|
Архів П’ятниця,
№ 98 (19543) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Добрий господар | Весела світлиця | Наша пошта |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Ворона і Лисиця Леонід КУЦИЙ. м. Вінниця. Вже рік який в селі реформи, Врізає люд споживчі норми. Бабуня сир останній з’їла, Ворона нудилась, сиділа. Та Бог не міг їй сир послати — ніде було його дістати. А хитра Лисонька ходила, Ворону каркнути манила, щоб та шматочок їй дала. І чорна враз на повні груди: — Немає сиру і не буде! Корову баба продала! Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має своє слівце Михайло НОВОХАЦЬКИЙ. м. Біла Церква Київської області. Де рідний край, там і серцю рай. Пісня і праця — рідні сестри. Любов — не пожежа, спалахне — не загасиш. Жити стало веселіше, то й співаєм голосніше. Дівка на порі — свати у дворі. На дерево дивись, коли родить, а на людину, коли робить. Слово словом, а папірця давай. Вона на вроду, як ясна зоря на погоду. У бороді вже гречка цвіте, а в голові ще й на зяб не орано.
|
|
