Наша пошта

• Проблема

Україна без хліба

Василь МИРОНЕНКО.

с. Михайлівка

Великобагачанського району

Полтавської області.

НА ЖАЛЬ, це гірка правда, яка чекає на нас у недалекому майбутньому, якщо негайно на державному рівні не візьмемось за охорону чорноземів від варварського знищення «новітніми хліборобами». Через їхнє нехтування законами природи, недотримання вологоенергозбережних технологій обробітку землі та сівозмін, водна ерозія ґрунтів охопила всі поля України. Внесення гербіцидів убило в них корисні мікроорганізми та бактерії. Хижацьке вирубування полезахисних лісосмуг поклало початок вітровій ерозії. Варварська експлуатація полів посівами важких (виносять на формування врожаю величезну кількість поживних речовин і всю воду) для землі-годувальниці культур, таких, як соняшник і кукурудза на зерно, призвела до втрати чорноземами гумусу (перегнилих органічних решток). Нині на полях нашого Великобагачанського району його залишилось не більш як 1,5-2,5 відсотка, а реакція ґрунтового розчину змінилася в бік окислення, що надзвичайно шкідливо для вирощування сільськогосподарських культур. Зазначу, що природі потрібно 100 років, аби створити всього 1% гумусу, і це при тому, що поля не засіватимуться. А за роки незалежності не внесено жодної тонни гною, сапропелю, не посіяно і не зароблено в ґрунт жодного гектара сидеральних рослин. А той мізер мінеральних добрив (органічних у нас просто немає), які тицяють у збіднілі ґрунти «нові хазяї», не може забезпечити рослини поживними речовинами. Як після цього добре вродить пшениця? Треба було ще вчора повернути на поля горох — цінну продовольчу кормову білкову культуру, яка збагачує землю азотом, а її високоінтенсивні сорти (грегор, мадонна, аудит, астронавт) дають урожай 3-4 т/га.

У багатьох розвинених країнах світу існує державна служба охорони ґрунтів. І якщо вона виявить у фермерському господарстві зайвий гектар посіву соняшнику, покарання неминуче: позбавлення державної дотації, ліцензії, штраф. А у нас відповідного контролюючого органу за 26 років так і не створили. Владі начхати. Неодноразово я як досвідчений агроном, небайдужий українець письмово звертався у Мінагропрод щодо вирішення проблемних питань у сфері охорони ґрунтів і збереження їх родючості. Там визнають, що проблема існує по всій Україні, свідченням чого є агрохімічні обстеження родючості ґрунтів. Утім, на її вирішення у держави не вистачає фінансових ресурсів.

Чорноземи припиняють родити, коли в них залишається 0,5 відсотка гумусу. Порахуйте, скільки нам залишилось до голоду. Втрата родючості землі — це катастрофа. Люди добрі, якщо буржуйській владі ми і наші ґрунти не потрібні, бо у них є хліб і до хліба, то візьмімо порятунок своїх земельних паїв у власні руки, руки громади і поставмо сучасних рвачів на місце. Потрібно, щоб кожна нива, кожний клаптик землі мали освіченого й дбайливого господаря.