Каталонська кризаІСПАНІЯ. Каталонія відклала проголошення незалежності. Докладніше... Назад У
парламенті Каталонії було підписано декларацію про незалежність регіону від
Іспанії, проте набуття чинності цим документом відкладено. Тепер
прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой вимагає від Барселони офіційних пояснень:
чи було проголошено незалежність? Формальне звернення центрального уряду до
уряду Каталонії необхідне для початку процедури позбавлення її автономного
статусу за 155-ю статтею конституції країни. Барселона поки що мовчить.
День народного гнівуФРАНЦІЯ. Понад 400 тисяч працівників бюджетної сфери одночасно
вийшли на страйк у різних містах. Докладніше... Назад Уперше
за десятиліття профспілки країни закликали до протесту всіх 5,4 мільйона
працівників бюджетної сфери у відповідь на плани уряду скоротити 120 тис.
бюджетників. Відгукнулись освітяни, поштарі і працівники авіакомпаній. Зокрема,
у Парижі в акції взяли участь 45 тис. чоловік. Подекуди мирні акції переростали
в сутички з поліцією… Тим часом профспілки звернулися до співвітчизників із
закликом до нового і тривалого страйку, запланованого на 19 жовтня, коли у
Брюсселі має відкритися саміт країн ЄС.
Набирають легіонерівРОСІЯ. Іноземцям дозволили воювати у лавах російської армії за
кордоном. Докладніше... Назад Згідно
з указом президента, тепер іноземці, які уклали контракт про проходження
військової служби у Збройних силах РФ, можуть бути залучені до «діяльності з
підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки або з припинення міжнародної
терористичної діяльності за межами території Російської Федерації». На кого
передовсім націлений указ, відомо. За даними Служби безпеки України, сьогодні
на Донбасі перебуває, як мінімум, 36 тисяч бойовиків і російських
військовослужбовців.
Нашим чорнобильцям таке і не снилосьЯПОНІЯ. Суд визнав відповідальність держави за аварію на АЕС
«Фукусіма-1». Докладніше... Назад У
березні 2011 року у результаті удару потужного цунамі на станції вийшли з ладу
системи енергопостачання і охолодження, що призвело до вибуху. Після аварії на
АЕС постраждалі місцеві жителі почали вимагати відшкодування коштів. Загалом 12
тис. чоловік подали позови до окружного суду Фукусіми. Згідно з його ухвалою,
тепер уряд має задовольнити вимоги громадян. Це вже другий випадок, коли суд
визнає відповідальність держави за аварію на АЕС.
Наступ триваєІРАК. Урядові сили відбили з-під контролю терористичної
організації «Ісламська держава» місто Ель-Хувейджа. Докладніше... Назад Це
місто було останнім оплотом «ІДІЛ» на північному сході країни.
Найкровопролитніші бої точилися за контроль над основною трасою регіону, що
з’єднує Ель-Хувейджу з Кіркуком. Крім того, напередодні урядові війська спільно
з загонами народного ополчення після штурму, що тривав понад добу, зайняли
центр міста Хавіджа, також доти контрольованого «Ісламською державою».
Ще й як доторканний президентСША. Сенатор Джон Маккейн звинуватив Дональда Трампа у затримці
впровадження антиросійських санкцій. Докладніше... Назад Ще
понад два місяці тому президент підписав підтриманий двома палатами конгресу
США законопроект про санкції проти Росії, Ірану і Північної Кореї. Згідно з
ним, ще 1 жовтня Білий дім мав ввести нові санкції проти Росії в області
оборони і розвідки. «Затримка ставить під сумнів прихильність адміністрації
Трампа до законопроекту щодо санк-цій», — ідеться в заяві Маккейна, до якої вже
долучилися інші сенатори.
Потрійний терактСИРІЯ. У Дамаску впродовж доби прогриміли три потужні вибухи. Докладніше... Назад Спочатку
терорист-смертник привів у дію вибуховий пристрій у людському натовпі поблизу
входу на базар. А згодом іще два бойовики із поясами шахіда підірвали себе на
вході до штабу поліції після того, як їх зупинила охорона. У результаті цих
терактів загинули 13 поліцейських і дев’ять мирних жителів. Відповідальність за
теракти взяла на себе «Ісламська держава».
Найвища кара вимагає «прозорості»В ООН назвали країни з найбільшою кількістю страт. Докладніше... Назад Як
повідомив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, сьогодні 87% найвищої міри
покарання припадає на чотири країни: Китай, Іран, Саудівська Аравія та Ірак.
Глава ООН також нагадав, що, відповідно до міжнародних стандартів, процес
приведення у виконання смертного вироку повинен бути «прозорий». За його
словами, багато країн порушують свої міжнародні зобов’язання, приховуючи
інформацію від сім’ї страченого.
|
Версія для друку На головну Чому горять арсенали зброї Андрій СТАРОСТІН. Наша
воююча нині країна витрачає на правоохоронців більше, ніж на армію. Державні
асигнування на неї традиційно поступаються витратам на судово-правоохоронну
систему. НАРОДНІ депутати, які з року в рік нарощують фінансування
імперії силових структур Арсена Авакова, після чергового детонування складу
боєприпасів у Вінницькій області мають намір вимагати у Міноборони звіт: на що
витрачені 300 млн грн, виділені цьогоріч для модернізації армійської логістики?
Якщо перевести цю «величезну» суму в долари, вийде близько $17 млн. Це смішні
гроші, адже більшість країн НАТО вкладає в один тільки новий автоматизований
військовий склад у середньому $8-20 млн і більше. Виходячи з таких оцінок,
українські парламентарі цього року наважились на просто таки «героїчний» учинок
— дозволили армії оновити аж півтора-два склади. Це в той час, коли заміни й
модернізації потребують кілька десятків військових арсеналів. Судячи із
заяв державних діячів США, ЄС і Канади, ці витрати міг би взяти на себе
профільний Трастовий фонд НАТО в Україні. Але реалізація реформи армійської
логістики давно вперлася в неефективні моделі кадрової структури управління.
Простіше кажучи, кожен із високих військових чинів воліє перекласти на інших
відповідальність перед західними партнерами. Саме через це більшість проектів
модернізації логістики стоїть на місці. Про закупівлю автономних багаторівневих
охоронних систем за таких умов навіть мова не заходить, хоча владці безугавно
повторюють, що це конче необхідно. А інакше навіщо брехати і виправдовуватися,
звинувачуючи у вибухах на складах тільки російських диверсантів і безпілотники,
зовсім відкидаючи причину застарілих технологій. Диктатура
якого посадовця вже давно встановилася в нашій країні, чітко видно з витратних
частин держбюджету-2018, щойно поданого до Верховної Ради. Особа ця точно не
військова людина, адже у державному кошторисі пропонується збільшити витрати на
армію воюючої країни всього на 14 млрд грн — до 83,3 млрд грн. Для порівняння:
приблизно в такій 10-процентній пропорції зростуть видатки на НАБУ. Трохи більш
як 10% додадуть тісно пов’язаній із виконанням оборонних завдань Службі
зовнішньої розвідки. Асигнування на неї мають бути збільшені з 1,1 до 1,3 млрд
грн. «Скривдили»
у проекті бюджету-2018 року космічне відомство, якому наказано скоротити свої
витрати, хоча жодна армія світу не здатна повноцінно виконувати завдання без
оренди або експлуатації власних космічних супутників. Україна на четвертому
році регулярних військових дій так і не розжилася на свої військові супутники.
Вирішення цього питання не належить до пріоритетів, адже ДКАУ, що відповідає за
створення і запуск супутників, наступного року має скоротити свої витрати з 2,9
млрд до 2 млрд грн. Натомість
бюджет-2018 втретє пропонує витрачати більше коштів на правоохоронну та
фіскальну систему. Наприклад, ДФС наступного року чекає зростання на 30% — до
11,8 млрд грн. Незважаючи на ігри в «блокади-деблокади» і величезну дірку на
східному кордоні країни, це відомство вже третій рік поспіль категорично
відмовляється повернути митній службі самостійний статус. У будь-якій іншій
країні Європи митниця веде слідство, відповідає за боротьбу з контрабандою. В
Україні ці функції розкидані між багатьма чиновниками. Якби
Міноборони вийшло на подібні до фіскалів і правоохоронців пропорції, цього
вистачило б на модернізацію всіх арсеналів. Армія могла б отримати понад 100
млрд грн замість запропонованих новим фінансовим документом 83,3 млрд.
Звичайно, не факт, що цих грошей вистачило б на виконання відразу двох завдань:
стримування локальної іноземної агресії і відновлення втраченого загального
військового потенціалу. Але давно обіцяна реформа військової логістики вимагає
термінового вирівнювання темпів зростання фінансування відомств-фаворитів і
«пасинків» нинішньої української влади. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Хто годує країну... ЧитатиОФІС великих платників податків підбив
підсумки економічної діяльності українських підприємств за дев’ять місяців
поточного року. Усього зібрано 194 мільярди гривень (на 33,2 млрд більше, ніж
торік). П’ятірку основних галузей-платників очолила переробна промисловість —
60,7 млрд грн, далі йдуть добувна — 28,9 млрд, теплоенергетика — 25,3 млрд,
транспорт — 20,9 млрд грн. Замикає перелік оптова та роздрібна торгівля (20,7
млрд грн). Компанії-лідери за податковими відрахуваннями —
паливно-енергетичного сектору та тютюнові.
...А хто обкрадає ЧитатиСТАНОМ на 1 липня податковий борг бізнесу
перед державою сягнув 10% держбюджету. Причому за останні три роки він рекордно
збільшився — з 9,5 млрд грн 2014-го до 77,4 млрд грн нині (сума еквівалентна
дефіциту держбюджету). Імена тих, хто ухиляється від обов’язку сплачувати
податки, відомі — олігархи І. Коломойський та Г. Боголюбов (група «Приват» —
«Укрнафта», НПЗ «Нафтохімік-Прикарпаття», футбольний клуб «Дніпро», всього 17
млрд грн), утікач О. Онищенко (ряд газодобувних компаній, 600 млн грн),
заступник глави фракції БПП І. Кононенко («Центренерго», 475,1 млн грн).
Субсидіантів «уріжуть»? ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ очікують, що нинішнього
року кількість громадян, які отримуватимуть субсидію на оплату житлово-комунальних
послуг, зменшиться на 10% (останніми роками з відомих політико-економічних
причин їх гостро потребували 6,7-7,5 млн домогосподарств). Цього опалювального
сезону ситуація буцімто радикально інша: ціни нібито не змінилися, а доходи
населення зросли аж на 35%, в основному через запровадження «гройсманівки». Чи
це суто прогноз, чи непряма вказівка органам соцзабезпечення виконати заявлений
план із «оптимізації» субсидіантів, стане зрозуміло вже незабаром.
Скоро не буде кому рятувати ЧитатиХТО-ХТО, а Держслужба з надзвичайних
ситуацій, здавалося б, має бути фінансована на всі 100%, адже її працівники
витягають людей із вогню, води, надають допомогу в усіх екстремальних
ситуаціях. Однак вітчизняні реалії суворі й нещадні: як заявив очільник служби
М. Чечоткін, потребує оновлення 80% технопарку. Крім застарілої системи
управління та техніки, що посилює невідповідність між постійним ростом
природних і техногенних небезпек та можливостями ДСНС захищати безпеку
громадян, ще й із зарплатами не все так, як цього заслуговують мужні люди,
котрі ризикують власним життям, аби вберегти чуже. Відтак, скаржиться М.
Чечоткін, підготовлений особовий склад часто переходить до інших силових
структур, більш обласканих увагою влади.
Вигідна сіра зона ЧитатиУ ТОЙ ЧАС як Україна, втративши контроль
над частиною своєї території, де розташовуються стратегічні енергетичні
ресурси, змушена старцювати по світу в пошуках дефіцитного вугілля антрацитової
групи, агресор вивозить добуте чорне золото собі і, звісно ж, продає. До країн
Європи (зокрема, в Польщу, де нещодавно спалахнув гучний скандал із цього
приводу), які попри запевнення в підтримці нашої держави вугіллям не гребують —
за даними Російської залізниці та Федеральної міграційної служби, у вересні
було експортовано на 18% більше палива, ніж у серпні (208 тис. тонн проти 175
тис. тонн). 77,8% усієї контрабанди припало на чотири російські фірми, дві з
яких підконтрольні українському бізнесменові С. Курченку.
Дожилися ЧитатиЗА ДАНИМИ ООН, чотири мільйони українців (9%
населення) потребують гуманітарної допомоги. Це переважно громадяни, так чи інакше
пов’язані з анексією Криму та війною на Донбасі, але особливо вразлива
категорія — ті, хто проживає вздовж лінії розмежування. Водночас план
гуманітарного реагування для нашої держави на нинішній рік профінансовано лише
на чверть.
На додаток до дорожньої «війни» ЧитатиЯК ВІДОМО, число українців, які щороку гинуть
на автошляхах, порівнянне з офіційними військовими втратами нашої держави у війні
на Донбасі. Але є ще одна ділянка цього невеселого «фронту» — надзвичайні
ситуації. Кожного року внаслідок пожеж, погодних катаклізмів, вибухів газу в
житлових будинках тощо гине близько трьох тисяч чоловік. Втрати економіки
становлять п’ять мільярдів гривень, знищується у вогні близько 19 тис. га
лісових, степових, сільськогосподарських насаджень. Щороку виникає 300 надзвичайних
ситуацій, 80 тисяч пожеж.
|