Архів
П’ятниця,
12 січня 2018 року

№ 3 (19550)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • З місця подій

Свято веселого Слова

Тарас КІНЬКО,
спецкор

«Веселої світлиці».

смт Вапнярка — м. Київ.

...Гарної грудневої днини наприкінці 2017 року в доброму гуморі на пристанційній площі залізничної станції Вапнярка, що на Вінниччині, відомий український сміхоцілитель, майстер дотепного слова письменник Олег Чорногуз і вінницький скульптор Микола Крижанівський у почесному супроводі меценатів, спонсорів і начальника станції, віддаючи творчі борги перед роком прийдешнім, відкрили монумент літературному героєві першого українського сатиричного роману «Аристократ із Вапнярки» Євграфові Сідалковському.

Цей дотепний твір відомого в Україні і поза її межами письменника-перчанина Олега Чорногуза побачив світ у далеких сімдесятих ХХ століття. І мав гучний успіх. Пригоди збитошного і не вельми розбірливого у засобах молодика Євграфа Сідалковського, котрий рушив до столиці у пошуках пригод і ситого життя з рідної станції Вапнярка, припали народу до душі. Бо грішним ділом багато хто пізнавав у ньому як не себе самого, то когось зі своїх родичів чи знайомих. І так було не лише в Україні.

Здавалося б, наскільки доречно ставити скульптури сатиричним літературним героям, коли у нас на сході точиться війна і гинуть люди?

На це дав чудову відповідь сам автор, який нагадав слова давніх мудреців про те, що світ вижив тому, що сміявся. Бо сміх зцілює, просвітлює, додає жаги жити і робить людину сильною, як ніщо інше на світі.

На відкриття монумента за підтримки газети «Сільські вісті» прибули й творчі працівники «Веселої світлиці» та славного журналу «Перець. Весела республіка».

Веселий столичний десант нагадав вапнярцям про те, що добродії Юрій Цеков, директор видавництва «Толока», і Василь Сподаренко, головний редактор газети «Сільські вісті», відродили невмирущий український журнал сатири й гумору, головним художником-карикатуристом якого майже 40 років був їхній земляк — заслужений художник України Валерій Зелінський.

27 творцям цього культурно-скульптурного явища в житті не тільки Вапнярки, а й усієї України перчани вручили чудові Вищі Грамоти Великої Громади «Веселої Республіки Перець».

Тож письменницька мрія Олега Чорногуза і численних шанувальників його таланту збулася. Знаменно, що збулася вона саме напередодні Нового року, коли мрії частенько, кажуть, стають дійсністю.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Дмитро ПОПОВИЧ.

с. Дениси Переяслав-Хмельницького району
 Київської області.

Раз на віку спіткнувся, а вже все село знає.

Чим вищий тин, тим миліші сусіди.

Живуть між собою, як риба з водою.

На двох весіллях одразу не танцюють.

Щоб сало до хліба мати, треба менше спати.

І дощить, і дме, мабуть, до Різдва йде.

 

— Галю, а де ж качалка? Невже ти мене розлюбила?

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове