручники, самостійно опрацюйте таку-то тему, порозв’язуйте у домашньому затишку такі-то завдання тощо.

Втім, як свідчать соціальні мережі, у більшості студентів плани зовсім інші: відпочити або підзаробити. Хіба що поодинокі налаштовані вперто гризти граніт науки й удома. Вочевидь, багато молодих людей сьогодні ідуть до вишу, аби лише отримати «корочку», яка дає змогу вказати у резюме наявність вищої освіти. Знання їх мало цікавлять, тому їм навіть подобається таке «навчання». Принаймні ніхто не протестує й не позивається на виш до суду за вимушені «канікули».

До такої «умиротвореності» студентів певною мірою причетні й державні люди (!) — урядовці та депутати. Вони дозволяють собі публічні коментарі, в яких виправдовують нинішню ситуацію. Мовляв, це звична світова практика. Так, у світі побутує дистанційна форма навчання. За символічну плату (а для студентів із бідних країн узагалі безплатно) можна отримати еквівалент вищої освіти, так званий сертифікат спеціалізації, практично навчаючись із допомогою домашнього комп’ютера: в режимі он-лайн слухати лекції, здавати домашні завдання, іспити. А якщо вам не потрібен сертифікат і ви навчаєтесь для особистого задоволення, то взагалі нічого не платите. Все безплатно і при цьому на доволі пристойному освітньому рівні. Так що сьогодні, як стверджують деякі молоді люди, через всесвітню мережу можна отримати навіть кращу дистанційну освіту, ніж навчаючись на стаціонарі в українських вишах.

Але ж за кордоном, повторюся, це визнається не повноцінною вищою освітою, а лише її сертифікованим еквівалентом. Важко навіть уявити, щоб у Гарварді чи Оксфорді, де існує чимало потужних ліцензованих дистанційних лекційних курсів і методик викладання, студентів у розпал навчального року ні сіло ні впало розпустили. А в Україні розпускають! І «нагорі» не замислюються: якщо в країні масово закриваються виші на чолі з флагманом вітчизняної освіти КНУ, то яким коштом узимку вдома «гріються» всі люди, у тому числі й студенти?

Утім, як зауважують експерти, саме з цієї великої соціальної проблеми — загальнонародного безгрошів’я — насправді й росте коріння української авральної нібито дистанційної освіти. Бо навіть виші першого ешелону фінансово не потягли зрослі для них на 40% тарифи на газ. Сьогодні вони мають оплачувати їх на рівні промислових підприємств, а це у п’ять разів більше, ніж побутові споживачі.

І говорити у цьому випадку про газову залежність від Росії вже не доводиться. Просто постачальники-монополісти виставили вишам такі ціни за тепло та електроенергію, що заплатити фактично означає збанкрутіти. От і вигадали від безвиході фактично фейкову «дистанційну освіту», щоб якось перебитися до весни. І в Кабміні, мабуть, такою пристосуванською «винахідливістю» вищих навчальних закладів теж задоволені. Освітяни не заважатимуть їм і далі займатися енергетичним дерибаном.

Враховуючи нинішні масштаби безкарного розкрадання бюджетних грошей на всіх рівнях, можна стверджувати, що в країні фактично точаться дві війни. На український народ напали дві чуми: Путін іззовні та злодійська влада — з тилу. І навряд чи зарадить ситуації, що в 2018 році на освіту і науку виділено рекордні 217 млрд грн.

Ось якою ціною досягається те, що можновладці оптимістично видають за значне скорочення споживання енергоресурсів. Можна просльозитися, наскільки всі ми стали економними. Навіть виші зачиняються до весни. Може, й школам та дитсадкам з тієї ж причини варто перейти на сезонний режим роботи? Більше того: таке враження, що якби владці могли, то видали б закон, щоб узимку громадяни на три місяці впадали у біологічну сплячку. Суцільні від того вигоди: і опалення не потрібне, і грошей скільки б зекономили. А як радів би Прем’єр: от його уряд заощадив енергоресурсів!

Те, що відбувається нині в країні, за великим рахунком, це енергетична війна з народом, яка, зокрема, тягне за собою і фактичне нищення освіти. Владі не потрібні розумні й освічені громадяни, бо вони думають, аналізують. Таких важко присадити на «субсидійну голку». Вони, бач, хочуть жити і заробляти гідно. Тож не дивно, що знання, які вже котрий рік поспіль перманентно реформовані школи та виші дають своїм учням і студентам, із року в рік дедалі гірші... Куди йдемо, українці? Точніше, куди нас ведуть?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Найшла коса на камінь
Читати
Заборгували
Читати
Суспільство криміналізується
Читати
Кому безвіз потрібен
Читати
Проїзд здорожчає
Читати
Звільнили «дзюдоїста»
Читати
Хто у світі голодує
Читати
Заробітчанський призов
Читати
Ставка на курей
Читати
Лікуватись по-новому
Читати
Штрафи не допомогли
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове