Архів
П’ятниця,
15 грудня 2017 року

№ 98 (19543)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей

Жужнєвики... з Гонтівки

Віктор ЖУЖНЄВ.

с. Гонтівка
 Чернівецького району

Вінницької області.

Син цікавиться в батька:

— Тату, хто такий масажист?

— Це чоловік, який отримує від жінки гроші за те, за що інші просто отримують ляпаса.

* * *

Сусідка хвалиться кумі:

— Ох і весілля ж було, Галюсю! Аж на третій день розійшлися.

— Хто, гості?

— Та ні, молодий із молодою.

* * *

Екскурсовод до туристів:

— Запам’ятайте: завтра вирушаємо в похід.

— А теплі речі брати? — питає хтось із гурту.

— Візьми пляшок шість.

* * *

— Ой лишенько! І чого ж це я з вами так забалакалась? Аж забула, що хвора. Побіжу додому, скажу чоловікові, щоб збігав на бригаду, взяв коні та повіз мене до лікарні.

* * *

Подарував тещі хом’ячка. Тепер дивлюсь, як вони один на одного щоки надимають.

* * *

Головний лікар психіатричної лікарні знайомить інтерна з хворими. Відчиняє двері до палати і пояснює:

— Ось тут у нас лежать автолюбителі.

— А чому ж тут нікого немає? — дивується молодий спеціаліст.

— А вони всі лежать під ліжками — ремонтують транспортні засоби...

* * *

Чоловік біжить за бусом, що рушив від зупинки, і кричить:

— Громадяни, зупиніть, будь ласка, автобус! Я на роботу спізнююсь.

Пасажири гукають водієві, автобус спиняється. На підніжку застрибує чоловік і голосно говорить:

— Громадяни пасажири, приготуйте, будь ласка, ваші квитки!

* * *

— Тату, а це правда, що на зиму хутро зайця стає біле?

— Так!

— А чому ж тоді моя сіра шапка і досі не побіліла?

* * *

У магазині хутра.

— Скажіть, скільки коштуватиме ця шуба для моєї дружини?

— Вона обійдеться вам у шістдесят тисяч гривень.

— Зачекайте. Давайте ще раз, тільки повільніше, будь ласка...

— Вона обійдеться...

— Ось тепер правильно! Вона... обійдеться!

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Михайло НОВОХАЦЬКИЙ.

м. Біла Церква

Київської області.

Де рідний край, там і серцю рай.

Пісня і праця — рідні сестри.

Любов — не пожежа, спалахне — не загасиш.

Жити стало веселіше, то й співаєм голосніше.

Дівка на порі — свати у дворі.

На дерево дивись, коли родить, а на людину, коли робить.

Слово словом, а папірця давай.

Вона на вроду, як ясна зоря на погоду.

У бороді вже гречка цвіте, а в голові ще й на зяб не орано.

 

— Тато, мамо! Ось привів вам учителя. Хай відзвітує за мої погані оцінки.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове