Архів
Вівторок,
19 грудня 2017 року

№ 99 (19544)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
Політична бомба уповільненої дії

ЧЕХІЯ. У Празі відбулася конференція антиміграційних партій.

Докладніше...
В своїй хаті своя правда?

ПОЛЬЩА. Попри протест Єврокомісії сенат ухвалив закони для реформи судочинства.

Докладніше...
Суперечливий альянс

АВСТРІЯ. Консерватори і ультра-праві домовилися про коаліцію.

Докладніше...
Іще один Трамп

ЧИЛІ. Президентом країни вдруге обрано Себастьяна Піньєра.

Докладніше...
Вирок найманцю

БІЛОРУСЬ. Суд виніс перший вирок за найманство на Донбасі.

Докладніше...
Гендерний прорив

У САУДІВСЬКІЙ АРАВІЇ жінкам дозволили водити мотоцикли і вантажівки.

Докладніше...
Був людиною-епохою

У РУМУНІЇ попрощалися з королем Міхаєм І.

Докладніше...
Руйнівний шторм

ФІЛІППІНИ. На країну обрушився тропічний шторм «Кай-так».

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Не та мати, що народила

Олена ГОРБУНЬ.

Скандальна історія про народжене та залишене в Росії немовля збурила жителів Вінниччини. Адже мамою, яка відмовилася від власної дитини, виявилася їхня землячка із Шаргородського району. Про тата хлопчика нічого не відомо.

35-РІЧНА подолянка Юлія подалася на заробітки, як і сотні тисяч українців, яких затисли лещата безробіття. Особисте життя у жінки не склалося: від двох чоловіків має трьох дітей: старшому 18, доньці — 10, найменшому — 4 рочки. Протягом двох років, що їздить до Росії на заробітки, їх виховують дід із бабою. Де саме працює Юлія, інформації нема.

Хлопчик, якому дали ім’я Віталик, з’явився на світ у пологовому будинку російської столиці. Народивши, мати відразу написала відмову від дитини, і її забрали до будинку маляти. Невдовзі після народження Віталика російські чиновники поставили перед Посольством України питання руба: або забираєте хлопчика, або йому нададуть громадянство Росії.

Отримавши листа від МЗС РФ, дипломати мали небагато часу для реагування, адже збігав зазначений у ньому термін — 180 днів. В українському посольстві вважають, що російська сторона зволікала зі зверненням навмисно, аби наша сторона не встигла відреагувати. А тоді прогриміла б «сенсація» на весь світ: заробітчани з України відмовляються від власних дітей, а Росія надає їм прихисток. Проте дипломати й відповідні служби в Україні спрацювали навдивовижу оперативно.

Мати-зозуля вдруге відмовилася забирати сина. Спочатку заявила, що сталася помилка і це не її дитина, вона взагалі не народжувала у Москві. Потім стала плести, що була сурогатною матір’ю, але замовники відмовилися забирати немовля. Племінника хотіла всиновити рідна сестра Юлії, проте горе-мати заборонила їй це робити, бо «не хоче розмов у селі». Що вона мала на увазі, не зрозуміло: односельці й так обговорюють ситуацію, бо шила в мішку не втаїш. Знають про братика навіть старші брати та сестричка Віталика. Тим часом жінка знову подалась у Москву на заробітки.

Переїзд потягом із Москви до російсько-української прикордонної станції «Нехотєєвка — Гоптівка» малюк переніс добре. Знав би він, скільки драматичних подій сталося за цей час, скільки дипломатично-бюрократичних битв...

Сьогодні шестимісячний Віталик перебуває в Шаргородській районній лікарні, куди його перевели з обласної. За словами медиків, малюк здоровий, розвивається нормально.

Тим часом уже три сім’ї звернулися до органів опіки із проханням про його всиновлення. Хлопчик отримає українське громадянство й маму і тата, які любитимуть його як рідного.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Годувальник» не задоволений
Читати
13-та пенсія буде вчасно
Читати
Політика набридла, «вожаків» нема
Читати
У силовиків поповнення
Читати
Ядерна держава хазяйнує
Читати
Дороги перестануть убивати?
Читати
Не купуйте крадених ялинок
Читати
Ввозити простіше
Читати
«Позичимо» у Латвії
Читати
I президенти, і співаки
Читати
Справно торгують за нашою спиною
Читати





— Пам’ятаєш, як ми посилювали у в’язницях режим?! Які жахливі обмеження ввели?! Тепер, зі зміною політичної ситуації, я шкодую про це...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове