|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» |
Версія для друку До списку статтей
Зайчисько і листопровід Ольга ХАЛО. м. Лубни Полтавської області. У лісі посеред гущав Зайчисько хатку змайстрував, Гіллям накрив, щоб дощ не лив, Й на зиму листям утеплив. Але де взявся Дикобраз Й від Лева зачитав указ, Що буде лісовий весь рід Платити за листопровід. — Це ж як? — Зайчиську невдогад. — Я ж сам давав усьому лад! У скруті жив злиденній я, Страждала вся моя сім’я, Тепер платить? За що? Кому? Тягар цей я не підніму! Аж тут і Вихор знявсь, де вись, І перед Зайцем опустивсь: — Мені ще, Вітру, заплати! — Хай Леву, а до чого ти? — Без мене твій хазяйський хист Котові лисому під хвіст: Все листя, що на теплоту, Докупи я тобі мету! — А що було б? — тут загула Земля, — коли б я не дала, Щоби дерева всі росли, Без листя б ви тоді були! Тож і мені плати! — Й мені! — Гукнуло Сонце в вишині. — Знай правило собі просте: Без мене листя не росте! — І я доречний, — мовив Дуб, — Якби не мій зелений чуб, Листопровід не мав би ти, Тому й мені мерщій плати! Аж тут Повітря на горбі Розхвилювалося й собі: — І я не проти, Вуханю, За листя мати теж платню! Дарма ти носом не крути, Як хочеш дихати — плати! Зайчисько, що робить, не знав Й платити зовсім перестав. * * * Хай Леву в запит байка ця: Коли він жити дасть Зайцям? Версія для друку До списку статтей | Сміхолики Борис НЕЧИПОРУК. с. Франківка Чорнобаївського району Черкаської області. Одеський дворик. — Сьомочко, йди їсти! — Мамо, дякую, я вже пообідав у Павлика. — Ой! Це не син, а золото! * * * — У тебе завжди є гроші. Звідки, цікаво знати? Адже твій чоловік такий скупердяй... — Коли мені потрібні гроші, я влаштовую скандал і заявляю, що поїду до мами. Тож він дає мені гроші на квиток... * * * — Чому завжди, коли я приходжу до вас і їм суп, ваш собака так пильно дивиться на мене? — Він на всіх так дивиться, коли їдять з його миски.
|