Архів
П’ятниця,
18 серпня 2017 року

№ 64 (19509)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Підвищують обороноздатність

ШВЕЦІЯ збільшить військовий бюджет на $1 млрд.

Докладніше...
Поспішати нікуди

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд відклав наступний етап переговорів щодо Brexit до грудня.

Докладніше...
Кожний третій загинув

ВЕНЕСУЕЛА. У штаті Амасонас силовики придушили тюремний бунт.

Докладніше...
Неп по-американськи

США оголосили Китаю «економічну війну».

Докладніше...
Злочин і кара

БІЛОРУСЬ. Двох злочинців засуджено до смертної кари шляхом розстрілу.

Докладніше...
Вічне протистояння

АФГАНІСТАН. Поліція виявила масове захоронення жертв бойовиків.

Докладніше...
Важкий рік для монархії

У САУДІВСЬКІЙ АРАВІЇ помер іще один принц.

Докладніше...
Бувають і такі візи

УЗБЕКИСТАН скасував виїзні візи.

Докладніше...
Вогонь розходився

ЄВРОПА. Адріатичне узбережжя охопили пожежі.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Зелена аптека «Сільських вістей»

Верес звичайний

Василь РЯБЧУК,

доктор сільськогосподарських наук.

ЦЕ НЕВЕЛИЧКИЙ вічнозелений розгалужений кущик заввишки до метра. Латинська назва роду верес утворена від грецького слова, що перекладається як «чистий» або «чистити». Адже колись із вересу виготовляли віники і мітли. Народна назва — вересінь, вересовець-трава, верест, верис, підбрусничник, вересінь, менчир. Стебло з червонувато-бурою корою, сильно гіллясте. Листя — зимівне, дрібне, майже тригранне, розташоване в чотири ряди.

Квітки дрібні, з дзвоникоподібним ліловим, лілово-рожевим, часом білим віночком в однобоких довгих китицях. Плід — чотиригніздова куляста коробочка з дрібним насінням. Плоди дозрівають у вересні, розповсюджуються вітром. Цвіте у липні-вересні. Недарма українці назвали перший місяць осені вереснем. Під час цвітіння вересу до нього злітаються різні комахи — бджоли, оси, мухи, наїзники. З їх допомогою відбувається перехресне запилення. Тривалість життя рослини до 40 років.

Росте в соснових, рідше в дубово-соснових лісах, на вогкуватих місцях, іноді на мохових болотах, у горах, на узліссях, полонинах, у лісових і в північно-лісостепових районах.

У надземній частині рослини містяться дубильні речовини, глюкозиди, арбутин і ериколін, флавоноїди, сапоніни, алкалоїди, смоли, камеді, органічні кислоти (фумарова, лимонна), каротин, сполуки калію, кальцію, натрію, фосфору тощо.

У старовину із вересового меду виготовляли напої. Зокрема, у Шотландії живе легенда про вільнолюбних піктів. Простори цієї країни були вкриті вересовищем. Із вересу готували чарівні медові напої, які робили людей молодими і сильними. Населення було повністю знищене завойовниками, але ніхто не видав таємниці приготування чудо-напою. Ця легенда лягла в основу героїчної балади англійського письменника Роберта Стівенсона (1850-1894) «Вересовий мед».

А от художник Томас Вінт змалював вересові зарості у пору квітування на тлі вечірньої зірниці. Враження таке, ніби бузкові хвилі котяться безкрайнім простором до розплавленого золотистого горизонту.

Використовують надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Сушать у затінку на відкритому повітрі або на горищі. Зберігають у сухому приміщенні. Смак сировини — гіркий, в’язкий, запах сильний — пахне медом. Термін придатності сировини два роки.

Препарати із вересу мають сечогінні, потогінні, в’яжучі, протизапальні й дезінфікуючі властивості, збуджують видільну функцію шлункових залоз, а у великих дозах діють наркотично. Водний настій трави вживають при урологічних захворюваннях (цистит, простатит, хронічний пієлонефрит), для лікування хвороб печінки і жовчних шляхів, допомагає при подагрі, поліартриті, ревматизмі і розладах нервової системи. Зовнішньо у вигляді ванн і примочок застосовують при ревматизмі, рахіті, висипах і виразках на тілі, екземі, алергії та опіках і як ранозагойний засіб. Порошком присипають гнійні рани, екземи, опіки.

Відвар. 1. Одну чайну ложку трави заливають 200 мл окропу, нагрівають півгодини, настоюють. П’ють протягом дня при розладі нервової системи, надто при істерії.

2. Дві чайні ложки трави заварюють як чай у 400 мл води, п’ють протягом дня ковтками при простатиті. Можна залити столову ложку трави 300 мг окропу, нагріти на водяній бані півгодини, пити по 70 мл тричі на день.

3. Змішують траву вересу, коріння лопуха справжнього і кропиви дводомної — по 2 частини, суцвіття (шишки) хмелю звичайного; сім столових ложок суміші заливають літром окропу, нагрівають на водяній бані 20-30 хвилин, проціджують. Миють голову тричі на тиждень для зміцнення волосся.

4. Столову ложку суміші (трава вересу звичайного і листя ожини сизої по 5 г, листя підбілу звичайного (мати-й-мачуха) і берези бородавчастої — по 20 г) заливають склянкою води, кип’ятять 10-15 хвилин, проціджують. Уживають по склянці 2-3 рази на день до їди при подагрі та артриті.

5. Чайну ложку збору (листя кропиви дводомної і квітки ромашки лікарської — по 100 г, кореневище дягеля лікарського, трава вересу звичайного, трава меліси лікарської і суцвіття хмелю звичайного — по чайній ложці) заливають склянкою окропу, настоюють 20-30 хвилин. Приймають теплим уранці та ввечері до їди при заїканні.

6. Літром води заливають 200 г трави вересу звичайного, варять п’ять хвилин, проціджують. Застосовують для ванн, які приймають уранці впродовж п’яти хвилин за температури 22ОС для покращання регулювання обміну речовин та як загально­зміцнювальний засіб.

Напар.1. Столову ложку трави вересу заливають склянкою окропу, настоюють 12 годин, проціджують. П’ють тричі на день по 100 мл до їди при сечокам’яній та нирковокам’яній хворобах.

2. Столову ложку подрібненої трави заливають склянкою окропу, настоюють годину, проціджують. Народна медицина радить пити впродовж дня 3-4 рази до їди при різних формах туберкульозу. Напар має антисептичні, протизапальні, заспокійливі, сечогінні та відхаркувальні властивості.

3. Столову ложку подрібненої трави вересу заливають склянкою окропу, настоюють годину, проціджують. Використовують для примочок при лікуванні екземи. При ентериті (запалення оболонки тонких кишок) уживають протягом дня за три-чотири прийоми до їди.

4. Одну столову ложку трави настоюють ніч у 0,5 л окропу, вранці проціджують. Приймають по 100 мл на день до їди при нирковокам’яній хворобі.

5. Одну столову ложку трави заливають двома склянками окропу, настоюють дві години, проціджують. П’ють по 0,5 склянки чотири рази на день до їди при ожирінні.

6. Одну столову ложку трави заливають півтора склянки окропу, настоюють годину. Випивають по півсклянки тричі на день до їди. Відвар має антисептичну, протизапальну, заспокійливу, сечогінну та відхаркувальну дії. Цим напаром роблять примочки при екземі.

Настоянка. Роблять по літру вересового і мелісового настою, додають меду ранньовесняного — 650 г, спирту 96-градусного — 3,3 л. Настій вересу (50 г трави) готують шляхом заливання літром окропу і настоювання чотири години; настій меліси (35 г) — як і попередній. Уживають настоянку по одній-чотири ложки тричі на добу за 30 хвилин до їди при поліартритах, подагрі, екземах, алергії, при ниркових захворюваннях, порушенні сну, істерії, шизофренії, стресових станах, життєвих і творчих зламах.

Чай вересовий. 1. Суху траву вересу і листя суниці лісової (1:1) змішують. Чайну ложку збору заливають склянкою окропу, настоюють п’ять хвилин, проціджують, додають за смаком мед.

2. Беруть по 1 частині квітів вересу і сухих пелюсток шипшини, 2 частини сухого листя суниць лісових. Компоненти заливають склянкою окропу, настоюють 6-8 хвилин, додають за смаком мед. Чаї мають добру заспокійливу і снодійну дії.

Сироп вересовий — 20 г квітів вересу, літр води, 500 г цукру. Свіжі квітки вересу заливають двома склянками окропу, залишають на 24 години для настоювання, проціджують. Настій з’єднують із розчиненим цукром і доводять до кипіння. Використовують для приготування лікувальних чаїв.

Сік вересовий. Готують із верхівок пагонів із листям і квітами. Приймають по половині чайної ложки з медом у молоці тричі на день після їди. Корисний при безсонні, діабеті, атеросклерозі, ревматизмі, очних захворюваннях. Розведений сік (1:5) застосовують як полоскання при ангінах, стоматитах; як примочки при хворобах суглобів ревматоїдного та обмінного характеру.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Підпис президента
Читати
Врятувати закон
Читати
Про субсидії безробітним
Читати
Кінець дешевій альтернативі?
Читати
Потрійний «Еспресо»
Читати
На своїй землі — для РФ «чужий»
Читати
Тріумф українського кіно
Читати
Знову та сама біда...
Читати
...а за нею інша
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове