Архів
П’ятниця,
18 серпня 2017 року

№ 64 (19509)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Підвищують обороноздатність

ШВЕЦІЯ збільшить військовий бюджет на $1 млрд.

Докладніше...
Поспішати нікуди

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд відклав наступний етап переговорів щодо Brexit до грудня.

Докладніше...
Кожний третій загинув

ВЕНЕСУЕЛА. У штаті Амасонас силовики придушили тюремний бунт.

Докладніше...
Неп по-американськи

США оголосили Китаю «економічну війну».

Докладніше...
Злочин і кара

БІЛОРУСЬ. Двох злочинців засуджено до смертної кари шляхом розстрілу.

Докладніше...
Вічне протистояння

АФГАНІСТАН. Поліція виявила масове захоронення жертв бойовиків.

Докладніше...
Важкий рік для монархії

У САУДІВСЬКІЙ АРАВІЇ помер іще один принц.

Докладніше...
Бувають і такі візи

УЗБЕКИСТАН скасував виїзні візи.

Докладніше...
Вогонь розходився

ЄВРОПА. Адріатичне узбережжя охопили пожежі.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Слід на Землі

Iз Батьківщиною в серці

Євген ЦИМБАЛЮК.

Рівненська область.

У селі Мирогоща Дубенського району, що на Рівненщині, вшанували світлу пам’ять славного земляка Арсена Федоровича Шумовського молитвою в храмі й літературним вечором. Цього літа виповнилося 130 років від його народження і півстоліття від дня його смерті 1967-го.

АРСЕНА Шумовського з дитинства вабила техніка. Це й зумовило його життєвий вибір — після закінчення навчання в Рівненській реальній гімназії він успішно складає іспити до Петербурзького технологічного інституту.

Події 1905 року в Петербурзі (грудневе збройне повстання) неабияк вплинули на формування характеру 18-літнього юнака. Його все більше й більше затягує вир політичної боротьби. Але згодом, багато в чому під упливом дружини Ганни Селецької, яка була родом із Волині, він починає перейматися мрією відродження рідної України, відокремлення національних інтересів від великодержавних. Арсен стає співорганізатором та активним членом єдиної на той час в усій імперії студентської організації «Українська громада».

Із початком Першої світової війни Шумовського мобілізували. Спочатку записали до артилерійської частини, затим перевели до авіаційного відділу «ковбас» (так тоді називали аеростати). Під час революційних подій став на бік війська УНР. За хоробрість та відвагу отримав «Хрест Симона Петлюри». Коли влада перейшла до гетьмана Скоропадського, працював на залізниці. 1920-го став урядовцем для доручень при головному Комісаріаті УНР у Житомирі.

Після воєнних справ Арсен Шумовський вирішує продовжити навчання. Відтак вступає до Київського політехнічного інституту та закінчує його, одержавши спеціальність інженера-технолога. Його зараховують на роботу асистентом при відділі сільськогосподарських машин того ж інституту. Водночас наполегливий науковець одержує можливість студіювати та працювати під керівництвом професора Євгена Патона, відомого фахівця із мостобудування та залізничних конструкцій, піонера в галузі зварювання металів й ініціатора створення в Києві Інституту електрозварювання. Виробничі, наукові та приватні відносини між двома вченими — визнаним та тим, що подає великі надії, — були дуже тісні. Їхня співпраця могла дати чимало плідних результатів. Але...

Радянська влада не могла пробачити Шумовському його перебування в УНР. Над молодим ученим нависла загроза арешту. Зрештою Патон викликав Арсена до себе й порадив чимшвидше втікати за кордон. Той так і вчинив: спочатку виїхав до Праги, 1923-го переїхав до Польщі, де почав працювати на державній фабриці локомотивів у Хжануві.

Під його безпосереднім контролем було випробувано понад 600 локомотивів. Учений-практик робить воістину революційний прорив — впроваджує нову техніку зварювання у всі ділянки локомотивів, таким чином замінивши вартісне відливання та кування. 1935 року під керівництвом Шумовського і за його технологією було побудовано кілька залізних машин, повністю зварених аустенітовими електродами. Такого методу раніше ніхто не застосовував. Всі зварювання витримали навантаження на 100000-кілометровому шляху. На ХІІ Міжнародному конгресі учених (1936 р., Лондон) зал стоячи вітав досягнення нашого земляка.

Події Другої світової війни різко змінили долю Арсена Шумовського. Його депортували до Німеччини, помістили в один із таборів. Дивом ученому вдалося вижити. 1948-го він переїхав до Англії, згодом — до Канади. Там передавав свій досвід молоді.

До самої смерті в 1967 році він не тільки цікавився подіями в Україні, а й укладав свою літописну часточку у вивчення її історії. Йому, зокрема, належить авторство цікавої історичної розвідки про минувшину Волині, а також про одну з найкривавіших сторінок більшовицького терору — розстріл в’язнів Дубенської тюрми 1941 року.

Як зазначає дослідник життєвого та творчого шляху Шумовського, письменник Микола Пшеничний, його доля водночас і щаслива, і гірка. Будучи українцем до глибини єства, сумуючи за Батьківщиною, Арсен Федорович змушений був віддавати свій талант служінню іншим державам.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Підпис президента
Читати
Врятувати закон
Читати
Про субсидії безробітним
Читати
Кінець дешевій альтернативі?
Читати
Потрійний «Еспресо»
Читати
На своїй землі — для РФ «чужий»
Читати
Тріумф українського кіно
Читати
Знову та сама біда...
Читати
...а за нею інша
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове