Під котком комунальних тарифів

Олена КОЩЕНКО.

Вже за півроку українцям надаватимуть житлокомпослуги за новим законом. За тепло мешканцям доведеться платити і влітку, а за холодну і гарячу воду — навіть якщо нею не користувалися. Прострочення платежів потягне за собою пеню в розмірі 3,65% на рік від суми боргу…

ЩЕ У КВІТНІ цього року громадяни мали привід святкувати перемогу в колективній боротьбі проти непомірних тарифних апетитів комунальників. Тоді через народне обурення і загрозу масових неплатежів Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, скасувала своє рішення про запровадження щомісячної абонплати за газ. При цьому наголошувалося, що зроблено це, «аби уникнути збільшення витрат споживачів на послугу». Ще раніше, на піку громадських протестів, заяви з такою вимогою до НКРЕКП робили і Президент, і Прем’єр-міністр.

Здавалось би, проблему абонплати знято з порядку денного, як непідйомну для зубожілого населення. Проте минуло півроку, і ось «сюрприз» від законодавців — пролобійований Кабміном оновлений закон «Про житлово-комунальні послуги». Експерти, які проштудіювали його, одностайні на думці: гнiт комунальних i житлових тарифiв у підсумку зросте.

Так, парламентарі повернули скасовану в 1996 році норму про стягнення пені. Вчасно не розрахувався за «комуналку» без поважних причин (затримка зарплати, відсутність роботи), за кожний прострочений день нараховуватимуть штраф у розмірі 0,01% від суми платежу. Виходить 3,65% річних. Єдине, що присмачує гірку законодавчу «пігулку», — цю норму має бути запроваджено з 2019 року.

Проте друга неприємна новація набуде чинності вже через півроку. Йдеться про запровадження щомісячної абонплати за опалення та гарячу і холодну воду. Тобто за останню доведеться платити незалежно від того, користувалися ви нею чи ні, а за тепло — весь рік, а не тільки в холоди. При цьому кожна окрема платiжка за опалення, водопостачання, електроенергiю складатиметься з трьох частин — плати за саму послугу, за обслуговування внутрiшньобудинкових мереж і абонентської плати. У пояснювальній записці до закону українські депутати зазначають, що це, мовляв, загальноєвропейська практика: живеш ти у квартирi чи нi, мусиш щомісяця оплачувати всі технічні сервісні комунпослуги.

Щоправда, в документі не зазначено, на підставі яких нормативних документів і який саме орган визначатиме розмір цієї абонплати. А це, зазначають експерти, просто «Мекка» для зловживань постачальників послуг. І це при тому, що й сьогодні обґрунтування складових тарифів є не прозорим. Хто і як їх формує? Відповідно й субсидії, які надає держава, нараховуються за нікому не зрозумілими формулами. Хто керує цими золотими потоками?

Такі ось «приємні» новації нас чекають. Щоправда, ухвалений закон водночас передбачає вiдмову або меншу плату за послугу, якщо вона неякісна. Теоретично споживач навіть може вiд’єднатися вiд системи централiзованого опалення та постачання гарячої води. Але в багатоквартирному будинку таке рішення потрібно узгодити з усіма його мешканцями. До того ж мають бути висновки спецiальної комiсiї про те, що технiчно це можливо без шкоди для загальної системи опалення чи водопостачання. До того ж механiзм доведення такого факту не прописаний i взагалi наразi не розроблений. У Мiнiстерствi регiонального розвитку пообiцяли створити для цього житлово-комунальну iнспекцiю, яка реагуватиме на звернення жителiв. Але чи створять i як скоро, не вiдомо.

Поки що цей суперечливий закон не набув чинності — його має підписати Глава держави. Чи дозволить він лобістам із Кабміну вкотре запустити руку в кишені збіднілого народу? Найімовірніше, що так. Бо на ухваленні цього закону наполягав Міжнародний валютний фонд.

З огляду на економічну ситуацію в державі можна зробити висновок, що на шиї українців ще тугіше затягнуть борговий зашморг. Нині борг населення з оплати послуг ЖКГ становить 30 мiльярдiв гривень, а через рiк-два, прогнозують економісти, якщо збережеться темп інфляції, за якою не встигають ніякі підвищення соціальних стандартів і зарплат, він може сягнути 100 мiльярдiв. Люди просто не витримають такого тарифного навантаження.

І на субсидії, на які держава виділяє величезні кошти, теж розраховувати не доводиться. Астрономічні суми витрачаються з податків, щоб потім тим, хто їх сплачує, компенсувати витрати на комуналку. Нонсенс? Так, але разом із тим — реальність. Олігархи зацікавлені у збільшенні виплат субсидій, через те що можуть більше накручувати тарифи. Загалом комунальні тарифи — бездонне «корито», яке годує не тільки власників енергетичних компаній, а й цілу армію можновладців. Тільки нам, споживачам, діватися нема куди. І це замкнене коло влада не поспішає розірвати.