Архів
Вівторок,
18 липня 2017 року

№ 55 (19500)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Брекзит невідворотний

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Опубліковано законопроект про Brexit.

Докладніше...
Безкінечні теракти

СИРІЯ. У підконтрольному опозиції районі Аазаз провінції Алеппо прогримів вибух.

Докладніше...
Рука Москви

ЧОРНОГОРІЯ. Росія причетна до спроби держперевороту в цій балканській республіці.

Докладніше...
Нам би таких суддів

ПЕРУ. Екс-президент отримав 18 місяців за гратами.

Докладніше...
Чумі паркан не завада

ПОЛЬЩА планує звести огорожу на кордоні з Україною і Білоруссю.

Докладніше...
Зганьбили мундири

МЕКСИКА. Шістьох поліцейських засуджено до 27 років в’язниці за втечу від злочинців.

Докладніше...
Дарвін не авторитет

ТУРЕЧЧИНА вилучає теорію про походження видів зі шкільної програми.

Докладніше...
Повінь наробила лиха

ЯПОНІЯ. На півдні та південному заході — масштабні повені і паводки.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Село на нашій Україні

Півні козацької Півнівщини

Анастасія ЄРМОЛЕНКО.

Городнянський район

Чернігівської області.

Це старовинне село у Чернігівській області, де всього 86 дворів, 184 мешканці. Рейсові автобуси сюди не ходять, заїжджає шкільний — тут 23 школярики. На дороговказі біля повороту з асфальтівки, яка веде до райцентру, зазначено, що до Півнівщини чотири кілометри. Але бездоріжжю здається, що усі шість, а то й сім.

СІЛЬСЬКИЙ голова Олександр Ткаченко сподівається, що дорогу до них неодмінно зроблять, принаймні обіцяють. Щодо інших зручностей, то село газифіковане. Блакитне паливо тут використовують економно, здавна звикли топити ще й місцевим торфом, який завжди копали самі. Колись навіть кіньми, а тепер спеціальними лопатами. Копали-копали — ще й ставок викопали.

Півнівщина красива. Серед лісів, на березі річки Чибриж її просторі вулиці Квітнева та Озерна не захаращені кущами чи старими деревами. Та, на жаль, впадають в око непоодинокі покинуті хати. Є серед них і добротні: цегляні, з газом. Можна жити з комфортом. Утім, оті кілька невпорядкованих кілометрів до траси, віддаленість від райцентру Городня, відсутність робочих місць мало кого приваблюють. Хоча останнім часом новоселів тут побільшало. Їдуть із Чернігова, навіть із Києва — манить чарівна природа.

Працюють півнівчани здебільшого на своїх городах, а земельні паї здають в оренду СТОВ «Іскра». Випасають дві череди корів, розводять курей, голосистих півнів дивних порід. Шестикласниця Настя та її менший брат Вітя показали голошийого півня — міцного, з бойовим настроєм. Діти розповіли, що він не їстиме, поки не покличе курей. Чи не ці птахи дали назву селу? Бібліотекар Надія Гончар, яка вивчає історію рідного краю, каже, що існує декілька версій. За однією з них Півнівщина бере початок із дворів козаків Кота й Півня.

— За часів кріпосного права нашими землями володів поміщик Міхно, — розповідає Надія Миколаївна. — Після його скасування півнівчани одержали по шість десятин землі. У 30-х роках минулого століття тут створили колгосп. 1941-го село окупували німецькі загарбники, які спалили його дощенту, відступаючи 1943-го. З війни не повернулося 73 жителі... Відбудували село однією вулицею, посадили розкішні сади. Згодом з’явилися теплова електростанція, пожежне депо, початкова школа, медпункт, дитячий садок, пошта, комплекс для утримування великої рогатої худоби.

Люди у Півнівщині привітні та працьовиті. Люблять співати, розмовляють говіркою, притаманною жителям усього Городнянського району, котрий межує з Білоруссю: «калісь», «каб знать», «булі»... Хати прикрашають вишиваними рушниками.

Хата Григорія Семерича прикрашена не тільки вишивками, а й картинами місцевих самодіяльних художників — брата Володимира, Івана Будника, Юрія Шпунта. Сам господар повернувся у рідне село, вийшовши на пенсію. Раніше працював директором Чернігівської автобази. Утримує невелике господарство і, звісно ж, має півня. У великому роді Семеричів — генерал Збройних сил України Юрій Петрович, підполковник, начальник відділення зв’язку штабу ГО Рівненської області Володимир Петрович, автор книги «Витоки роду Семеричів».

Село пишається своїми мешканцями. Серед них учителька-ветеран Віра Федорівна Кругляк, воїни-«афганці» Володимир Лещенко та Василь Якуш, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС Михайло Богомаз, а також Микола Лях та Іван Ларченко. Сергій Дрозд брав участь у Антитерористичній операції.

У центрі Півнівщини — святе місце. Поряд пам’ятника 73 загиблим у Другій світовій війні односельці встановили меморіальну дошку на честь стрільця 14-ї механізованої бригади Олега Покалова, котрий героїчно загинув у зоні АТО. В бою біля Маріуполя куля снайпера обірвала життя 45-річного півнівчанина. Працелюбного, мирного, привітного. На фронт пішов за першою повісткою, а тепер без батька залишилися діти. Бойові побратими їх не забувають, відвідують.

Село живе дружною родиною — традиційно на новорічні свята відбувається концерт у сільському клубі. Різдвяний вечір — це суто сімейне свято, тож його відзначають спочатку у церкві сусіднього села, а потім удома. Готують улюблені страви: голубці, ковбаси й обов’язково товсті млинці на дріжджах із додаванням тертої картоплі, які потім смакують зі смаженою свіжиною...

Нині маємо рік Півня — провісника світанку. Може, нарешті побачимо світанок серед кризового мороку, а Півнівщина, як і багато інших сіл України, дочекається добротної дороги...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Сальдо торгівлі погіршилося
Читати
Що по грошах
Читати
Гірники вимагають зароблене
Читати
Скільки зброї на руках
Читати
Вода необачності не пробачає
Читати
Найурожайніші
Читати
Хтось буде у програші
Читати
Безкарність та безконтрольність неприпустимі
Читати
Флагмана позбавляють заробітку...
Читати
...Але він тримається
Читати
Задля розвитку наукового потенціалу
Читати
Покарати за сепаратизм неможливо?
Читати





— Нас не посадять! Сесію закрито...  

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове