Архів
Вівторок,
8 серпня 2017 року

№ 61 (19506)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Розлучення влетить у копієчку

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ готова заплатити 40 мільярдів євро за вихід із ЄС.

Докладніше...
Сумні роковини

ЯПОНІЯ вшанувала пам’ять жертв атомного бомбардування Хіросіми.

Докладніше...
Іще далеко до остаточної перемоги

СИРІЯ. Армія звільнила від джихадистів останнє місто в провінції Хомс.

Докладніше...
Відповідь буде адекватна

США відреагують на рішення РФ щодо вислання американських дипломатів із країни.

Докладніше...
Узялися за терористів

ФРАНЦІЯ. 700 громадян країни воювало на боці ісламістів у Сирії та Іраку.

Докладніше...
Без сенату, зате з новим прапором

У МАВРИТАНІЇ скасують сенат та замінять прапор.

Докладніше...
Усім миром приборкують

ООН. Рада Безпеки організації одноголосно підтримала резолюцію про посилення санкцій проти Північної Кореї.

Докладніше...
Всупереч США і ЄС

У ВЕНЕСУЕЛІ розпочала роботу конституційна асамблея.

Докладніше...
Дрес-код для підсудних

У ТУРЕЧЧИНІ обвинувачених у тероризмі і держперевороті одягатимуть у спецформу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Наука — виробництву

Iз поправкою на глобальне потепління

Без нових сортів рослин Україні загрожують недороди

Василь ПІДДУБНЯК.

Херсонська область.

Сонце у південних степах «відривається» по повній! Здається, штучні дощі, без яких тут не обійтися, навіть до землі не долітають — випаровуються на льоту. Але це, звичайно, не так. Хліба, соняшники, кормові трави — мов на сторінках глянсових журналів! І у цій «фотогенічності» більше заслуга людини, ніж природи. Природа якраз випробовує цивілізацію на її здатність реагувати на погодні катаклізми.

САМЕ на цьому наголошує директор Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України кандидат сільськогосподарських наук Наталя Миколаївна ГАЛЬЧЕНКО.

— Наталіє Миколаївно, жаркішого літа, ніж у вас, мабуть, на Півдні України не буває. Та й клімат у наших краях уже, вочевидь, не помірно континентальний, як раніше.

— Справді, станція розташована у найбільш посушливій частині України — степовій. А це величезна територія — понад 4,5 мільйона гектарів! У нашій зоні й без того умови для вирощування сільгоспкультур досить складні, а вони ще й продовжують погіршуватися. Все частіше відбуваються різкі спади температур, що спричиняє стресові стани для сільськогосподарських культур. А стреси для рослин таке ж лихо, як і для всього живого. А щодо глобального потепління, то про нього українські вчені (не лише кліматологи, а й селекціонери) почали говорити на повен голос. І вже не як про прогнози чи припущення.

— Скажіть, будь ласка, а такий клімат років через 15-20 не «доповзе» до Вінниці чи, може, й до самого Києва?

— Не виключено. Зона опустелювання справді продовжує просуватися з Півдня на Північ України. У 2008-му (саме цього року створена Асканійська станція) кліматичні умови наші і, скажімо, Вінницької області, де розташований Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук, із яким ми співпрацюємо, дуже різнилися між собою. А нині вони суттєво зблизились. На Поділлі тепер опадів випадає не набагато більше, ніж у нас, така ж спека…

— Ви тільки із названим інститутом співробітничаєте?

— Чому ж? Ще, зокрема, із науковими закладами мережі Національної академії аграрних наук у сфері геоінформаційних технологій, у тому числі тих, які користуються даними щодо наявності вологи в ґрунті. Це дає змогу значно оперативніше реагувати на кліматичні виклики.

— Який же вихід?

— Перед нашою станцією поставлено головне завдання — розробити систему землеробства, а також технології вирощування зернових, зернобобових, технічних і кормових культур, які були б пристосовані до жорстких умов Півдня. Протягом кількох останніх років станція працює над виконанням шести програм наукових досліджень — по дві із землеробства і рослинництва, одна — з тваринництва (вівчарства), а ще одна пов’язана з трансфером технологій (демонстраційні посіви і так далі).

— Наступного року ваша станція відзначить ювілей — 10-річчя заснування. Це привід, як мовиться, зупинитись і оглянутись...

— За цей невеликий проміжок часу в нас уже створено два нових сорти озимої пшениці — «Асканійська» і «Базальт», котрі представлені на демонстраційному полі. На виході — ще два, назви для яких поки що не придумали. Ми постійно у роботі, адже селекційний процес безперервний. Хоч у нас і нема точних завдань від Національної академії аграрних наук України, однак ми працюємо і над упровадженням інших культур, призначених для вирощування в умовах жаркого клімату посушливого і напівпосушливого степу.

— За відгуками аграріїв, ваша станція багато чого робить для введення у виробництво в степовій зоні саме нових культур.

— У рамках програми наукових досліджень працюємо і у цій сфері. Зокрема, розробляємо технології вирощування олійних культур, поки ще мало знаних і мало розповсюджених, тих же кунжуту і сафлору. За ними майбутнє, враховуючи те, що вони посухостійкі. Продовжуємо експерименти з олійним льоном. Вивели вже власний сорт цієї перспективної олійної культури — Віра, названий так на честь колишнього директора державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське», засновника нашої станції Героя України Віри Опанасівни Найдьонової.

Одна з магістральних програм, над якими трудяться співробітники станції, —«Кормовий білок». Першочергова культура тут — люцерна, оскільки це білковий компонент у травосумішах, пирії (сорт Хорс Інституту кормів), стоколос Скіф…

— Нинішній рік для південного хліборобства не вельми вдалий: посухи зробили свою чорну справу. Одначе пшениці на демонстраційних полігонах станції стояли такі, наче бездощів’я взагалі не було…

— І в екстремальних умовах ми продовжували займатися своєю відповідальною справою. На цьому демонстраційному полігоні й цього року представлені сорти озимих пшениць, озимих і ярих ячменів, сафлор, а також льон олійний. Нинішнього року вирішили розмістити сорти для порівняння поруч — на богарі й на зрошенні, а також після одного і того ж попередника — ріпаку.

— Про яку кількість сортів ранніх зернових мова?

— Про близько 80 сортів озимих пшениць і сім — ячменю, виведених селекціонерами Херсонського інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук, Одеського селекційно-генетичного інституту, а також фахівцями Асканійської станції. Наші сорти висівали через кожних 10 сортів «чужих» — для порівняння і як стандарт. У нас на виході ще дві озимі пшениці — остиста і безоста, яку будемо передавати у сортовипробування. «Асканійська берегиня» теж буде піддана сортовивченню.

— Що ж, з вашої розповіді, Наталіє Миколаївно, можна зробити один обнадійливий висновок: навіть за умов глобального потепління Україна не втратить титулу житниці світу.

— Гадаю, не втратить! Бо як же інакше?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Здирництво не пройшло. Поки що
Читати
Погодний удар по врожаю
Читати
Хто за головного?
Читати
На радість «самогонникам»
Читати
Час повертати борги
Читати
Iнвестиції у дорогоцінні метали
Читати
Чия залізниця?
Читати
Мовитимуть на території ОРЛО
Читати





— Ми досягли небаченого і нечуваного! Тому ви цього не бачите й не чуєте...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове