Вівторок, 5 грудня 2017 року № 95 (19540)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19540/print.php?n=37475

  • На зв’язку — Черкащина

Чи переживуть озимі зиму?

Володимир ЖУРАВЕЛЬ.

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ осіннього обстеження озимих зернових культур, здійсненого агрометеорологами області в двадцятих числах листопада, кущіння, тобто оптимальної фази для перезимівлі, що мала б спостерігатися на всіх площах, засіяних до 25 вересня, рослини досягли лише на 30 процентах полів. Посіви, проведені з кінця вересня до середини жовтня, слаборозвинені й знаходяться у фазах сходів та утворення вузлових коренів, а це мінімальна готовність до зимівлі. Причиною такого стану на полях стала посуха, адже дощі пішли аж у середині жовтня. Для них, засіяних після 15 жовтня, а це 10 процентів площі, для появи сходів було недостатньо тепла. Тим часом зима, хоч і м’яко, але наступає, і більш-менш високих температур, що б могли покращити ситуацію на полях, не очікується. Як відомо, найбільший ризик вимерзання — саме на початку зими, коли рослини ще недостатньо загартовані. Отже, головні сподівання — на лагідну зиму.

Піонери сільського бюджету участі

У БІЛОЗІРСЬКІЙ ОТГ — першій серед об’єднаних громад області — запровадили конкурс проектів громадського бюджету. В ньому взяли участь 19 ініціативних місцевих мешканців та груп, а перемогу здобули три ідеї — проект «Стежками історії рідного краю», який передбачає створення туристичного маршруту заповідними місцями сільських околиць, облаштування на території довкола місцевого клубу ігрових майданчиків для дітей та проект щодо відновлення природного нахилу під’їзного шляху з підсиленням дорожнього покриття для безпечного проїзду. На втілення у життя ідей сільських активістів з бюджету громади витратять загалом близько 150 тисяч гривень. Прикметно — білозірський бюджет участі вирізняється тим, що всі проектні ідеї були подані жителями ОТГ, а не бюджетними організаціями. Для прикладу: в обласному центрі з 11 цьогорічних проектів — переможців конкурсу 10 мають стосунок до муніципальних установ.

Зі знаком якості

ДВА ДЕСЯТКИ підприємств стали переможцями цьогорічного обласного конкурсу «Черкаська якість» у номінаціях із виробництва продовольчих і промислових товарів, робіт і послуг у побутовій та виробничій сферах. Усього ж претендентів на визнання було 36, які представили обласній конкурсній комісії загалом 50 найменувань продукції та видів послуг. Конкурс задля популяризації товарів місцевих виробників проводять у регіоні з 2015 року. А от починаючи з нинішнього переможці матимуть право використовувати знак «Черкаська якість» у рекламних та інформаційних матеріалах, відображати його на відзначеній нагородою продукції. Серед такої, зокрема, — батон виробництва ТОВ «Черкасихліб ЛТД», карамель від ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій», сир твердий від ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат»... Відзначено також автобус, призначений для перевезення пасажирів на міських маршрутах та пристосований до вимог людей з особливими потребами, від ПАТ «Черкаський автобус» і мікроскоп виробництва ТОВ «Науково-інженерний центр «Сканер».

Хитрунів «закоркували»

У ХОДІ операції «Рубіж-2017» співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Черкаській області, Черкаської митниці ДФС та відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС спільними зусиллями припинили ввезення на територію України товарів, що приховувались від митного контролю, на суму близько 1,3 мільйона гривень. Хоча для неприскіпливих все мало нібито пристойний вигляд: одне з черкаських підприємств уклало контракт на поставку з Китаю склотари та корків до неї. Тож одного листопадового дня в зону контролю митного поста «Північний» Черкаської митниці заїхали два вантажні автомобілі «DAF» з напівпричепами. За супровідними документами, через кордон у митному режимі «імпорт» переміщували товар вартістю 489,7 тисячі гривень. Однак пильні митники з’ясували, що фактична вартість ввезеної продукції майже втричі перевищує задекларовану. Складено протокол про порушення митних правил за ч. 1-ю ст. 483-ї Митного кодексу України, згідно з яким товарно-матеріальні цінності вилучено, а до порушника ще й застосовано штрафні санкції в розмірі 100 процентів їхньої вартості.

Рукотворне стихійне лихо

ПІЗНЬОГО вечора до Звенигородського відділу поліції зателефонував працівник місцевої залізничної станції й повідомив, що помітив на території двох підозрілих осіб. На місце пригоди негайно виїхала слідчо-оперативна група. Вгледівши правоохоронців, один з чоловіків втік, іншого затримали на місці. Поліцейські виявили поруч лом та мішок із 11 металевими підкладками та 118 костилями. Другого учасника злочину шукали недовго. Згодом 21-річні молодики розповіли слідчим, що це не перша їхня крадіжка на залізниці: демонтуючи деталі верхньої будови колії, хлопці здавали їх на брухт. Розперезались «металісти» і в обласному центрі, де крадіжки люків із водоканалівських мереж набули ознак рукотворного стихійного лиха. Так, нещодавно у відкритий каналізаційний колектор упав і загинув шестирічний малюк.

Ще й така напасть

У ПРИВАТНОМУ секторі одного із сіл Лисянського району виявили дві корови, хворі на сказ. Тварин відправили на забій та утилізували. А зараження відбулося шляхом контактування з дикою звіриною, наймовірніше, лисицями, якими буквально кишать околиці. Головною причиною втрати годувальниць для власників стала відмова вакцинувати домашніх тварин проти сказу. На жаль, зважаючи на реалії сьогодення, державної компенсації в подібних випадках бюджетами жодного рівня не передбачено. Тож фахівці Держ-продспоживслужби радять не економити на профілактичних щепленнях і обов’язково страхувати худобу, щоб у разі несподіваного лиха отримати хоч якесь відшкодування.

Прикмета часу

ЛИШЕНЬ упродовж останніх двох вихідних листопада в області через несправне пічне опалення виникло шість пожеж. Горіли приватні будинки в Тальнівському, Уманському, Черкаському і Чигиринському районах, а також у містах Золотоноша та Шпола. На жаль, не обійшлося без людських жертв — у вогні загинула 66-річна жінка. В усіх випадках, як повідомили у прес-центрі Державної служби з надзвичайних ситуацій, до займання призвели тріщини в димарях, крізь які іскри під час експлуатації грубок і печей потрапляли на горище. А швидке поширення полум’я зумовлювало те, що господарі зберігали на горищах старі речі та сіно, зауважили рятувальники. Звичайно, то вже поза їхньою компетенцією, але варто було б комусь і перепросити статистику, аби з’ясувати кількість мешканців сіл та містечок, які через здорожчання газу знову змушені опалювати домівки дровами.