Серпень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.
Малюнки Валентини ПРОТОПОП.

Чому не всі прикмети справджуються?

Розмову вела
Лариса САЙ-БОДНАР.

Упродовж багатьох років наша газета мала рубрику «Прикметі вір, але й перевір». Нині не всі спостереження справджуються.

Що відбувається з кліматом і яких сюрпризів чекати від природи у майбутньому? З цими запитаннями ми звернулися до завідувача відділу синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Віри БАЛАБУХ.

— Віро Олексіївно, чи має наукове обґрунтування те, що прикмети не відповідають нинішнім реаліям?

— Звісно. Наші предки з діда-прадіда жили в одній місцевості. Спостерігаючи за погодою, вони визначали оптимальні строки сівби і збору врожаю, планували, коли краще вивозити в поле чи ліс пасіку, виганяти худобу на пасовище. Ці знання збереглись і донині. Однак ми спостерігаємо, що останнім часом прикмети не справджуються. І що далі — то частіше. Клімат справді суттєво змінюється. Та деякі з народних прикмет достовірні незалежно від кліматичних зон. За ними можна спрогнозувати покращання чи погіршення погоди. Наприклад, ластівка справді низько шугає перед дощем, бо в цей час комахи, на яких вона полює, літають близько до землі. Перед опадами підвищується волога в повітрі, і їхні крила важчають.

— Улітку село потерпає від посухи. Але ж раніше такої проблеми не існувало?

— Відбувається перерозподіл опадів між сезонами — восени, особливо у вересні та жовтні, їх випадає більше, взимку — трохи менше, а навесні та влітку їх кількість залишається та ж сама. Проте в літній сезон зменшується число дощових днів. В окремі роки посуха може тривати два місяці й більше, та ще й за високої температури, коли волога швидко випаровується. Таке явище спостерігається вже не лише в південних областях, а й у центральних, західних і навіть на Поліссі. На жаль, виростити урожай без зрошування стає дедалі складніше. Водночас значно збільшується кількість та інтенсивність злив, коли за один раз випадає дві-три місячні норми. Це може розширити площі ризикованого землеробства і навіть призвести до опустелювання деяких районів південних областей України.

— Зливи, град, шквали і смерч, які місяць тому «прочесали» майже всю Україну, не тільки завдали збитків, а й спричинили людські трагедії. Чи можна на сьогодні передбачити масштабність і силу стихії?

— Це конвективні явища погоди, утворення яких залежить від температури і вологості повітря, нестійкості атмосфери. Що вища температура повітря, то більша ймовірність таких явищ, за умови достатньої вологості в атмосфері. На жаль, в Україні метеорологічних станцій небагато. Тому зафіксувати всі ці явища вони можуть лише у разі, коли процеси набувають великого масштабу і тривають більше 3 годин.

Можна спрогнозувати утворення таких явищ у регіоні, але точно вказати, де саме і коли вони виникнуть, поки що неможливо.

Особливо важко спрогнозувати появу смерчів. Спостерігати за ними і попереджати про траєкторію переміщення можна лише з допомогою мобільних обсерваторій, які працюють, наприклад, у США, де за рік проносяться тисячі торнадо, як їх там називають. В Україні протягом року може бути лише кілька смерчів, інтенсивність яких рідко сягає третьої категорії, тому спостерігати за ними з мобільних обсерваторій не доцільно.

— Град знищує сільськогосподарські культури. Що робити селянину?

— Підвищення температури повітря у теплий період сприяє інтенсивності конвективних процесів. За наявності вологи утворюються дуже потужні хмари, висота яких порівняно із 70-ми і 80-ми роками минулого століття зросла на кілька кілометрів — може сягати 15-18 кілометрів, а іноді й більше. У таких хмарах сприятливе середовище для утворення великих градин, діаметр яких нерідко сягає кількох сантиметрів. І такі хмари утворюються дедалі частіше. Якщо раніше сильний град спостерігався переважно у липні-серпні, то тепер і в травні та червні, коли молоді рослинки тільки пішли в ріст. Розширюється й коло регіонів.

Якщо раніше градобої спостерігалися на півдні України, то тепер і в центральних та особливо західних областях: Львівській, Чернівецькій, Тернопільській і Хмельницькій. Завбачається, що температура повітря буде й надалі підвищуватись, а відтак зростатиме частота та інтенсивність таких явищ.

— Деякі природні аномалії майже стали для нас нормою. Це вже назавжди?

— В останні десятиліття на нашій планеті й в Україні різко збільшилися кількість та інтенсивність стихійних катастроф. Так, з 2007-го від них потерпіло близько 2,7 млрд чоловік — більше третини населення планети. Майже 90 відсотків цих катастроф пов’язані з негодою, а дедалі більша їх інтенсивність зумовлена змінами клімату. Тому їх необхідно ретельно досліджувати і розробляти відповідні заходи адаптації.

— У якому кліматі будуть жити наші діти і внуки?

— У значно теплішому. Сучасні технології дають змогу дізнатись, яким буде клімат на планеті до кінця століття. Проте не слід плутати кліматичні прогнози з прогнозами погоди. Оскільки зміна клімату значною мірою зумовлена людиною, зокрема викидами парникових газів, то й кліматичні прогнози розробляють з урахуванням прогнозів можливих викидів цих газів.

Найбільші зміни очікуються у східних та північно-східних областях України, особливо восени та взимку. Зима може стати ще на 1,5^ОС теплішою. Майже на два-три тижні збільшиться і тривалість теплого періоду за рахунок більш раннього настання весни і подовження літа. Зросте кількість жарких днів, коли температура сягатиме 25^ОС. Суттєво, майже на тиждень, збільшиться і тривалість вегетативного періоду та на майже два тижні — періоду активної вегетації. Це стосується передусім північно-східних та центральних областей країни.

— Можливо, такі умови будуть сприятливими для вирощування двох урожаїв?

— Так, у деяких регіонах хлібороби матимуть змогу сіяти більш теплолюбні культури та збирати два урожаї. Після збору озимих, скажімо, вирощувати гречку, кукурудзу.

Відповідно до середини ХХІ століття на всій території країни зменшиться кількість дуже морозних днів.