П’ятниця, 12 січня 2018 року № 3 (19550)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19550/print.php?n=37777

  • З приводу

Не все так гладенько

Марина ТІШКОВА.

Такі наші сумні реалії: зазвичай після резонансних злочинів крапки над «і» не розставляються ніколи, а їх розслідування тягнеться десятиліттями (красномовний приклад — справа Г. Гонгадзе). Проте у трагедії, що сталася з юристкою І. Ноздровською, поліцейські виявили небувалу оперативність: правозахисницю вбили 29 грудня, а вже 8 січня затримали підозрюваного — батька Дмитра Россошанського (що скоїв ДТП, унаслідок якої загинула її сестра Світлана Сапатинська) Юрія. Та чи означає це перемогу справедливості?

У ПРЕС-ЦЕНТРІ Національної поліції повідомили, що слідчими опитано понад тисяча осіб і на основі зібраних даних відтворено події фатального вечора. Радник очільника МВС А. Авакова А. Геращенко на своїй сторінці у соцмережі навіть розкрив громадськості подробиці (чи, можливо, власну їх інтерпретацію), перед цим звинувативши окремих активістів у спробі «піару і самопіару задля використання людської трагедії з корисливою метою». Отже, Юрій Россошанський люто ненавидів Ірину Ноздровську, бо вона не допустила, аби його син-убивця залишився на волі. Ввечері 29-го підозрюваний, будучи сильно напідпитку, випадково перетнувсь із майбутньою жертвою на зупинці у селі Демидів, почалася сварка, захмелілий чоловік втратив контроль над собою, вихопив саморобний ніж і вдарив ним Ірину в горло, тіло доніс до річки, роздягнув, викинув у воду, а одяг спалив удома у пічці. Вранці, протверезівши, навіть думав про самогубство і, можливо, наклав би на себе руки, але його затримали поліцейські. Суд постановив узяти підозрюваного під варту на 60 діб.

Наче все гладенько і мотивовано — є ображена сторона, є емоційна складова, є наслідок взаємодії та впливу зазначених факторів у вигляді вбивства. Та й теза про потенційне самогубство прямо підтверджується запискою, залишеною Ю. Россошанським напередодні свого затримання. І її зміст вельми цікавий. 64-річний чоловік зазначив, що все одно убивство Ірини «повісять» на нього, тож візьме на себе все, аби не чіпали рідню. І додав: І. Ноздровська «забагато знала про депутатів, передвиборні гроші іще з 2012 року», от вони її, мовляв, і «замовили». На судовому засіданні обвинувачений із обґрунтуванням підозри погодився, проте своєї провини не визнав.

Мають сумнів у тому, що справжній виконавець злочину — саме Россошанський-старший, і адвокати загиблої юристки. Нарікають: правоохоронці не допускають їх до матеріалів провадження, щоб вони, як професіонали, не побачили суперечностей. Один із захисників, О. Панченко, ще й зазначив: «Було б цікаво подивитись, як Россошанський, нетверезий, у свої 64 роки несе півтора кілометра (відстань від зупинки до річки. — Ред.) тіло жінки, спокійно закинувши його на плече». Команда адвокатів поки що не готова офіційно заявити, що слідство йде «не туди», але підозри, що хтось має великі підстави сховати кінці у воду, вже міцно вкоренилися.

Й ось тут варто пригадати рядки із записки Россошанського-старшого, де він натякає на «гроші депутатів». За наявними нині даними, загибла Ірина три роки тому працювала під час передвиборної кампанії на одного з народних депутатів. Інтернетом поширили відео телефонної розмови Ноздровської з його дружиною, в якій перша скаржиться другій, що її чоловік їй «сильно погрожував» через конфлікт на фінансовому ґрунті.

Будь-якого коментарю від правоохоронців із цього приводу нема. Не відомо, чи взагалі слідчі збираються смикати цю ниточку. Та й навіщо? Якщо у справу справді вплутаний політик вищого ешелону, то правду ми все одно навряд чи дізнаємося...