|
Архів П’ятниця,
№ 62 (19507) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Добрий господар | Весела світлиця | Наша пошта |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» |
| Версія для друку До списку статтей Кожне сільце має своє слівце Анатолій ДЗИГАР. с. Журбинці Козятинського району Вінницької області. Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже. Хліб-сіль їж, а правду ріж. Не шукай правди в інших, коли в тебе самого її нема. Що правда, то не гріх. Пан не любить правди, як кіт мила. Кожен правду хвалить, та не кожен її боронить. Легше повірити, аніж правду шукати. Стільки в нього правди, як у кози хвоста. Брехні слухають, а брехунів б’ють. Хирлявій громаді і правда хирлява. Якщо правда не допоможе, то кривда й поготів. І за дияволом слід визнати рацію, якщо він правду каже. Два брехуни однієї правди не скажуть. Версія для друку До списку статтей | Сміхолики Борис НЕЧИПОРУК. с. Франківка Чорнобаївського району Черкаської області. Одеський дворик. — Сьомочко, йди їсти! — Мамо, дякую, я вже пообідав у Павлика. — Ой! Це не син, а золото! * * * — У тебе завжди є гроші. Звідки, цікаво знати? Адже твій чоловік такий скупердяй... — Коли мені потрібні гроші, я влаштовую скандал і заявляю, що поїду до мами. Тож він дає мені гроші на квиток... * * * — Чому завжди, коли я приходжу до вас і їм суп, ваш собака так пильно дивиться на мене? — Він на всіх так дивиться, коли їдять з його миски.
|
|
