Вівторок, 5 грудня 2017 року № 95 (19540)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19540/print.php?n=37462

  • Новини АПК

Поки що тримаються

Марина ТІШКОВА.

ЛИШЕ 6% сільськогосподарських підприємств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрям. Зазвичай це малоефективні невеликі господарства, які не мають потрібних коштів і кадрового потенціалу для розвитку. Такі результати опитування щодо планів розвитку молочного скотарства до 2020 року, проведеного Асоціацією виробників молока (АВМ) серед 300 респондентів. В опитуванні взяли участь представники ферм, на яких утримують від 50 до більш ніж 1,5 тис. голів корів.

За словами віце-президента АВМ Ганни Лавренюк, понад 55% респондентів зауважили, що не планують розширюватися, натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу з підвищення якості продукції.

Тим часом 39% господарств мають наміри збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020 року завершать розпочату модернізацію наявних ферм та будівництво нових.

«Отож є сподівання на подальший розвиток молочного скотарства в Україні, — підсумувала Ганна Лавренюк. — В Україні збільшується кількість господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам».

Бджолярство по-європейськи

УКРАЇНСЬКИЙ мед — цінний продукт: за дев’ять місяців цього року 67 суб’єктів господарювання продали за кордон рекордні 46,2 тис. тонн на 86,9 млн дол. (найбільше закупили США — на 23,2 млн дол., Німеччина — на 21,1 млн дол. та Польща — на 12,3 млн дол.). Загалом за п’ять років наша держава у чотири рази збільшила експорт меду, увійшовши до п’ятірки світових постачальників.

У Держпродспоживслужбі вважають, що потрібно створити Єдиний реєстр пасічників. Кожній пасіці та вулику буде присвоєно номер, аби ліпше відстежувати сировину та товар. Це спонукає до активного залучення інвестицій у галузь, створення кооперативів із переробки продукції бджільництва та допоможе пасічникам у координації роботи. Також у службі вважають, що слід посилити підготовку спеціалістів із хвороб бджіл і визначити на регіональному рівні кураторів — консультантів бджолярів. Крім того, переглянуть чинні тарифи на видачу паспортів на пасіки відповідно до стандартів ЄС.

На фінішній прямій

МІНАГРОПРОД підбив проміжні підсумки жнивної кампанії. Станом на 29 листопада зібрано 59,9 млн тонн зернових та зернобобових культур із 14 млн га (96% від запланованих площ), середня врожайність — 42,6 ц/га. Найкраще вродило на Хмельниччині (62,8 ц/га), Сумщині (60,2 ц/га), Вінниччині (58,7 ц/га), Тернопільщині (56,4 ц/га), Чернігівщині (55,7 ц/га), Чернівеччині (53,7 ц/га), Івано-Франківщині (50 ц/га) та Львівщині (50 ц/га). Зібрано 21,6 млн т кукурудзи із 4 млн га (90%) при врожайності 53,6 ц/га, 11,9 млн т соняшнику із 5,92 млн га (99%) — 20,1 ц/га; 3,7 млн т сої із 1,9 млн га (98%) — 19,3 ц/га; 14,4 млн т цукрових буряків із 314 тис. га (99%) — 460 ц/га.

Активно готуються аграрії й до наступного року. Завершується сівба озимих на площі 6,9 млн га (96%): пшениці та тритикале — 5,9 млн га (97%), жита — 147 тис. га (93%); ячменю — 822 тис. га (89%). З ріпаком план навіть перевиконали — під ним зайнято 864 тис. га, що становить 112% до прогнозу.