Сумні роковини ГРУЗІЯ. Минуло дев’ять років від дня російського вторгнення до
країни. Докладніше... Назад Російсько-грузинська
війна почалась на початку серпня 2008-го зі збройного конфлікту у Південній
Осетії та Абхазії. Танкові бригади ЗС РФ вторглися туди, а вже 28 серпня Москва
визнала незалежність сепаратистських квазідержав. Російські війська досі
залишаються на цих територіях, хоча, відповідно до мирних угод, досягнутих за
посередництва лідерів ЄС, мали полишити країну ще до 1 жовтня 2008-го. У цій
війні загинули сотні військових і мирних жителів, а число поранених перевищує
три тисячі.
На порозі громадянської війниВЕНЕСУЕЛА. Контрольований опозицією парламент оголосив
конституційну асамблею нелегітимною. Докладніше... Назад Згідно
з рішенням депутатів, такими вважаються як сам створений за ініціативи
президента Ніколаса Мадуро орган, так і всі його рішення. Це стосується також і
позбавлення 5 серпня конституційною асамблеєю повноважень генерального
прокурора Луїзи Ортеги, яка належить до найзапекліших критиків глави держави.
Тим часом уже котрий місяць не вщухають вуличні протести. Жителі Венесуели не
задоволені економічною ситуацією в країні та вимагають дострокових виборів
президента.
Гонорова автономіяКИТАЙ. Тайвань готовий захищатися від Китаю у разі необхідності. Докладніше... Назад Про
це заявив міністр оборони автономного острова Тайвань після того, як декілька
китайських бойових і розвідувальних літаків пролетіло повз острів. І хоч
військово-повітряні сили Китаю пояснили, що це були лише раніше заплановані
«багаторазові далекобійні навчання на морі», включаючи польоти поблизу Японії і
Тайваню, тайванський владний генерал звинуватив Пекін у тому, що адміністрацію
Тайваню заздалегідь не було офіційно повідомлено про бойові маневри КНР поблизу
острова.
Ракетний ударСИРІЯ. Армія Башара Асада завдала ракетного удару по передмістю
Дамаска. Докладніше... Назад Східна
Гута, що перебуває під контролем сирійської опозиції, є одним із
найнапруженіших районів деескалації в країні. Впродовж доби урядові війська
завдали по ній 21 удар. Зокрема повідомляється, що 78 ракет влучили у будинки,
призвівши до численних жертв. Як відомо, напередодні війська Асада захопили
останнє місто в провінції Хомс, що перебувало під контролем «ІДІЛ». Тоді армія
заволоділа містом Аль-Сухна теж після інтенсивного бомбардування.
Наша людина у космосіКАНАДА. Одним із двох нових астронавтів країни став українець за
походженням. Докладніше... Назад 2000
року полковник Джошуа Кутрик розпочав службу у ВПС ЗС Канади
пілотом-випробувачем та бойовим пілотом. Як зазначається, його обрали з-понад
3700 претендентів на посаду астронавта. «Мій прадід осів у фермерському селищі
Боувалон, що в Альберті, після еміграції 1910 року з Західної України. Мій
батько Баррі був представником третьої генерації, що господарювала на цій
землі, — розповів Кутрик. — Всі його четверо дітей, у тому числі й я, виростали
у традиціях української культури, спілкувалися рідною мовою». Як відомо, влітку
2016-го армію Канади очолив онук українських переселенців зі Львова Пол Винник.
Перезавантаження економікиСАУДІВСЬКА АРАВІЯ відмовляється від нафти як опори економіки. Докладніше... Назад Король
цієї найбільшої держави Передньої Азії оголосив про поступову відмову від
«брудного пального». Відтак після понад піввікового спирання на нафту економіка
СА переорієнтовується на свій другий найважливіший природний ресурс — пустелю з
її практично невичерпним потенціалом сонячної енергії. Королівство вже взялося
до перетворення тисяч квадратних кілометрів пустелі на нові міста, основою
енергетичного забезпечення яких стане енергія сонця.
Лісові пожежіМАКЕДОНІЯ. Уряд увів режим надзвичайного стану через масштабні
лісові пожежі. Докладніше... Назад Особливого
розмаху вони набули у двох муніципалітетах — Македонски-Брод і Чашка. Досі
тривають нові займання у районі національного парку Матка, а також у Требовлі,
Тетово та інших регіонах. У боротьбі зі стихією, що поширюється, задіяні
військовослужбовці збройних сил. Прогнози синоптиків невтішні: найближчим часом
утримається надзвичайно спекотна і задушлива погода, що сприяє розповсюдженню
вогню.
|
Версія для друку На головну Вічне кохання Ликери Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С.
Гулака-Артемовського. м. Городище Черкаської області. |
Т.
Г. Шевченко. Портрет Ликери Полусмак. Італійський олівець. [Літо 1860]. |
Виповнилося
100 років із дня смерті жінки, з якою був заручений і оголосив своєю молодою
Тарас Шевченко. Про неї дійшла до нас не дуже добра слава. Та чи справді вона
на неї заслужила? Мова про Ликерію Полусмак... РОЗПОВІДІ про стосунки Великого Кобзаря з жінками
здебільшого вичерпуються переліком тих, на кого нібито звертав увагу Тарас
Григорович, та іменами тих, кого він згадував у поетичних присвятах або у своїх
листах. Проте чи не кожен іще зі шкільної парти пам’ятає сумну історію його
сватання до Ликерії Полусмак — невдячної дівчини, яка не зрозуміла високих
почуттів, не оцінила генія й не погодилася стати його дружиною. Хто ж вона,
поетова єдина наречена? Народилася на Чернігівщині, сирота, кріпачка панів
Макарових, хоча вважала, що з вільних, адже діди-прадіди козакували. Собою
височенька, струнка, кароока, з густою темною косою. Тип українки, який
найчастіше зустрічаємо в картинах Шевченка-художника. До
Петербурга привезла стара пані Ликеру наприкінці 1859 року. Дівчина служила
покоївкою у домі Варвари Картишевської, де двічі на тиждень відбувалися
літературні вечори. Учасником їх був і Шевченко. Те, що дівчина запала Тарасові
в душу, пізніше розповість сама Ликера: «Ходить по хаті, як я за столом
прислужую, і дивиться на мене». Вона теж не лишилася байдужою: «Я почала
встидатися: лиш він прийде, а я вже боюсь показатися». А далі щиросердно
зізнається: «Тарас Григорович мені подобався». Та й як
могло бути інакше, коли він дуже добрий, уважний. Як подавала кожуха і шапку,
завжди давав гроші. А коли приносила листа, то отримувала карбованця! «Ти пішки
прийшла?» — питав. «Пішки». — «Така гарна дівчина, а ходить пішки! На ж тобі на
підводу!» Щире
Тарасове слово проклало шлях до дівочого серця, яке відповіло тією ж приязню.
Той роман у поглядах та словах не залишився непомічений. Тургенєв не втерпів —
встромив свого носа в чужі справи й запитав Ликеру, чи подобається їй Шевченко.
Питала й молода пані Карташевська. До речі, пан дав дівчині вільну, тільки
дізнався про поетові почуття до неї. Сором’язлива Ликера не знала, що казати і
що думати. Шевченко все
дужче прихиляється до неї. А вона до нього. Нарешті поет освідчується, і Ликера
дає згоду на шлюб. Він купує нареченій незліченні подарунки, винаймає їй окрему
кімнату. Напевне, у ті літні місяці в Петербурзі не було щасливішого чоловіка,
ніж наш поет! Уся його увага Ликері, навіть поетична Муза покинута — за липень
жодного рядка, а в серпні лише одна поезія — «Ликері». …Моя ти
любо! Усміхнись, І вольную
святую душу, І руку
вольную, мій друже, Подай мені. Та на
Шевченка накинулись усі «добрі люди», які так «любили-шанували» поета, що
хотіли застерегти від «необачного, необдуманого кроку». Що не підходить йому...
морально-духовно. А ще — нечепурна, хитра та підступна... Дещо й дівчині про
Тараса намовили: «Він гуляє, а ще — п’яниця». Не витримала
такого несподіваного буревію у своєму житті Ликера. Перелякалася, розгубилась,
відмовилася йти під вінець. Чи могла проста дівчина збагнути, що відбувається,
зробити вірні висновки? Пізніше вона скаже: «Я була зовсім дурна й не знала,
який він великий чоловік». Усі
«критики» Ликери завжди згадують її останню безграмотну записку Тарасові (яка
збереглася до наших днів) із дуже образливими словами. І те, що в подарованому
ним хрестику вмить «розчарувалася», дізнавшись, що не золотий... Не оминули й
байдуже викинуті квіти, подаровані нареченим. Того, що була нерозчесана,
кімната неприбрана, а вода в графині незмінена... «Звалюючи»
усю вину на Ликеру, забуваємо, що Шевченко — геній, але водночас людина із
плоті та крові зі своїми недоліками, пристрастями, вчинками. До того ж Тарас у
цей час ще й тяжко хворів. Можливо, це теж сприяло тому, що сталося. Здавалося б,
хіба нам судити, що відбулося між Тарасом і Ликерою? Та натомість любов
українців до поета така величезна, що хочеться збагнути, чому він, здобувши
безсмертя, при житті не мав звичайного людського щастя? Чи був би щасливий із
Ликерою? Для Шевченка такий поворот відродив би сенс буття, приніс певний сімейний
затишок, спокій душі... Зрештою, це було б здійсненням головної мрії останніх
років, якщо не всього життя. Не судилося... Розрив відбувся на радість багатьом
із Шевченкового оточення. Чого ж добилися «доброзичливці»? Безвихіддю,
безнадією, глибокою апатією, якщо не справжньою депресією та смертельною тугою
пройняті рядки тодішньої його поезії: Минули літа
молодії, Холодним
вітром од надії Уже повіяло.
Зима! Сиди один в
холодній хаті, Нема з ким
тихо розмовляти, Ані
порадитись. Нема, Анікогісінько
нема! ...Сиди І
нічогісінько не жди!.. І все ж
попри трагічність Тарасового пізнього кохання, на мою думку, він усе ж не
помилився у виборі нареченої. Ликерина любов до нього пронеслась крізь
десятиліття. Вона так і залишилася Шевченковою нареченою. Ликера зрозуміла,
кого втратила. Вона часто приїздила на Тарасову могилу, від початку ХХ століття
бувала там щоліта. В останні роки життя оселилася в Каневі, аби приходити до
свого нареченого щодня. В містечку
всі, хто її знав, шанували, вона була великою трудівницею, чудовою швачкою,
вишивальницею. На прожиття заробляла тяжкою повсякденною працею. Ликерою
опікувалися Олена Пчілка — мати Лесі Українки, вчений археолог Микола
Біляшівський. А найбільше — Людмила Старицька, донька знаменитого письменника. Своєю
родичкою визнала Ликеру Тарасова рідня — нащадки його братів і сестер. Жінка не
раз відвідувала Кирилівку з гостинцями — власноруч пошитими сорочками та іншим. Можна лише
здогадуватись, з якими почуттями приходила Ликера до Тарасової могили, де
проводила години... Чи не найкраще передають сердечний стан Шевченкової
нареченої слова, написані нею у книзі відгуків: «13 мая 1905 року приїхала твоя
Ликера, твоя люба, мій друже. Сьогодні день мого ангела. Подивись на мене, як я
каюсь». Померла
жінка у лютому 1917 року, її поховано на одному з цвинтарів Канева — за кілька
кілометрів од дорогої для неї могили. Крім своєї
любові до Шевченка, Ликера Полусмак залишила нам і вишитий її вмілими руками
рушник з квітами і півнем. Його можна побачити в Канівському музеї Кобзаря. І
можливо, при цьому варто добрим, а не осудним словом згадати жінку, яка стала
для Тараса і музою, і нареченою, і хоча б тимчасовою втіхою його згорьованому
серцю... Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Абонентів під контроль держави? ЧитатиДЕРЖСПЕЦЗВ’ЯЗКУ ініціює обов’язкову
реєстрацію всіх мобільних абонентів в Україні. Відповідний законопроект
пропонує зберегти за клієнтами стільникових операторів право укладати договір у
письмовій або будь-якій іншій формі. Але при цьому компанії зв’язку будуть
зобов’язані збирати персональні дані всіх без винятку користувачів. Чи доцільна
така суворість (подібна система, до речі, функціонує в РФ та деяких
європейських країнах)? Деякі аналітики вказують на подібність із диктаторськими
законами «від 16 січня». Як пояснюють ініціатори закону, відсутність системи
реєстрації абонентів та унікальних кодів мобільних пристроїв ускладнює
проведення заходів з національної безпеки в умовах кібернетичних загроз та
сприяє поширенню мобільного шахрайства. Натомість оператори мобільного зв’язку
вважають, що законопроект недосконалий і потребує доопрацювання. Утім, окремі з
них, зокрема Vodafon, готові реалізувати електронну реєстрацію за умови, що
будуть дотримані інтереси клієнтів.
Міненерговугілля стереже ціни ЧитатиОЧІЛЬНИК цього відомства І. Насалик не
бачить підстав для підвищення вартості електроенергії, навіть більше — є
потенціал для її зниження. Газ теж, за словами чиновника, не здорожчає,
незважаючи на те що НАК «Нафтогаз» розраховував збільшити ціну палива. Крім
того, І. Насалик прогнозує, що Україна до кінця 2019 року відмовиться від
вугілля антрацитової групи (дефіцитного сьогодні, адже ніде на території
держави, крім ОРДЛО, не добувається), замінивши поширенішим газовим.
Чекав на заяву — чекай і на друк ЧитатиЗА ДАНИМИ Державної міграційної служби, у
червні-липні мав місце аномально підвищений попит на закордонні паспорти (який,
утім, не відповідає ані статистиці виїзду за кордон, ані «паспортній» за минулі
роки): щодня українці оформлювали їх близько 20 тис. Однак на заповітний
документ доводиться чекати на 7-10 днів довше від зазначеного терміну.
Відомство виправдовується, що пластикові картки просто не встигають
виготовляти, адже технічні можливості ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» не
розраховані на таку їх кількість.
До зірок ЧитатиНА ГОРІ Піп Іван у Карпатах буде відновлено
обсерваторію, що, як зазначають у Міносвіти, сприятиме розвитку української
науки та поліпшенню міжнародних відносин. Цього року заплановано встановлення
на об’єкті метеорологічного обладнання, затим — астрономічного телескопа. Окрім
ведення астрономічно-метеорологічних спостережень, планується створити науковий
центр, у якому досліджуватимуть флору і фауну Карпатського національного
природного парку, екологію регіону тощо. Над утіленням проекту працює
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника спільно з
Варшавським університетом. Після відновлення обсерваторії студенти обох вишів
зможуть проходити там практику та проводити наукові дослідження.
На парад — із братом по нещастю ЧитатиГРУЗИНСЬКІ військові на чолі з міністром
оборони цієї країни візьмуть участь у параді до Дня Незалежності України. У
телефонній розмові президентів України та Грузії з нагоди дев’ятої річниці розв’язання
війни РФ глава нашої держави П. Порошенко висловив солідарність із грузинським
народом і наголосив, що українці підтримують і надалі підтримуватимуть
територіальну цілісність цієї країни. У спільному параді військових лідери
вбачають символічну єдність проти ворога.
Рекорд на «кукурузнику» ЧитатиВІТЧИЗНЯНІ пілоти мають намір установити
світовий рекорд — здійснити на легендарному літаку Ан-2, який у народі
називають «кукурузником», замкнений маршрут протяжністю кілька тисяч кілометрів
на максимально можливій швидкості. Стартує повітряне судно з Гостомеля на
Київщині, через Львів пролетить над територією Польщі, поверне на Вінницю,
Запоріжжя — й назад, у Гостомель.
Купайтеся відповідально ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року у водоймах країни
утопилося 685 чоловік, а перший тиждень серпня вразив навіть найдосвідченіших
рятувальників — загинуло 99 людей. Причому, як інформують у Держслужбі з надзвичайних
ситуацій, смерть 90% із загального числа спричинило купання в нетверезому
стані. Працівники рятувальної служби головним лихом літнього відпочинку
називають зловживання спиртними напоями, адже у такому стані зазвичай керуються
горезвісним принципом «п’яному море по коліно». ДСНС укотре закликає
дотримуватися правил перебування на воді, адже нехтування ними часто призводить
до трагедії.
Спочатку зникли, згодом знайшлися ЧитатиЧИМАЛИЙ переполох ставсь у фінському
містечку Тууповаара — пропали безвісти 37 українців і троє естонців, які
прибули на сезонні заробітки (в цій північній країні, як відомо, дуже
популярний збір лісових ягід). Ланцюжок дивних подій почався 30 липня. До
місцевого мисливського клубу зателефонували і повідомили, що група іноземних
працівників потребує тимчасового розміщення. Організація надала для цього
будиночок. Протягом тижня місцеві жителі допомагали групі з харчуванням, а
потім люди враз зникли, і на зв’язок не виходив жоден із них. Посольство
України у Фінляндії припустило, що нічого трагічного не сталося, просто частина
знайшла інше місце роботи, а дехто вирішив повернутися додому. На щастя, це
справдилося — всі заробітчани живі-здорові, їхні родини поінформовані про
ситуацію.
|