Архів
П’ятниця,
29 грудня 2017 року

№ 102 (19547)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша пошта
  Версія для друку          На головну

2017-й — рік потрясінь і нових надій

Підготувала Олена КОЩЕНКО.

Фото Тараса Цибуха.

Добігає кінця ще один рік. Він позначився впровадженням кількох реформ, корупційними скандалами та ще низкою потрясінь, спричинених провалами економічної політики уряду… Пропонуємо інформаційну добірку про події та факти, які свого часу викликали великий суспільний резонанс.

Законодавчий ужинок

ОСІНЬ стала законодавчою порою реформ — освітньої, медичної, судової та пенсійної.

Зокрема, докорінні зміни в царині охорони здоров’я планували вже з першого січня 2018-го, проте старт реформи відкладено. З’ясувалося, що гроші на неї надійдуть не раніше літа. Якщо, зауважують експерти, взагалі надійдуть.

Ще більше розчарування від розрекламованого очищення судової гілки влади, що заплямувала себе продажністю. Ніякого очищення не відбулося. Навпаки — у крісла оновленого Верховного суду України потрапили все ті ж одіозні персони в мантіях.

Україна досі так і не має Антикорупційного суду, який, за ідеєю, має «пакувати» пачками топ-корупціонерів та садити за ґрати. Парламентарі відклали законопроект у довгу-предовгу шухляду.

Гучно анонсована пенсійна реформа виявилася ерзац-реформою, адже системи нарахування виплат не змінили. Пенсійний вік де-юре не підвищили. Але де-факто багатьом українцям доведеться працювати довше. Адже збільшили страховий стаж, необхідний для виходу на пенсію.

Цьогоріч під суспільним тиском Верховна Рада започаткувала виборчу реформу. Виконавши вимогу мітингувальників, законотворці у першому читанні ухвалили законопроект, який передбачає вибори за відкритими партійними списками. Без одномандатних округів. Дещо змінена «мажоритарка» залишиться для невеликих населених пунктів. Система у разі набуття проектом документа чинності має запрацювати на виборах у 2019 році.

Не розглянуто питання і реінтеграції Донбасу. У відповідному законопроекті Україна нарешті має офіційно визнати Росію агресором, назвати дати початку окупації і більше не посилатися на неефективні мінські угоди. Депутати проголосували за проект документа у першому читанні, проте з доволі суперечливими численними поправками. До наступного етапу перед новорічними святами так і не дійшли.

Недоторканності депутати себе так і не позбавили. Законопроект, який пропонує зробити це 2020 року, сьогодні розглядає Конституційний суд.

Комітет виборців України підбив підсумки відвідуваності пленарних засідань. За три роки роботи сесії VIII скликання майже не приходили до парламенту Дмитро Ярош, Андрій Білецький та Сергій Клюєв. Дружно прогулюють пленарні засідання народні депутати по п’ятницях. Попри це до свят собі зробили подарунок — удвічі підняли зарплати. Тепер оклад у середньому не 14, а 25 тисяч.

Боротьба з корупцією: тільки на словах

ВЖЕ два роки і вісім місяців працює створене Президентом Національне антикорупційне бюро України — правоохоронний орган із широкими силовими повноваженнями. Проте досі у справі жодного корупціонера не винесено судове рішення.

Більшість антикорупційних обіцянок генпрокурора так само виявилися популістичними, а деякі виконані, але лише частково. Майже всі ініційовані генпрокурором Луценком гучні кримінальні справи зупиняються на стадії розслідування або через процесуальні порушення з боку ГПУ і слабкість зібраної нею доказової бази розвалюються в суді. Наприклад, відомство провело ряд обшуків перед телекамерами ЗМІ. Зокрема, у мерів міст Буча та Ірпінь Київської області — Анатолія Федорука і Володимира Карплюка, яких звинувачують у незаконному відведенні у власність земельних ділянок людям з їхнього оточення. Ідеться про 890 га безцінного лісу поблизу Києва. Проте жодного арешту так і не відбулось, а одіозні міські голови спокійно продовжують далі працювати на своїх посадах.

Провал мінських домовленостей

ВІЙНА на сході триває вже четвертий рік. Хоча нібито діє режим припинення вогню, внаслідок ворожих провокацій у зоні АТО продовжують гинути військовослужбовці та цивільні.

За два з половиною роки, відколи у Мінську почали домовлятися про мир у буремному регіоні, прогресу у врегулюванні конфлікту, на жаль, нема. У столиці Білорусі регулярно засідає Тристороння контактна група, проте без реальних результатів.

Тим часом у парламенті на рік подовжили чинність особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО. Тепер Захід вважає, що Україна має провести місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей і надати їм особливий статус. Однак це фактично узаконить сепаратистів! Вийти з мінських угод в односторонньому порядку Україна не може. Продовжуючи підтримувати мертві угоди, ми реально ризикуємо втратити суверенітет. Тож Україні необхідна альтернатива, яку поки що керівництво держави не запропонувало.

Епопея Саакашвілі

ЗАТРИМАННЯ та звільнення українського і грузинського політика Міхеїла Саакашвілі стало найрезонанснішою подією в останній місяць року. Раніше, у липні, Президент Порошенко, який колись особисто запросив Саакашвілі та ручався за нього, позбавив екс-президента Грузії громадянства України (яке спочатку поспіхом надав). Після того, як наші прикордонники не дали грузинському політикові заїхати з Польщі на українську територію, він і його прихильники, порушуючи закон, прорвали кордон. В Україні Саакашвілі розгорнув бурхливу діяльність. Зокрема, ініціював у столиці кілька «Маршів за імпічмент», на які збиралися тисячі противників нинішньої влади. На початку грудня вдома в Саакашвілі провели обшук, затим силовики затримали його... на даху будинку. Тоді ж генпрокурор Юрій Луценко оприлюднив аудіозаписи, які нібито підтверджують співпрацю колишнього грузинського лідера з Курченком (молодий олігарх часів Януковича, який втік у Росію). Сам Курченко запевнив, що не знайомий із Саакашвілі. Втім, Печерський районний суд Києва відпустив політика з-під варти. Нині він начебто ходить на допити, але насправді влаштовує під стінами Генпрокуратури неформальні прес-конференції для ЗМІ.

Майдан чи старт передвиборної кампанії?

НЕ ОБІЙШЛОСЬ цього року й без гучних протестів. Що-правда, вони не переросли у масові акції. У жовтні до будівлі парламенту прийшли представники та прихильники 12 громадських організацій і партій. Активісти висунули народним депутатам свої умови: ухвалити пакет законів про антикорупційний суд, про парламентські вибори за відкритими партійними списками та про скасування депутатської недоторканності.

Водночас політологи та соціологи переконані, що українці не готові виходити на вулицю. Однак подібні прогнози вони робили і напередодні Революції гідності. Інші експерти вважають протести нічим іншим, ніж стартом передвиборної гонки.

Суд над Януковичем

ЧЕТВЕРТОГО травня в Оболонському райсуді Києва відбулось підготовче судове засідання щодо довгоочікуваного звинувачення Віктора Януковича у державній зраді. Проте юристи зауважують: процедура заочного засудження відкриває багато лазівок для адвокатів президента-втікача, а будь-яке відхилення від загальноприйнятої процедури заочного засудження дасть змогу успішно оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини. Якщо розглядати справу по суті, то обвинувачення ґрунтується лише на одному факті — на так званому зверненні Януковича до Володимира Путіна з проханням ввести війська задля наведення порядку в Україні. Але є великі сумніви, що суду буде наданий оригінал цього листа, а експертиза встановить автентичність підпису. А без цього справа зайде у глухий процесуальний кут. Неприємною несподіванкою для України стало рішення Інтерполу щодо припинення міжнародного розшуку колишнього чільника країни та його оточення. Офіційне пояснення: ця організація не може бути залучена для вирішення політичних, релігійних та міжрасових суперечок.

Безвіз із Євросоюзом

У ЧЕРВНІ набув чинності безвізовий режим із країнами ЄС. Українці кинулися по біометричні паспорти, які дають право на перетин без візи кордону з державами Європейського Союзу. Певний час навіть була заблокована робота міграційної служби. Досі, щоб отримати документ, доводиться вистояти довгу чергу. За час дії безвізового режиму на кордоні нарахували майже 400 тисяч громадян України, які скористалися нововведенням. До речі, цього року наша країна також домовилася про безвізовий або спрощений перетин кордону з рядом країн, зокрема з Канадою та Швейцарією. Ведуться переговори про запровадження безвізу з Кувейтом та Катаром. Із 31 грудня українці без віз зможуть потрапити до ОАЕ. В Японії теж анонсували початок роботи над запровадженням безвізового режиму з Україною.

Нас підтримали

У ЗВ’ЯЗКУ з ухваленням Закону «Про освіту», який, зокрема, передбачає навчання у закладах освіти виключно українською мовою, а для представників нацменшин — створення окремих класів із їхніми рідними мовами викладання лише окремих предметів, розгорівся скандал з країнами-сусідами. Невдоволення висловили у Польщі, Румунії, Болгарії, а найбільше — в Угорщині. Однак Венеціанська комісія визнала законодавчі новації України законними. Лише порадила продовжити термін упровадження змін (зараз цілковитий перехід на державну мову запланований з 2020 року). До речі, станом на сьогодні переважна більшість випускників шкіл, у яких предмети викладають не українською мовою, не здатна скласти ЗНО з української мови навіть на рівні мінімального бар’єра (не можуть впоратися 70% таких учнів).

Найгучніші вбивства

НЕ РАЗ сколихнули країну гучні вбивства. Так, 23 березня у центрі столиці розстріляли екс-депутата Держдуми РФ від компартії Дениса Вороненкова, який останнім часом жив у Києві. Як запевняють у ГПУ, він мав цінні документальні докази, що стосувались участі Росії у війні на Донбасі. Досі не відомо, ким насправді був Вороненков: перебіжчиком, зрадником чи неоціненним свідком? Опозиціонером його не назвеш. Політик заплямував себе корупційними скандалами, жив явно не на зарплату, підтримував дії російської влади у Криму і критикував Захід.

У березні в Маріуполі підірвали автомобіль, в якому перебував співробітник СБУ Олександр Хараберюш. Донеччанин із походження, він був одним із найрезультативніших українських контррозвідників, на його рахунку 80 затримань російських агентів і терористів.

Уранці 27 червня у Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху машини пішов із життя військовослужбовець, керівник спецназу Головного управління розвідки Міноборони Максим Шаповал, який брав активну участь в АТО.

У всіх трьох убивствах підозрюють російські спецслужби.

30 жовтня на залізничному переїзді біля селища Глеваха поблизу столиці невідомі обстріляли автомобіль, в якому їхала із чоловіком Адамом Осмаєвим колишній снайпер ЗСУ Аміна Окуєва. Вона загинула на місці, чоловік дістав поранення. Військовослужбовець чеченського походження Аміна Окуєва колись працювала лікарем в Одесі. У грудні 2013 року приїхала до Києва на Майдан, де надавала медичну допомогу. Коли почалась війна, вступила добровольцем до лав батальйону «Київ». У замовленні вбивства легендарної жінки-воїна підозрюють главу Чечні Рамзана Кадирова.

Ефективність урядової політики

РЕФОРМИ, які, за запевненням Кабміну на чолі з прем’єром-оптимістом Володимиром Гройсманом, мали сотворити економічне диво та підвищити до небувалих висот добробут, навпаки, довели народ до зубожіння. Інфляція в країні зірвалась у галоп, ціни на товари і послуги б’ють рекорд за рекордом. За ними не встигають ніякі підвищення зарплат, пенсій і соціальних виплат.

Тим часом експерти висловлюють передбачення: у 2018-му економіка країни перебуватиме, у кращому разі, в такому ж стані.

Калинівське пекло

У КАЛИНІВСЬКОМУ районі Вінницької області наприкінці вересня вибухнули військові склади, де зберігалося 188 тис. тонн боєприпасів, зокрема для систем залпового вогню «Смерч», «Ураган» та «Град». За вітром пішло 800 мільйонів доларів — таку цифру назвали у профільному комітеті ВР. У навколишніх населених пунктах пошкоджено близько 2 тисяч житлових будинків, з них 16 не підлягають відновленню. Було евакуйовано 30 тисяч осіб.

Кабмін надав на ліквідацію наслідків вибухів неподалік Вінниці 100 мільйонів гривень. Проте люди скаржаться, що за пошкоджені оселі компенсації досі не отримали.

За службову недбалість на 2,5 тисячі гривень суд оштрафував начальника режимної служби, який працював у військовій частині, що охороняла об’єкт. Мовляв, боєприпаси здетонували, бо останній неналежно виконував свої обов’язки. Це вже, нагадуємо, четверта за останні два роки пожежа на складах ЗСУ.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Коли чекати грошей
Читати
Чим нас калічать
Читати
Пообіцяли зростання
Читати
І поїсти, і попити
Читати
«Шкуру» знову оцінили
Читати
Готуйте гаманці
Читати






Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове