Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Сімейний діалог

Микола СІРІНЬОК.

с. Староукраїнка

Гуляйпільського району

Запорізької області.

— Скажи мені,

любий Грицю, —

Каже жінка,

бо кортить, —

Коли будемо в столиці

Ми в новій квартирі жить?

— Як пролізу

в депутати, —

Каже муж, —

То й не питай:

Будемо в столиці мати

Добрі гроші, життя-рай.

Жінка рада: — В депутати

Зможеш ти

себе пропхать,

Ти умієш обіцяти

З неба зіроньку дістать.

Тільки ти в Верховній Раді

Про своє здоров’я дбай.

Якщо б’ються мудруваті,

Писок свій

не підставляй.

_{По-сусідськи, без образ...}

— Васю,

— каже баба Шура, —

На снігу лишився слід,

Як хапав ти в мене кури,

Бачив Женька — мій сусід.

— Знаю, бабцю,

того Женьку.

Він такий уже давно.

Витріщає свої зіньки

Серед ночі у вікно.

Поміж нас він сіє чвари.

Забрехавсь по вуха сам,

Бо курей я незабаром

В когось кращих

вкраду вам.

_{Дбайливий господар}

Жінка мужа розбудила

(Сльози на очах):

— О, яке нещастя,

милий, —

Наша кізка з’їла цвях.

Той скривився:

— Перестань ти

душу краять,

Про дрібниці жалкувать.

Як прокинусь

завтра зранку,

Я гвіздків тобі тих, Ганю,

Цілий пуд притарабаню,

Тільки дай мені поспать.