Наша пошта

• Позиція

Країні потрібні Ханенки

Анатолій
МОНДЗОЛІВСЬКИЙ.

Київська область.

У ФАСТІВСЬКОМУ районі Київщини розкинулося село Оленівка. Те саме, в якому на початку ХХ ст. оселилися відомі цукрозаводчики, меценати Варвара і Богдан Ханенки. Завдяки їм Оленівка перетворилась на осередок культури та духовності, тут розвивалися ремесла й сільське господарство. Тодішня реальність видається нам фантастикою: зароблені кошти витрачалися на добробут людей, на розбудову села і придбання неоціненних творів мистецтва, які в майбутньому були передані в дар Україні.

На той час в Оленівці було зведено дві школи, млин, ткацьку майстерню, водогінну башту, церкву, дендропарк. Діяли магазин, в якому селяни зберігали резервний фонд зерна на випадок посухи, «шкілка» — господарство з вирощування саджанців нових сортів плодово-ягідних і декоративних культур для всієї округи, а також курси домогосподарства, де дівчата навчалися ткацькому ремеслу, а хлопці — столярній справі.

Важко уявити сучасних олігархів з їхніми хватально-жувальними інстинктами, які б збагачувалися самі, збагачуючи при цьому Україну і народ, дбали б не лише про те, як більше вкрасти і вкрадене вивезти в офшори, а про майбутнє країни, яку вони очолюють і де проживають. Можновладцям не цікава наша історія і культура, їм не потрібні парки і пам’ятки історії, вони прагнуть лише чимшвидше продати українські чорноземи й пустити виручені кошти на власне збагачення, а не розвиток українських сіл. До життя людей їм байдуже. Нині поля навколо парку в Оленівці щедро поливаються отрутохімікатами, що негативно позначається на екосистемі регіону: рівень нітратів у водоймах перевищує всі допустимі норми, хворіють люди, гинуть віковічні козацькі дуби.

Сучасники часто згадують добрим словом Ханенків. І навіть встановили у старовинному парку, закладеному ще Варварою Ніколівною, пам’ятний знак із таким написом: «На цих пагорбах починаючи з IV-III тисячоліття до н.е. існували поселення, з яких постало село Оленівка, край козацької слави Семена Палія, родовий маєток славетних українців — нащадків козацьких гетьманських родів Богдана і Варвари Ханенків.

Свою Україну любіть.

Любіть її… во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Тарас Шевченко.

Україні потрібні Ханенки, Терещенки, Симиренки, Харитоненки, а не злодії в законі, для яких цінність мають тільки гроші. А такі поняття, як примножувати, віддавати, служити, совість, честь, місія, самопожертва, не для них…