Проект військового «Шенгену»ЛИТВА ініціювала створення на теренах Європи військової
«Шенгенської зони». Докладніше... Назад Проект
передбачає формування постійного структурованого військового співробітництва.
Це дало б змогу «за потреби» оперативно перекидати війська по всій території
Європи. Таку заяву зробив міністр оборони Литви Раймундас Каробліс під час
зустрічі глав оборонних відомств ЄС у Таллінні. Його підтримали багато колег із
інших держав. Водночас Європейська комісія запропонувала заснувати Європейський
оборонний фонд, з якого можна буде фінансувати проекти із розвитку оборонних
потужностей. До 2020 року Єврокомісія має намір виділити на оборону 500 млн
євро.
Іще одне «розлучення» ІСПАНІЯ. Конституційний суд призупинив закон про референдум щодо
незалежності Каталонії. Докладніше... Назад Суддям
іще належить розглянути подані урядом апеляції і визначити, чи не стало подібне
голосування порушенням конституції країни. Прем’єр-міністр Маріано Рахой уже
заявив про намір притягнути до кримінальної відповідальності депутатів
каталонського парламенту, котрі ініціювали прийняття рішення про референдум.
Голосування з цього питання відбулося у парламенті Каталонії 6 вересня. Рішення
було ухвалене більшістю голосів. При цьому опозиційні каталонські партії
підтримали іспанський уряд: депутати Народної партії «Громадяни» і соціалісти
полишили зал перед голосуванням.
Безпрецедентна за масштабами епідеміяЄМЕН. Через гостру нестачу питної води країною шириться епідемія
холери. Докладніше... Назад Згідно
з даними ВООЗ, тут зафіксовано 615 тис. випадків захворювання на цю небезпечну
інфекційну хворобу. Від неї вже померло понад дві тисячі людей, і вже котрий
місяць поспіль щодня реєструється близько трьох тисяч нових випадків зараження…
Водночас у країні з вересня 2014 року не вщухають бойові дії між шиїтськими
повстанцями-хуситами, котрих підтримує Іран, та адміністрацією президента
Абд-Раббу Мансура Хаді, яка базується в Адені і підтримується Саудівською
Аравією. Крім того, в Ємені активно діє терористичне угруповання «Аль-Каїда на
Аравійському півострові».
Відтермінована на 72 роки вимогаПОЛЬЩА направила офіційний запит до Німеччини щодо репарації за
збитки під час Другої світової війни. Докладніше... Назад «Польща
має право на матеріальне відшкодування і не має наміру відмовлятися від
відповідних вимог», — заявила прем’єр-міністр Беата Шидло. Як відомо, 23 серпня
1953 року країна під тиском СРСР відмовилась від будь-яких вимог до Німеччини.
Тим часом уряд ФРН рішуче відкинув вимоги Польщі провести переговори з цього
питання, заявивши, що у поляків немає жодних підстав вимагати військових
репарацій.
Згортають співпрацюФІЛІППІНИ припинили торгівлю з Північною Кореєю. Докладніше... Назад Таким
чином країна реалізує резолюцію Радбезу ООН, ухвалену у відповідь на недавнє
випробування КНДР надсучасної водневої бомби. Філіппіни є п’ятим за величиною
торговим партнером КНДР. Дво-стороння торгівля за І півріччя цього року
становить $28,8 млн. Основні продукти, які досі експортувались до Пхеньяна, —
комп’ютери і комп’ютерні чіпи, інтегровані плати, банани та жіноча нижня
білизна.
Вибори росіян не цікавлятьРОСІЯ. У понад 80 суб’єктах РФ відбулися більш як шість тисяч
виборів різного рівня. Докладніше... Назад Вони
позначилися рекордно низькою явкою. Так, у день голосування на виборчі дільниці
прийшли лише близько 28% тих, хто мав право голосу. Зокрема, у низці міст
тривали вибори муніципального рівня. Найнижчий показник явки зафіксований у
Владивостоці, де дільниці відвідали тільки 12,7% жителів, які мають право
голосу, а також у Москві — 14%... Тим часом, за попередніми даними, у всіх
регіонах на виборах голів регіонів і губернаторів лідирують кандидати від
«Єдиної Росії». Це або чинні керівники регіонів, або нещодавно призначені
тимчасово виконуючі обов’язки губернаторів.
Паніка і руйнуванняМЕКСИКА. Тихоокеанське південне узбережжя країни сколихнув
землетрус магнітудою 8,1. Докладніше... Назад Найбільше
руйнувань зазнав штат Оахака, де у місті Матіас-Ромео під час чергового
поштовху стихії розкололася навпіл будівля туристичного готелю… Нині відомо
загалом про 105 жертв стихії у прибережних південних штатах. Цей землетрус став
найпотужнішим у країні за понад століття.
|
Версія для друку На головну Хочуть господарювати? Обійдуться... Леонід ЛОГВИНЕНКО. Харківська область. |
На
фото автора: працівники Липкуватівського коледжу вимагають справедливого
рішення в Харківському адміністративному апеляційному суді. |
Якщо
у вересні у студентів Липкуватівського аграрного коледжу запитають, як вони
відпочивали на канікулах, ті не без гордості скажуть: «Трудилися в поті чола».
І це буде правда, адже у коледжу є земля, яка забезпечує місцевий люд роботою,
а студентів — можливістю поглибити й закріпити теоретичні знання на практиці,
заробити копійку під час канікул. ЗА ЦЮ ДЕРЖАВНУ землю, якої позбавили навчальний
заклад, кілька років поспіль точиться запекла боротьба. Перші ділянки були
виділені коледжу ще 115 років тому, коли в Липкуватівці було створено
сільськогосподарську школу. Відтоді її у навчального закладу лише збільшувалося
— у п’ятдесяті, сімдесяті, у вісімдесяті, поки не стало 4980 га. Один
знайомий депутат облради, коли я назвав йому цю цифру, зауважив: забагато
земельки має коледж, їм би, мовляв, для навчання і кількасот гектарів
вистачило. «Для імітації навчального процесу — так, а щоб вивчити тямущих
спеціалістів, то й ні», — відповів я йому. Як опанувати
всю премудрість землі, якщо по-справжньому не господарювати на ній? Поля
коледжу не просто добре обробляють, а й навчають, аби до землі майбутні
агрономи ставились як до живої істоти. Студенти стежать за сівозмінами,
застосовують пари, опановують правила внесення органіки. Нинішнього посушливого
року на трьох ланах після парів пшениця вродила по 42, 46 і 60 центнерів із
гектара. Рентабельність культури — більш як сто відсотків. Як завжди,
збирали врожай разом із майстрами майбутні комбайнери. Зустрівся я з хлопцями,
коли вони переналагоджували техніку для збирання соняшнику. На запитання, чому
юнаки обрали для здобуття професії саме Липкуватівський коледж, Денис Гур’єв з
Барвінківського району відповів: «Мій дід тут навчався на агронома. Він сказав:
вступати тільки сюди». Чи може бути вища оцінка? Липкуватівський
коледж, єдиний з українських аграрних навчальних закладів, отримав сертифікати
ЄС на землю й органічну, екологічно чисту продукцію, що на ній вирощується. За
кошти, які мають від її реалізації, оновлюється матеріальна база вишу. Студенти
опановують не допотопну, а сучасну техніку. В більшості аграрних коледжів та
університетів України відібрали землю, як тепер намагаються це зробити в
Липкуватівці. Там переважно вчать на машинах 70-х років. У гарячу
жнивну пору, коли комбайни гули на полях, викладачі закладу пікетували суди,
аби захистити право обробляти свою землю. Де вони тільки не були, навіть у
столиці під стінами Верховного суду. Цього разу ми зустрілися в Харківському
адміністративному апеляційному суді. На плакатах — заклики до рейдерів
повернути їхню землю. Скільки було
вже судів: господарський, адміністративний, навіть кримінальний. А ще —
апеляційні. Дійшли до Верховного, який виніс ухвалу, що землю в коледжу забрали
незаконно, проте кінця-краю цій судовій тяганині не видно. «Цікаво, що
представники Держгеокадастру в судах жодного разу не виступили на захист
коледжу»,— каже директор Микола Таркан. Двічі я
писав на цю тему. В статті «Навіщо аграрному коледжу земля» («Сільські вісті»
15 травня 2015 року № 51) ішлося про те, що землю, якій були вже присвоєні
кадастрові номери і котра проходила по статистичній звітності, вивели в резерв.
Новину, що земля вже не їхня, Микола Таркан, за його словами, дізнався восени
2014 року, коли на полях коледжу з’явилася чужа техніка. Потім з’ясувалося —
частину їхньої землі роздали «двогектарникам»: 1100 га поділили між 525
чоловіками. Причому ці люди були не місцеві, а невідь-звідки — з Чернігівської,
Рівненської та інших областей України. «Коли я почав з’ясовувати, хто власники
ділянок, то дехто з них уперше почув, що має земельний наділ»,— розповідає
Микола Таркан. А те, що
залишилося, поділили між двома фермерами, точніше, державну землю віддали їм в
оренду. У фермера Владислава Павленка, який орендував 860 га, коледж виграв
суди і тепер оформляє на цю землю документи. З Вадимом Носовським заклад
продовжує судитися. Проте мені
цікава не лише точка зору суддів, а й чиновників, які мали захищати, як на
мене, державний інтерес: землю коледжу. Говорив з представниками влади
обласного й районного рівнів — колишніми і теперішніми. Усі вони в один голос
заявляють, що, мовляв, директор затягнув з оформленням землі, отож її й
відібрали. Не буду вдаватися в подробиці, як затягували з реєстрацією у
держземагентстві, щоразу вишукуючи в земельному проекті помилки. Питання в
іншому: якщо із оформленням документації вийшла затримка, то хіба це є
юридичною підставою забрати землю? Відповідне
питання депутат облради Микола Таркан порушував і на сесії Харківської обласної
ради. А ще казав — на своєму гіркому досвіді переконався, що землю не можна
продавати. Мовляв, що заважатиме тим, хто роздав державну землю, на якій понад
сто років господарювали і навчали студентів, двогектарникам, утнути щось
подібне після запровадження її купівлі-продажу. Спритники швидко по кілька
разів продадуть, куплять, потім знову продадуть скільки хочеш гектарів. І ніякі
суди не допоможуть добитися правди. До речі, я хотів перечитати виступ Таркана
на сайті облради, але його чомусь там не опублікували. P. S.
Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що працівники Генпрокуратури
вилучили в Нововодолазькому районному відділенні Держгеокадастру всі документи,
які стосуються справи із землею Липкуватівського коледжу. Може, все ж
справедливість візьме гору? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вибори, вибори... Читати29 ЖОВТНЯ у 201 об’єднаній територіальній
громаді в 24 областях України відбудуться вибори голів та місцевих рад.
Волевиявлення моніторитимуть 69 довготермінових спостерігачів. Вибори
відбудуться в 4506 округах, на їх проведення передбачено понад 55 млн гривень.
Вирок винесено ЧитатиВ АНЕКСОВАНОМУ Криму закінчилося судилище
над заступником голови Меджлісу кримських татар Ахтемом Чийгозом (затримали
його, нагадаємо, у січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку
територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого
2014-го й звинуватили в організації масових заворушень). Його визнано
громадянином України і покарано (читай: саме за це) до ув’язнення терміном
вісім років у колонії суворого режиму.
На дипломатичному фронті ЧитатиУКРАЇНСЬКА сторона напружено готується до 72-ї
сесії Генасамблеї ООН. Делегація збирається запропонувати ряд ініціатив у
питанні російської агресії. Постпред України в ООН Володимир Єльченко сказав,
що російську сторону чекає чимало несподіванок. Він також відзначив, що після
зміни постпреда РФ стиль поведінки делегації цієї країни змінився в кращий бік
— «немає того нахабства й неприхованої злості щодо України, яку постійно з
величезним задоволенням демонстрував покійний пан Чуркін». Однак це не привід
забувати про загрози, які несе путінська політика.
Потрібні мільярди «валюти» ЧитатиІНФРАСТРУКТУРА в Україні уже не те що
стара, а навіть давня — це підтвердить кожен. Для її оновлення, за підрахунками
першого віце-прем’єра С. Кубіва, необхідно 35 мільярдів. І не абичого, а
доларів. Сума, звичайно, непідйомна для занепадаючої української економіки.
Порятунком С. Кубів вважає залучення приватного капіталу та механізму
державно-приватного партнерства. От тільки щось інвестори в Україну не
квапляться — може, корупція заважає чи непрозорі правила...
Торгують справно ЧитатиДЕРЖСТАТ інформує, що в першому півріччі
обсяг торгівлі з Росією — країною-агресором, у відносинах із якою декларовано
обмеження, суттєво зріс. Найбільше імпортували з «держави-бензоколонки», звісно
ж, нафти і продуктів її перегонки — ця стаття збільшилась аж на 80%. Причому,
як відзначають експерти, обсяг ввезення нафтопродуктів із РФ залежить не від
нашого бажання купувати, а, радше, від неможливості диверсифікувати поставки з
інших регіонів. Експорт зріс загалом на 25%, зокрема ми активно продавали Росії
продукти неорганічної хімії, чорні метали, котли і машини. Найбільше зростання
продемонструвала тваринницька галузь — тут загальний обсяг збільшився на 50%.
Приріст (понад 100 млн дол.) спостерігався практично в усіх основних секторах
економіки.
Ех, газонемо! ЧитатиНЕ ЛИШЕ обходитися блакитним паливом
власного видобутку, а й вийти на експорт вже у 2020-му — таке завдання окреслене
в Енергетичній стратегії України до 2035 року, проект якої підтримано на
засіданні урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової
політики. Досягти цього наміряються шляхом зниження вдвічі рівня енергоємності
національної економіки, а також збереження значного внеску атомної енергетики в
балансі виробництва електроенергії. Що це — фантазії уряду чи висока планка,
яку треба взяти, експерти поки що не коментують.
Поглиблюємо зв’язки ЧитатиОКРІМ економічного співробітництва,
Україна і Канада поглиблюють зв’язки і в культурній царині. Зокрема,
заплановано провести переговори щодо Угоди про спільне кіновиробництво.
Нема на чому їздити Читати«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» терміново оголосила й за
один день провела тендер з купівлі 60 тис. тонн пального. Привід серйозний — як
повідомляє ресурс «Українська правда» з посиланням на власні джерела серед
учасників торгів, «загроза національній безпеці через неможливість забезпечити
потреби армії в залізничних перевезеннях». Сталося це після провалу
«формульного тендера» на закупівлю 90 тис. тонн дизельного пального. Проблеми
із залізницею, яка є стратегічною галуззю держави і найбільшим споживачем ДП в Україні,
зазначають експерти, поглиблюють кризу, яка виникла на ринку скрапленого газу.
Увага: розпродаж ЧитатиДО ПРИВАТИЗАЦІЇ готові три держкомпанії:
Аграрний фонд, Державна продовольчо-зернова корпорація і Об’єднана
гірничо-хімічна компанія, інформує Фонд держмайна. На першій очікують заробити
від одного до п’яти мільярдів гривень, на другій — понад півтора. Найбільше —
на ОГКХ: «старт» від двох мільярдів гривень, конкурентів аж 10, тому ціну
підвищуватимуть суттєво. Загалом на продаж заплановано виставити близько тисячі
об’єктів (без урахування малої приватизації); аби збути їх із державних рук,
вистачить п’яти років. Звісно, якщо наша економіка буде стабільною. Загалом, за
інформацією ФДМУ, нинішнього року приватизація принесла до держбюджету близько
3,5 млрд грн.
Міцні напої дорожчають ЧитатиУ СУБОТУ, 9 вересня, в Україні вкотре
здорожчав алкоголь. Мінімальна роздрібна ціна півлітрової пляшки горілки
збільшена з 69,78 до 79,55 гривні, пляшки вина — на 12% (до 37 грн), кріпленого
вина і вермутів — на 7% (до 45 грн), шампанського —на 13,3 % (до 79,19 грн).
Утім, медики наголошують, що це може спровокувати хвилю отруєння сурогатом.
— Ситуація в
наших руках. Ми утримуємо ціни! Мал. А. Василенка.
|