Архів
П’ятниця,
8 вересня 2017 року

№ 70 (19515)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Антимігрантські настрої

УГОРЩИНА і СЛОВАЧЧИНА відмовились приймати біженців, попри рішення суду ЄС.

Докладніше...
Протистояння у верхах

МОЛДОВА. Незважаючи на подвійну заборону Ігоря Додона — як президента і як головнокомандувача, уряд ухвалив постанову про відправку військових на навчання в Україну.

Докладніше...
Компромісна угода

США. Дональд Трамп дав згоду на тимчасове, до 15 грудня, підвищення межі держборгу країни.

Докладніше...
Планомірні етнічні зачистки

М’ЯНМА. Через загострення конфлікту в країні до Бангладеш перебралися майже сто тисяч біженців.

Докладніше...
Знову російський слід

ЧОРНОГОРІЯ. Суд назвав двох росіян головними організаторами спроби перевороту в країні.

Докладніше...
Принципова східна дипломатія

САУДІВСЬКА АРАВІЯ відкинула пропозицію Ірану щодо поліпшення відносин після завершення хаджу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • У Верховній Раді

Освітній штурм

Марина ТІШКОВА.

Перша пішла — так можна охарактеризувати старт «осені реформ». Депутати почали черговий політичний сезон відразу, як-то кажуть, «з корабля на бал», ухваливши закон про освіту. Загалом за перше пленарне засідання сьомої сесії розглянуто два законопроекти, ухвалено один закон.

ГРАДУС урочистості у другій половині каденції помітно знизився. Відкриття сесії відбулося відносно спокійно. Під час виступу Голова ВР А. Парубій нагадав колегам слова керівника Української Центральної Ради — першого в новітній історії нашої держави парламенту — М. Грушевського: «Єднатися, концентруватись, а не ділитися, не розбігатися — це повинно бути нашим гаслом», — закликавши таким чином колег гуртуватися навколо спільної мети — розбудови країни. А традиційно безжурний Прем’єр В. Гройсман порадив «усепропальщикам» відійти на «узбіччя розвитку» України.

Як насправді з єдністю в парламенті — розвиднілося відразу: перша ж постанова — про порядок денний сесії — голосів не набрала, тож довелось обмежитися тижневим розкладом роботи. А втім, нічого нового — так само почалася й минула сесія. Розім’ялися депутати на ухваленні у першому читанні проекту закону зі змінами щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення АТО та прикордонних регіонах. Пропонується спростити процедуру їх видачі в найуразливіших стосовно інформаційного впливу районах, аби стимулювати створення місцевих радіо- і телестанцій у зоні розмежування і таким чином витіснити численні мовники з тимчасово окупованих територій.

Освітній штурм, тобто робота над реформаторським законопроектом «Про освіту», тривав довгих шість годин. Ще б пак — до проекту фундаментального документа, котрий, як зазначили у профільному парламентському комітеті, має визначати філософію та ідеологію розвитку освітнього простору аж на найближчі 25-30 років, надійшло понад 1600 поправок! Як же зібралися реформувати українську школу?

Зробити це має перехід на дванадцятирічне шкільне навчання за прикладом розвинених країн, де така практика успішно прижилася (нагадаємо, свого часу в Україні вже мав місце такий експеримент, але він дуже швидко почив у Бозі). Отже, повна загальна середня освіта складатиметься з обов’язкової початкової (чотири роки), базової (п’ять років) та профільної середньої (три роки). Навчатися за новими програмами «першачки» почнуть уже з 1 вересня наступного року.

Представляючи своє дітище, міністр освіти Л. Гриневич заповзятливо запевняла депутатів, що перехід на дванадцятирічну систему не означатиме «просто» додавання зайвого року. За її словами, аби нові покоління українців стали успішними, школа має сформувати в них підвалини: вільне володіння державною мовою, математичну, загальнокультурну, екологічну, економічну обізнаність, критичне та системне мислення, вміння приймати рішення, а це буцімто неможливо за старої філософії навчання. Отже, нова старша профільна школа складатиметься з ліцеїв академічного та професійного спрямування. В першому, умовно кажучи, навчатимуться відмінники та хорошисти — вони поглиблюватимуть знання для вступу до ВНЗ. Тим же учням, кому більше подобається практична робота, надаватиметься перша професія (втім, подібна система функціонувала в радянські часи). Міністр також наголосила: діти не «засиджуватимуться» на етапі навчання, бо нова українська школа дасть змогу скоротити на рік бакалаврат у вишах за більшістю спеціальностей.

Установлено, що наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів у місті, а в селі бути не меншою за п’ять. Урок для першачків триватиме 35 хвилин, у других — четвертих класах — 40, у решти — 45.

Аби вчитель нарешті перестав думати про «порвані чоботи», посадовий оклад стартуватиме з не менш ніж чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (із 1 січня 2018 року). Передбачено також пільгове довгострокове кредитування на житло або надання службового. Сільським учителям і пенсіонерам мають надати будинок чи квартиру в межах встановлених норм.

Підручниками учнів та методичною літературою вчителів, згідно із новим законом, мають забезпечувати безкоштовно (втім, в Україні ця проблема за часів незалежності ніколи не вирішувалася в повному обсязі — то фінансування не вистачає, то видавництва не встигають впоратись із держзамовленням).

Найбільший галас з участю відомих «опозиційних» політсил зчинила, звичайно, мовна норма. Встановлено, що у школах викладання предметів здійснюватиметься державною, тобто українською, мовою (що можна вважати знаковою, навіть переможною, подією). Національним меншинам та корінним народам гарантується право на навчання рідною у створених відповідних класах (групах).

Під час обговорення поправок практично все запропоноване депутатами було провалене. Зокрема, щодо фінансування профтехосвіти з держбюджету, безоплатне харчування учнів, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів, звільнення педагогів за сепаратизм тощо (дещо було відверто популістським, дещо — слушним). Зрештою на загальному результаті невдоволення окремих ініціативних законотворців не позначилося — закон під завісу робочого дня ухвалили 255 «за» (без голосів «Опоблоку» та депутатської групи «Відродження»).

Слід зазначити, що в суспільстві та експертному середовищі ентузіазму від обіцяної «європеїзації» освіти небагато. Ставлення, як і до решти політичних подій у країні, критичне.

У середу депутати не працювали в пленарному режимі, відвівши цей день під засідання комітетів. У той час як будівлю Верховної Ради активно пікетували власники авто з іноземною реєстрацією, вимагаючи вдосконалення митних процедур, провели засідання бюджетний, регламентний, екологічний комітети, на роботу яких пристрасті під стінами парламенту не вплинули.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Рекордсмени за заробітчанами
Читати
Розібрались із псевдохарчами
Читати
Українські в’язні досі не обліковані
Читати
Навчали-навчали, та так і не навчили...
Читати
Борги рахують восени
Читати
Хочеш — у 60, хочеш — у 70...
Читати
Грошовий дисбаланс
Читати
МВФ посилює тиск
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове