Архів
Вівторок,
5 грудня 2017 року

№ 95 (19540)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Україна пам’ятає, світ визнає

АВСТРАЛІЯ. Сенат схвалив заяву щодо Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Докладніше...
Протест

НІМЕЧЧИНА. У Ганновері поліція застосувала водомети проти маніфестантів-мігрантів.

Докладніше...
Восьмий і аж ніяк не останній

ШВЕЙЦАРІЯ. У Женеві триває черговий раунд переговорів щодо врегулювання ситуації в Сирії.

Докладніше...
Стало менше мігрантів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. На тлі Brexit рівень чистої міграції до країни впав до рекордних показників.

Докладніше...
Приборкання норовливого сусіда

США і ПІВДЕННА КОРЕЯ почали військові навчання «Vigilant Ace».

Докладніше...
А тим часом…

ПІВНІЧНА КОРЕЯ попередила США про загрозу початку ядерної війни.

Докладніше...
Липові спортивні рекорди

РОСІЯ. WADA знайшло підтвердження існуванню держпрограми допінгу в РФ.

Докладніше...
Безпрецедентна ухвала

ЯПОНІЯ. Оголошено, що імператор Акіхіто зречеться престолу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Довкілля

Поки що перемагають гроші

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Міністерство екології та природних ресурсів зняло оголошений у лютому 25-річний мораторій і погодило ліміти на відстріл у цьому році 160 лосів. 19 із них дозволили вполювати на Чернігівщині. За продаж однієї ліцензії на добування лося держава отримує дві тисячі гривень, а мисливські господарства, як мінімум, удвічі більше.

«Я РОЗУМІЮ і розділяю шквал емоцій, повірте, але як урядовець також не міг не зважати на позицію представників мисливської галузі щодо загроз її розвалу у разі, якщо сезон полювання не буде проведено взагалі», — так обґрунтував рішення свого відомства міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

На кожну ліцензію мисливці вбивають два-три лосі. Значно більше їх гине у результаті масового браконьєрства, породженого безкарністю. Саме резонансний випадок масового розстрілу мігруючого табуна лосів, що трапився минулої зими у Ніжинському районі, змусив профільне міністерство ухвалити рішення про мораторій. Але, кажуть екологи, чиновники не витримали тиску асоціацій мисливців. Останні ж наполягають, що для мораторію просто не було причин, адже поголів’ю українських лосів нічого не загрожує.

Згідно зі статистичними даними, в Україні 6 616 особин лося. У мисливському відділі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства запевняють, що кожен п’ятий — із Чернігівщини, а всього їх тут 1171. Найбільше (чотири) дозволили вполювати мисливському господарству «Єлінський ліс». Одержали дозволи також господарства «Рись», «Деснянське» та інші. Відтак будь-який мисливець може придбати ліцензію вартістю дві тисячі гривень. Ціну на полювання встановлює користувач мисливських угідь. Якщо тварина трофейна, вона може коштувати від 15 до 30 тисяч гривень. Сезон індивідуального полювання на лося стартував у вересні, а колективне та облавне — 28 жовтня і закінчиться аж у січні. Полювати дозволено виключно на самців.

Думки щодо мораторію та його зняття у екологів та мисливців діаметрально протилежні.

«Користувачі мисливських угідь зараз у дуже скрутному становищі. Вони вкладали кошти в охорону та відтворення популяції диких кабанів, оскільки саме цей вид тварин приносить прибуток, — вважає начальник мисливського відділу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг. — Через африканську чуму серед свиней оголошено про повну депопуляцію диких кабанів. Якщо заборонити ще й полювання на лосів, то чи є сенс подальшого господарювання? Щоб добути лося, мисливському господарству треба його вирощувати і охороняти, як мінімум, шість-сім років. Якщо не буде економічної зацікавленості у їх збереженні, вони можуть узагалі зникнути як вид, адже користувачам мисливських угідь стане невигідно вкладати кошти в охорону та підгодівлю цих тварин. Практикою доведено, що необґрунтована заборона ще гірша, ніж злісне браконьєрство, часто у нас безкарне».

А ось думка начальника відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ Олександра Марохонька: «З року в рік державні лісогосподарські підприємства витрачають значні кошти на відновлення лісових культур. У січні-лютому лосі великими групами скупчуються в одному місці, де можуть простояти від двох тижнів до одного місяця. За цей час вони обгризають кору дерев зверху донизу. Тільки у цьому році тварини пошкодили понад 310 гектарів молодняку. Це значна шкода — лісівники змушені рятувати ліс спеціальними огорожами, вартість яких становить 15 тисяч гривень на один гектар».

Категорично не погоджується з лісівниками громадський активіст та борець із браконьєрами Олександр Максимець: «У Польщі нараховується 28 тисяч лосів, а в Білорусі — 30-40 тисяч, і це при тому, що за територією ці країни набагато менші. За офіційною статистикою у нас їх понад шість тисяч, хоча, на думку деяких науковців, — не більш як одна-дві тисячі. Обвал чисельності лосів припадає на 1990-ті роки, саме тоді почалося безконтрольне браконьєрство товстосумів. Мораторій на відстріл лосів конче необхідний, водночас треба посилювати відповідальність за браконьєрство. У Польщі безстроковий мораторій на відстріл сохатих дав позитивний результат: за вісім років їхня чисельність зросла більш ніж утричі».

Як бачимо, думки експертів відрізняються, але хоч в одному вони єдині: потрібно ініціювати зміни до Кримінального кодексу, посиливши відповідальність за браконьєрство. Тільки так можна урятували лосів від їхнього головного ворога у природі — людини.

P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що на засіданні Національної комісії з питань Червоної книги України ухвалено рішення взяти лосів під охорону. Тепер слово за Мінекології, яке має його затвердити.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Напозичалися
Читати
Шукаючи кращого
Читати
Референдум ближчає?
Читати
М’яса бійцям не треба
Читати
Смерть вітчизняного автопрому
Читати
Нема як жити
Читати
Грошей не дадуть
Читати
Замість «гройсманівки» — «порошенківка»
Читати
Чи повернуть украдене?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове