Архів
П’ятниця,
5 січня 2018 року

№ 1 (19548)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Січень Добрий господарНаша поштаПост здоров’я
  • За рубежем
Перезавантаження повноважень

БОЛГАРІЯ вперше після вступу в ЄС розпочала шестимісячне головування у Раді Європи.

Докладніше...
Газ, наркотики та обурення молоді

В ІРАНІ спалахнули масштабні антиурядові протести.

Докладніше...
Підраховують збитки

ІСПАНІЯ. Економічне зростання в Каталонії сповільнилося.

Докладніше...
За життя себе увіковічить

ІЗРАЇЛЬ. В Єрусалимі біля Стіни плачу з’явиться станція імені… Дональда Трампа.

Докладніше...
Податки вже не екзотика

САУДІВСЬКА АРАВІЯ та ОАЕ уперше запровадили ПДВ.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Засвітило світові Світло розуміння

Антоніна КІЗЛОВА.

7 січня (25 грудня за ст. ст.) православні святкують Різдво Христове — другий за значенням після Воскресіння Христового дванадесятий празник.

У богослужбових книгах він називається «в плотi Різдво Господа Бога i Спаса нашого Ісуса Христа». Адже цього дня 5508 року від створення світу Діва Марія народила Сина Божого, споконвічну Другу Особу Пресвятої Трійці, в образі людини.

Спочатку в ніч з 6-го на 7 січня відзначали водночас і народження, і хрещення, і богоявлення Христа. Однак у IV ст. завдяки працям видатних богословів Різдво усамостійнилося й незабаром увійшло в життя християн як одне з найрадісніших свят.

На Святвечір під час богослужіння відправляють великі часи. Від звичайних вони відрізняються тим, що тут читають старозавітні пророцтва про пришестя Спасителя, настанови апостолів і уривки з Євангелія про Різдво. Крім того, великі часи бувають лише в надвечір’я Водохреща та у Велику П’ятницю. Всі, хто дотримувався Різдвяного посту, мають висповідатися й причаститися.

Віряни настільки пройнялися духом свята, що їм стало замало самого лише відвідування церкви. Однією з яскравих народних традицій стали вертепні вистави. Спочатку їх розігрували в маленькій скриньці з ляльками. Спершу — сцени про події, пов’язані з народженням Христа, потім — світські повчальні історії, переважно сатиричні, в яких Добро завжди перемагає. Найдавніший вертеп, зроблений в українських землях, який зберігся донині, «Року Христового 1591 збудований». На 1667 р. припадає перша документальна згадка про українське вертепне дійство. З часом ролі почали виконувати також люди у відповідних костюмах.

На Святвечір годиться збиратися всією родиною, а також молитовно поминати померлих. За святу вечерю сідають лише тоді, коли на небі з’являється перша зірка. Бо саме нова зірка сповістила світові, що народився очікуваний Месія.

Від Святвечора до Водохреща вітаються так: «Христос народився!» — «Славімо Його!».

Радянська влада намагалася використати народні благочестиві звичаї, робилися спроби прищеплювати замість християнських так звані «червоні» колядки про Леніна й революцію. Колядники ж мали носити з собою не Віфлеємську, а п’ятикутну червону зірку. 1929 року Різдво в СРСР взагалі заборонили відзначати.

Втім, попри все значна частина традицій не просто збереглась, а й примножується нині. А те, що, на жаль, було втрачено, допомагають відродити науковці та збирачі народної спадщини.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Ще боїв вистачить
Читати
Криза інституту сім’ї
Читати
На яку зарплату можна жити
Читати
Бідних не видно
Читати
Здали «пальчики»
Читати
Вірусна резервація
Читати
Здорожчає преса?
Читати
Не натиснеш — не заворушаться
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове