Архів
Вівторок,
14 листопада 2017 року

№ 89 (19534)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • На прийомі у спеціаліста

Слабкі судини

Микола ЮРЧИШИН.

Судинний хірург Л. М. Чернуха.

Що робити, коли серце справно перекачує кров, а от судини не впоруються зі своїм завданням? Як розпізнати, що серцево-судинна система подає сигнали тривоги? З такими запитаннями до «Поста здоров’я» звертається чимало читачів.

— УСІ ТАКІ патології поділяються на захворювання вен і захворювання артерій, — пояснює провідний науковий співробітник відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології імені академіка О. О. Шалімова, віце-президент Асоціації судинних хірургів України доктор медичних наук, професор Лариса Михайлівна ЧЕРНУХА. — Спадковий характер мають, як правило, захворювання вен. Це передусім варикозна хвороба. Вважається, що майже половина населення Землі страждає від неї. Близько 30 відсотків європейців мають проблеми через варикозну хворобу або ратикулярне (сіткоподібне) розширення вен. Це саме та категорія людей, що стають нашими пацієнтами, тобто потребують хірургічного втручання. Серед чинників відіграють свою роль побутові: спосіб життя людини, навантаження, яких вона зазнає, активність, відпочинок, якість харчування. Вагітність теж може зумовити розвиток варикозної хвороби: недуга зустрічається серед жінок значно частіше і максимально проявляється під час виношування плода і після пологів. Захворювання може бути професійне — у тих людей, котрі на роботі тривалий час перебувають на ногах, — продавців, учителів, перукарів та ін. Шкідливе також і тривале сидіння за столом, комп’ютером або якщо робота пов’язана з частими поїздками в автомобілі чи літаку. В групі ризику і спортсмени, оскільки у професійному спорті часто-густо навантаження — на межі людських можливостей. Але водночас заняття фізкультурою і спортом, активний спосіб життя — на користь.

Лариса Михайлівна наголошує на важливості правильного харчування для запобігання атеросклерозу. Насамперед потрібна помірність, не слід переїдати, особливо на ніч. Варто відмовлятися від їжі, перенасиченої холестерином. Це і м’ясні страви, і всілякі делікатеси. Не треба вживати багато яєць, майонезу, плавлених сирів. Загалом можна сказати: аби бути здоровим, надавайте перевагу рослинній їжі. Якщо не страждаєте на захворювання серця і нирок, пийте більше рідини. Надвечір уживайте легку їжу та уникайте пізнього її прийому.

Лікар акцентувала на тому, що лікування необхідно розпочати вчасно, до появи ускладнень. Наприклад, варикозна хвороба може тривати десять-дванадцять років і не давати жодного негативного прояву, окрім косметичних. Тобто людина не скаржиться на набряки, болі, судоми. Та з часом вени можуть тромбуватись, і тоді імовірний навіть летальний кінець (коли відривається тромб і з кровотоком потрапляє у серце чи в легені).

— У разі розвитку варикозної недуги утворюються трофічні виразки, і хворий поступово втрачає працездатність, — каже Л. Чернуха. — І, відповідно, щоб його вилікувати, доведеться докласти значно більше зусиль. Ростуть і фінансові витрати. Своєчасне звернення до лікаря має також велике значення для хворих, у котрих «закупорюються» артерії (судини, що несуть кров до органів і кінцівок). Нещодавно до нас привезли 54-річного пацієнта із Кропивницького, у якого закрились артерії тазу, тобто почалась ішемія (недостатність кровопостачання) обох ніг. І він упродовж двох місяців намагався лікуватися за місцем проживання: проходив курс магнітотерапії, що викликало змертвіння шкіри (некроз) у паховій ділянці, потім місяць голодував за «спеціальними» методиками. І аж тоді, коли нога стала боліти постійно, він зовсім не міг на неї стати, почалася гангрена стопи і відкрилася рана в паху, цей чоловік прибув до нашого інституту на обстеження. Ми зробили рентген, ангіографію судин, і стало зрозуміло, що необхідне біфуркаційне аорто-стегнове шунтування, тобто протезування судини від аорти в нижні кінцівки. Але перед операцією додаткове обстеження виявило гігантську виразку шлунка та дванадцятипалої кишки. Довелося лікувати понад два тижні. Коли вона майже загоїлася, зробили ризиковану операцію: вшили протез не в ділянці пахової рани, а в неінфікованому місці. Була ймовірність, що протез може нагноїтись і чоловік помре. Усе ж таки через два тижні ноги почали оживати, пацієнт уже міг нормально стати, біль ущух, почався процес відновлення. Я веду до того, що вчасне звернення до спеціалістів життєво важливе. Якби хворий зробив це впродовж кількох днів після того, як йому стало зле, то не виникло б ланцюга ускладнень.

Докладніше зупинилася Л. Чернуха на особливостях лікування:

— В кожному окремому випадку свій підхід. При варикозній хворобі, якщо потрібна хірургічна операція, можливе тільки стаціонарне лікування. Коли хвороба виражена настільки, що операція обов’язкова, то не можна обійтися жодними іншими методами, які тепер часто застосовують комерціалізовані клініки, або кабінети. Стаціонар дасть змогу зробити операцію повноцінно, безпечніше й ефективніше для пацієнта. Лікування нетривале — лише день-два. При поверхневих тромбофлебітах, надто тих, що поширені до рівня коліна, тобто на гомілці, можна лікуватись амбулаторно. Якщо хвороба поширилася вище коліна, потрібні стаціонарне лікування і навіть незначна операція, щоб запобігти потраплянню тромбів у глибокі вени. Коли розвинувся тромбофлебіт глибоких вен, то це зазвичай показання до госпіталізації. Сучасні методики дозволяють зробити її також не дуже тривалою — до десяти днів. А далі пацієнт переходить на лікування таблетками в амбулаторних умовах.

Працівникам інституту нині доводиться робити дуже складні операції: протезувати судини, відновлювати прохідність артерій шляхом шунтування, видаляти тромби, виконувати різні реконструктивні операції на артеріях. Складні хірургічні втручання і на венах, надто коли утворюються так звані флотуючі тромби — у глибоких судинах. Такі тромби нестійкі й можуть відриватись. Тоді як на ранніх стадіях тромбозів глибоких вен в інституті застосовується методика тромболізису — розчинення тромбів.

Завершилася розмова із Ларисою Михайлівною знов-таки закликом до хворих: не зволікайте, не займайтеся самолікуванням, якнайшвидше звертайтеся до фахівців, щоб не сталося непоправного лиха.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове