Архів
Вівторок,
29 серпня 2017 року

№ 67 (19512)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
Народ каже «ні» насильству

ІСПАНІЯ. У Барселоні відбувся марш проти тероризму.

Докладніше...
Потроху закручують гайки

НІМЕЧЧИНА і ЄГИПЕТ уклали угоду про висилання нелегалів.

Докладніше...
Мирний тиск на норовливого сусіда

КИТАЙ відмовився від нових ділових проектів із Північною Кореєю.

Докладніше...
Поставлено крапку

У КОЛУМБІЇ офіційно оголосили про завершення конфлікту з FARC.

Докладніше...
Не тільки ми стурбовані

У БІЛОРУСЬ прибуває російська військова техніка для участі в навчаннях поблизу кордону з Польщею «Захід-2017».

Докладніше...
Знову теракти

ІРАК. У Багдаді сталося два вибухи. Є загиблі та поранені.

Докладніше...
Є альтернатива російському газу

У ЛИТВУ прибула перша партія скрапленого газу зі США.

Докладніше...
Масштабне стихійне лихо

США. Штатом Техас пронісся потужний ураган «Харві».

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Репліка

А що скаже пан Паливода?

Гервасій ЛЮШНЯ.

Херсонська область.

Немає, певно, в Україні такого ЗМІ, яке б час од часу не згадувало прізвища молодого директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександра Паливоди. Здається, що за показником активності він посідає почесне четверте місце після Петра Порошенка, Володимира Гройсмана і чільника Херсонщини Андрія Гордєєва.

НІЧОГО дивного — державні люди. Одначе, якщо ці державні люди, котрі поки що за рангом вище Паливоди, більше розповідають про результати власного внеску в розбудову держави, то директор департаменту лише «озвучує факти».

Наприклад, запитують його журналісти про стан зрошення в Україні. Геть усе чисто розповість: яка довжина каналу, скільки води в ньому, яка ефективність меліорації, чи зможе окупований Крим вижити без дніпровської води…

Яку аграрну галузь не візьми — Паливода до останньої циферки розкладе.

Ось і нещодавно, на Дні асканійської вівці, Олександр Миколайович розповів кореспонденту електронного видання «Херсон. City» про сьогоденну ситуацію та можливі перспективи застосування вовни — одного з продуктів вівчарської галузі.

За «озвучкою» Паливоди, яку подає веб-сайт, «в далекому 1990 році на одну людину в Херсонській області вироблялось 3,3 кг вовни (при поголів’ї 914 тис. загальне виробництво складало 4077 тонн на рік), сьогодні на одну людину в області виробляється лише 124 грами вовни».

А що далі?

«Після розпаду СРСР розвалилась і переробна галузь, — сумно констатує пан Паливода. — Херсонська вовна поступово стала нікому не потрібна. В генетичному центрі вівчарства при інституті тваринництва «Асканія-Нова» раніше були виведені унікальні породи, які мають довжину вовни до 20 см. Для прикладу — шерсті, яку дає одна вівця, вистачає на 12 шерстяних костюмів». Далі — масштабніше: «Херсонська область і зараз є лідером у настригу вовни з однієї вівці — 3,2 кг, — підрахував Олександр Миколайович. — Це середній показник по області, при середньому по Україні 1,5 кг. Проте сьогоднішні реалії диктують інші умови, генетики асканійського інституту працюють над виведенням м’ясних порід, і постає питання — чи не на часі повністю згорнути напрямок вовняного вівчарства?»

— А як бути, Олександре Миколайовичу? — запитав директора аграрного департаменту аграрної області кореспондент.

— У жодному разі не можна згортати напрямок, бо овеча вовна має своє застосування, зокрема у військовій промисловості, — говорить чиновник.

Він пояснив, що натуральна шерсть обов’язково має входити до складу тканини, з якої шиють певні види військової форми, оскільки вовна гріє краще, ніж бавовна. Крім того, натуральна вовна, яка не горить, використовується у виробництві військової техніки, навіть в танкобудуванні.

Кореспондент, посилаючись на глибокі знання Паливодою вівчарської галузі країни, пише: «Проте сьогодні військова промисловість використовує австралійську вовну, яка є вдвічі дорожчою, тому що українська має низьку якість. Але, на думку Паливоди, все це можна виправити, застосовуючи певні технології. За його словами, якщо в області формуватимуться достатні партії овечої вовни, буде економічна доцільність запускати переробні підприємства. До речі, побічним продуктом очищення вовни є ланолін — речовина, що широко використовується у фармацевтичній та косметичній промисловості. Очищену вовну охоче братимуть і військова промисловість та текстильна».

На думку Олександра Паливоди, як пише «Херсон. City», вівчарство стане рентабельним, коли на переробку пускатимуть усе — і м’ясо, і молоко, і вовну. Головне, що потрібно для розвитку цієї промисловості, — увага та підтримка з боку держави.

Хотілося б ще почути від молодого директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександра Паливоди про те, що конкретно робиться в області для відродження вівчарства, крім влаштування іміджевого Дня асканійської вівці? Отож-бо!

Подібна риторика не нова. А користі з неї? Наче і вівці є, і балакучих чиновників в областях (принаймні Херсонській) не бракує, а вовну для виготовлення генеральських мундирів доводиться купувати в Австралії.

Хто винен, як гадаєте, пане Паливодо?..

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Безупинний безвіз
Читати
Півстоліття за межами отчого дому
Читати
«Прозорі» ліки
Читати
Підпиляли ріг достатку
Читати
Покер по-російськи
Читати
Вибухове свято
Читати
Гинуть на шляхах
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове