Архів
П’ятниця,
29 грудня 2017 року

№ 102 (19547)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Про тих, хто поруч

Нелегкими стежками

Ілько КОЛОДІЙ.

Львівська область.

Фото І. Табінського.

МЕШКАНЕЦЬ села Коропуж Городоцького району Львівської області Петро Грабовий народився 1917-го — можна сказати, ровесник Жовтневої революції. Щоправда, радянська влада, яка через кілька десятиліть прийшла в Галичину, нічого доброго для парубка з заможної родини не віщувала.

Восени 1947 року в краї почалася масштабна акція «Захід», яка мала завдання послабити український визвольний рух на західних теренах України. Впродовж доби до Сибіру вивезли близько 27 тисяч родин, загалом майже 80 тисяч осіб. Сім’ю Грабових попередили про небезпеку, і Петрові того дня пощастило уникнути вивозу. Та ненадовго. 1950-го разом із родиною (дружина, двоє хлопчаків) опинився у Шамановському ліспромгоспі в Іркутській області. Повернувся на Львівщину лише через 15 літ.

Старший син, який у Томську закінчив юридичний факультет, не міг знайти тут роботи, тож перебивався випадковими підробітками. Був під постійним пресом каральних органів і передчасно пішов зі світу. Сам Петро працював у місцевому колгоспі будівельником. Звідси й вийшов на пенсію. І чекав, чекав незалежної України. Щонеділі був у церкві й молився за відновлення незалежності рідної держави. Не думав не гадав, що проживе у ній так довго. Зі століттям Петра Грабового вітали діти Марія й Борис, онуки, правнук, односельці, він приймав щирі поздоровлення, квіти та подарунки від керівників району, голови сільської ради Василя Ярки...

Версія для друку          До списку статтей
Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове