Архів
П’ятниця,
26 січня 2018 року

№ 7 (19554)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей

Сміхолики

Віктор ЖУЖНЄВ.

с. Гонтівка

Чернівецького району

Вінницької області.

Дружина підходить до чоловіка, який сидить за комп’ютером:

— Дай мені пограти.

— Май совість, кохана! Я хоч раз попросив ганчірку, коли ти підлогу мила?

* * *

Професор на лекції запитує:

— Якби перед бараном поставити відро горілки й відро води, що він почав би пити?

— Воду, — відповідає студент.

— А чому?

— Бо баран!

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Юрій ВЛАСІЙЧУК.

с. Малятинці

Кіцманського району

Чернівецької області.

Без Бога ні до порога.

Кажуть люди: буде суд, будуть всіх судити; якби мені присудили молодиць любити.

Така файна, як ячмінний пиріг.

Любив, як корова кропиву весною.

Кожному горло дере ложка суха.

Своя жінка — ярмо, а чужа — писанка.

Минуле не купується, так само як і не продається.

Почекай до Петра, буде нічка тепла.

На Миколи нам завжди ніколи.

 

 Афоризм від «Веселої світлиці»

Дурість, зроблена з розумом,

вже не дурість, а ноу-хау.

 

— Наш рай у порівнянні з цією хатинкою чинодрала має значно скромніший вигляд.

Мал. В. Чмирьова.

— За що це двірника нашого поліція забрала?

— За спробу замаху на міського голову. Бачиш, де він бурульки залишив?

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове