Наша пошта

• Людина та її справа

Цифри розкажуть про все

Іван АГАТІЙ.

Сторожинецький район

Чернівецької області.

Фото автора.

КОЛИ я вперше зустрів цю жінку та наслухався від неї безліч похвал професії, якій вона присвятила життя, подумав: як багато досягла б країна, якби ми всі так віддавалися своїй роботі.

— Хтось, можливо, думає: та що цікавого у роботі, коли щодня сидиш, мізкуєш над цифрами? — розмірковує бухгалтер Жадівського лісництва Сторожинецького держлісгоспу Антоніна Калинюк. — Але, як на мене, цифри багато про що можуть розповісти, за ними «ховається» праця багатьох людей. У нашому галузевому підприємстві робота, без перебільшення, кипить день у день. І все задля того, аби ми і наші нащадки могли і насолоджуватися красою лісу, і мати зиск від нього.

Улюбленій бухгалтерській справі пані Антоніна присвятила вже понад 20 років. На роботу в лісництво у Стару Жадову вона дістається із сусіднього села. Перед цим треба встигнути попорати і власну господарку. Та жінка не нарікає. Каже, а де сьогодні легко? На підробітках в інших країнах? Не одному з її знайомих заробітчан закордоння поламало долю, розбило родину...

Бухгалтерія в лісовій галузі рахує все — від посадки деревця і до заготівлі деревини. Тож робота в лісництві триває постійно. На одному з обходів здійснюється заготівля деревини, поруч — заліснення, на іншому тривають прохідні та санітарні рубки тощо.

— Аби процес ішов правильно, треба рахувати і ще раз рахувати, — стверджує пані Антоніна. — А ще я зобов’язана знати, де і який саме ліс росте на кожному обході, скільки кубів деревини колектив підприємства може отримати на спілих масивах твердих чи хвойних порід.

З виробничих клопотів розмова перейшла на найсокровенніше: у подружжя Калинюків син Анатолій служить на Донбасі. Уже більше року.

— Ось щойно перед нашою зустріччю Толя дзвонив, як завжди, турбувався про наше з батьком здоров’я, запевнив, що скоро війна закінчиться і ми знову будемо разом. Як нам усім цього хочеться…