Каталонська кризаІСПАНІЯ. Каталонія відклала проголошення незалежності. Докладніше... Назад У
парламенті Каталонії було підписано декларацію про незалежність регіону від
Іспанії, проте набуття чинності цим документом відкладено. Тепер
прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой вимагає від Барселони офіційних пояснень:
чи було проголошено незалежність? Формальне звернення центрального уряду до
уряду Каталонії необхідне для початку процедури позбавлення її автономного
статусу за 155-ю статтею конституції країни. Барселона поки що мовчить.
День народного гнівуФРАНЦІЯ. Понад 400 тисяч працівників бюджетної сфери одночасно
вийшли на страйк у різних містах. Докладніше... Назад Уперше
за десятиліття профспілки країни закликали до протесту всіх 5,4 мільйона
працівників бюджетної сфери у відповідь на плани уряду скоротити 120 тис.
бюджетників. Відгукнулись освітяни, поштарі і працівники авіакомпаній. Зокрема,
у Парижі в акції взяли участь 45 тис. чоловік. Подекуди мирні акції переростали
в сутички з поліцією… Тим часом профспілки звернулися до співвітчизників із
закликом до нового і тривалого страйку, запланованого на 19 жовтня, коли у
Брюсселі має відкритися саміт країн ЄС.
Набирають легіонерівРОСІЯ. Іноземцям дозволили воювати у лавах російської армії за
кордоном. Докладніше... Назад Згідно
з указом президента, тепер іноземці, які уклали контракт про проходження
військової служби у Збройних силах РФ, можуть бути залучені до «діяльності з
підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки або з припинення міжнародної
терористичної діяльності за межами території Російської Федерації». На кого
передовсім націлений указ, відомо. За даними Служби безпеки України, сьогодні
на Донбасі перебуває, як мінімум, 36 тисяч бойовиків і російських
військовослужбовців.
Нашим чорнобильцям таке і не снилосьЯПОНІЯ. Суд визнав відповідальність держави за аварію на АЕС
«Фукусіма-1». Докладніше... Назад У
березні 2011 року у результаті удару потужного цунамі на станції вийшли з ладу
системи енергопостачання і охолодження, що призвело до вибуху. Після аварії на
АЕС постраждалі місцеві жителі почали вимагати відшкодування коштів. Загалом 12
тис. чоловік подали позови до окружного суду Фукусіми. Згідно з його ухвалою,
тепер уряд має задовольнити вимоги громадян. Це вже другий випадок, коли суд
визнає відповідальність держави за аварію на АЕС.
Наступ триваєІРАК. Урядові сили відбили з-під контролю терористичної
організації «Ісламська держава» місто Ель-Хувейджа. Докладніше... Назад Це
місто було останнім оплотом «ІДІЛ» на північному сході країни.
Найкровопролитніші бої точилися за контроль над основною трасою регіону, що
з’єднує Ель-Хувейджу з Кіркуком. Крім того, напередодні урядові війська спільно
з загонами народного ополчення після штурму, що тривав понад добу, зайняли
центр міста Хавіджа, також доти контрольованого «Ісламською державою».
Ще й як доторканний президентСША. Сенатор Джон Маккейн звинуватив Дональда Трампа у затримці
впровадження антиросійських санкцій. Докладніше... Назад Ще
понад два місяці тому президент підписав підтриманий двома палатами конгресу
США законопроект про санкції проти Росії, Ірану і Північної Кореї. Згідно з
ним, ще 1 жовтня Білий дім мав ввести нові санкції проти Росії в області
оборони і розвідки. «Затримка ставить під сумнів прихильність адміністрації
Трампа до законопроекту щодо санк-цій», — ідеться в заяві Маккейна, до якої вже
долучилися інші сенатори.
Потрійний терактСИРІЯ. У Дамаску впродовж доби прогриміли три потужні вибухи. Докладніше... Назад Спочатку
терорист-смертник привів у дію вибуховий пристрій у людському натовпі поблизу
входу на базар. А згодом іще два бойовики із поясами шахіда підірвали себе на
вході до штабу поліції після того, як їх зупинила охорона. У результаті цих
терактів загинули 13 поліцейських і дев’ять мирних жителів. Відповідальність за
теракти взяла на себе «Ісламська держава».
Найвища кара вимагає «прозорості»В ООН назвали країни з найбільшою кількістю страт. Докладніше... Назад Як
повідомив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, сьогодні 87% найвищої міри
покарання припадає на чотири країни: Китай, Іран, Саудівська Аравія та Ірак.
Глава ООН також нагадав, що, відповідно до міжнародних стандартів, процес
приведення у виконання смертного вироку повинен бути «прозорий». За його
словами, багато країн порушують свої міжнародні зобов’язання, приховуючи
інформацію від сім’ї страченого.
|
Версія для друку На головну Чужі серед своїх? Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. Міжнародний
резонанс, викликаний українським законом про освіту, значною мірою стосується
Закарпаття, де мешкає 150 тисяч етнічних угорців. Про те, як політики Угорщини
заповзятливо почали відстоювати їхні права (принаймні декларативно), «Сільські
вісті» вже писали. Остання новина з «мовного» фронту: депутати парламенту
Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради щодо роз’яснення
положень закону «Про освіту», зокрема мовної статті. Тож війна Будапешта за
право угорців не знати українську мову триває. НЕЗАПЕРЕЧНИЙ факт — нині більшість закарпатських угорців
майже не мають перспектив у країні, громадянами якої вони є. Поки не запрацює
новий освітній закон, вони навряд чи відчуватимуть себе повноцінними членами
українського суспільства. У той же час лідери Угорщини спонукають їх до масової
еміграції з етнічних земель: без знання української, мовляв, у них не буде
іншого виходу. Укотре
переконався в цьому, побувавши нещодавно в угорськомовній школі села Дюла. Цей
населений пункт поблизу румунського кордону вважається депресивним, бо після
розпаду колгоспів тут не залишилося жодного підприємства. Державної мови в селі
не почуєш. Щоправда, на прикордонній заставі розмовляють українською, але не
так давно прикордонникам заборонили купувати продукти у місцевих. Так начебто
борються з корупцією. Тож і ця можливість спілкування українською зникла. Із тих, кому
вдалося пробитися в житті, передусім місцеві згадують Карла Резеша, депутата
обласної ради і колишнього голову райдержадміністрації. Кілька уродженців Дюли
працюють лікарями в Угорщині, один здобув освіту в Будапешті, затим переїхав до
Великобританії і влаштувався на роботу в корпорації «Майкрософт». У місцевій
школі я побував у 9-му класі на уроці історії, куди приязно запросили директор
школи Катерина Роспопа разом із заступником Тиберієм Гевеші. Перша й остання
фраза, яку учні сказали українською, було привітання: «Добрий день!». Подальше
моє спілкування з ними відбувалося через завуча-перекладача. Діти повідали, що
англійською володіють краще, ніж українською. Своє майбутнє майже всі
пов’язують із заробітчанством в Угорщині, де нині працюють батьки більшості з
них. Хоча ні, кілька дівчат прагнуть іншого — вдало вийти заміж і стати
домогосподинями. У будь-якому
разі цих дітей чекає серйозний психологічний стрес. Адже після школи їм
доведеться адаптуватись у цілком чужомовному середовищі, скажімо, в Хусті,
Виноградові, Мукачеві, де панує державна мова. Якщо ж вони продовжать своє
навчання в Угорщині або поїдуть туди на заробітки, то там попри зрозумілу мову
зовсім інший менталітет, інші звичаї, культура. Досить тривалий час вони не
почуватимуть себе «справжніми» угорцями. Повертаючись
автобусом, який щодня доставляє жителів Дюли на підприємство у віддаленому
райцентрі, спілкувався з ними українською, хоча вони, як і їхні діти,
закінчивши школу, її ще не знали. Життя примусило вивчити, але сталося це
занадто пізно. Незнання державної мови стало перешкодою у здобутті професії,
певного статусу в суспільстві. Чому ж
угорці знають українську гірше, ніж англійську? Пояснення про небажання її
вчити відкидаю категорично — вони хочуть знати державну мову. Про це говорять
насамперед батьки учнів. Наголошує на цьому й заступник голови обласної ради
Йосип Борто. Але, на його думку, вивченню української в угорськомовних школах
приділяється мізер уваги. Саме це є основною причиною того, що багато дітей
продовжують навчання в Угорщині. З усіх випускників Пийтерфолвівського ліцею,
що у Виноградівському районі, в сусідній країні навчається понад 40%, ще 24% —
у Закарпатському угорському інституті. Лише 5% продовжують навчання в
українських середніх профзакладах, 24% — студенти українських вишів. Є ще один
парадокс — англійську школярі опановують за методикою іноземної мови, тобто
починаючи «з нуля», поступово й послідовно розширюючи базу знань. Програма ж з
української інтенсивніша, розрахована на те, щоб абітурієнт-угорець на час
незалежного тестування володів державною так само, як українець. А кінцевий
результат, як бачимо, інакший: випускник із Дюли краще порозуміється з
англійцем, ніж з українцем. Можливо, проблема ще у методиці викладання? Заради
справедливості слід сказати, що не скрізь така погана картина з вивченням
державної мови. У Виноградівській міській ЗОШ №3 запевнили: «У нас проблем із
вивченням державної мови немає. До першого класу приходить 50% українців, які
не знають жодного угорського слова. Але діти порівняно швидко опановують мови:
одні — українську, інші — угорську». Прикметно, що більшість випускників цієї
школи продовжує навчання в Україні. Така ж ситуація і в деяких сільських
школах, де впереміш і угорці, і українці. Так чи
інакше, але треба починати щось робити. Бо інколи складається враження, що ми
намагаємося «захистити» державну мову від національних меншин, а не допомогти
їм почуватися повноправними громадянами у своїй державі. Від
редакції. Поки верстався номер, ПАРЄ ухвалила рішення, яке містить
рекомендації Україні за підсумками термінових дебатів. У ньому доволі жорстко
засуджується те, що Верховна Рада прийняла Закон «Про освіту», змінивши статтю
7-му (про мову освіти), не проконсультувавшись із представниками національних
меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без
винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до
Закону «Про освіту». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Хто годує країну... ЧитатиОФІС великих платників податків підбив
підсумки економічної діяльності українських підприємств за дев’ять місяців
поточного року. Усього зібрано 194 мільярди гривень (на 33,2 млрд більше, ніж
торік). П’ятірку основних галузей-платників очолила переробна промисловість —
60,7 млрд грн, далі йдуть добувна — 28,9 млрд, теплоенергетика — 25,3 млрд,
транспорт — 20,9 млрд грн. Замикає перелік оптова та роздрібна торгівля (20,7
млрд грн). Компанії-лідери за податковими відрахуваннями —
паливно-енергетичного сектору та тютюнові.
...А хто обкрадає ЧитатиСТАНОМ на 1 липня податковий борг бізнесу
перед державою сягнув 10% держбюджету. Причому за останні три роки він рекордно
збільшився — з 9,5 млрд грн 2014-го до 77,4 млрд грн нині (сума еквівалентна
дефіциту держбюджету). Імена тих, хто ухиляється від обов’язку сплачувати
податки, відомі — олігархи І. Коломойський та Г. Боголюбов (група «Приват» —
«Укрнафта», НПЗ «Нафтохімік-Прикарпаття», футбольний клуб «Дніпро», всього 17
млрд грн), утікач О. Онищенко (ряд газодобувних компаній, 600 млн грн),
заступник глави фракції БПП І. Кононенко («Центренерго», 475,1 млн грн).
Субсидіантів «уріжуть»? ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ очікують, що нинішнього
року кількість громадян, які отримуватимуть субсидію на оплату житлово-комунальних
послуг, зменшиться на 10% (останніми роками з відомих політико-економічних
причин їх гостро потребували 6,7-7,5 млн домогосподарств). Цього опалювального
сезону ситуація буцімто радикально інша: ціни нібито не змінилися, а доходи
населення зросли аж на 35%, в основному через запровадження «гройсманівки». Чи
це суто прогноз, чи непряма вказівка органам соцзабезпечення виконати заявлений
план із «оптимізації» субсидіантів, стане зрозуміло вже незабаром.
Скоро не буде кому рятувати ЧитатиХТО-ХТО, а Держслужба з надзвичайних
ситуацій, здавалося б, має бути фінансована на всі 100%, адже її працівники
витягають людей із вогню, води, надають допомогу в усіх екстремальних
ситуаціях. Однак вітчизняні реалії суворі й нещадні: як заявив очільник служби
М. Чечоткін, потребує оновлення 80% технопарку. Крім застарілої системи
управління та техніки, що посилює невідповідність між постійним ростом
природних і техногенних небезпек та можливостями ДСНС захищати безпеку
громадян, ще й із зарплатами не все так, як цього заслуговують мужні люди,
котрі ризикують власним життям, аби вберегти чуже. Відтак, скаржиться М.
Чечоткін, підготовлений особовий склад часто переходить до інших силових
структур, більш обласканих увагою влади.
Вигідна сіра зона ЧитатиУ ТОЙ ЧАС як Україна, втративши контроль
над частиною своєї території, де розташовуються стратегічні енергетичні
ресурси, змушена старцювати по світу в пошуках дефіцитного вугілля антрацитової
групи, агресор вивозить добуте чорне золото собі і, звісно ж, продає. До країн
Європи (зокрема, в Польщу, де нещодавно спалахнув гучний скандал із цього
приводу), які попри запевнення в підтримці нашої держави вугіллям не гребують —
за даними Російської залізниці та Федеральної міграційної служби, у вересні
було експортовано на 18% більше палива, ніж у серпні (208 тис. тонн проти 175
тис. тонн). 77,8% усієї контрабанди припало на чотири російські фірми, дві з
яких підконтрольні українському бізнесменові С. Курченку.
Дожилися ЧитатиЗА ДАНИМИ ООН, чотири мільйони українців (9%
населення) потребують гуманітарної допомоги. Це переважно громадяни, так чи інакше
пов’язані з анексією Криму та війною на Донбасі, але особливо вразлива
категорія — ті, хто проживає вздовж лінії розмежування. Водночас план
гуманітарного реагування для нашої держави на нинішній рік профінансовано лише
на чверть.
На додаток до дорожньої «війни» ЧитатиЯК ВІДОМО, число українців, які щороку гинуть
на автошляхах, порівнянне з офіційними військовими втратами нашої держави у війні
на Донбасі. Але є ще одна ділянка цього невеселого «фронту» — надзвичайні
ситуації. Кожного року внаслідок пожеж, погодних катаклізмів, вибухів газу в
житлових будинках тощо гине близько трьох тисяч чоловік. Втрати економіки
становлять п’ять мільярдів гривень, знищується у вогні близько 19 тис. га
лісових, степових, сільськогосподарських насаджень. Щороку виникає 300 надзвичайних
ситуацій, 80 тисяч пожеж.
|