Архів
Вівторок,
18 липня 2017 року

№ 55 (19500)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Брекзит невідворотний

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Опубліковано законопроект про Brexit.

Докладніше...
Безкінечні теракти

СИРІЯ. У підконтрольному опозиції районі Аазаз провінції Алеппо прогримів вибух.

Докладніше...
Рука Москви

ЧОРНОГОРІЯ. Росія причетна до спроби держперевороту в цій балканській республіці.

Докладніше...
Нам би таких суддів

ПЕРУ. Екс-президент отримав 18 місяців за гратами.

Докладніше...
Чумі паркан не завада

ПОЛЬЩА планує звести огорожу на кордоні з Україною і Білоруссю.

Докладніше...
Зганьбили мундири

МЕКСИКА. Шістьох поліцейських засуджено до 27 років в’язниці за втечу від злочинців.

Докладніше...
Дарвін не авторитет

ТУРЕЧЧИНА вилучає теорію про походження видів зі шкільної програми.

Докладніше...
Повінь наробила лиха

ЯПОНІЯ. На півдні та південному заході — масштабні повені і паводки.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З приводу

Поцілунок чи ляпас від Євросоюзу?

Лариса Сай-Боднар.

Завершився 19-й саміт Україна — ЄС, який відбувся днями у Києві. Ратифікувавши Угоду про асоціацію України з ЄС, яка де-юре набуває чинності з 1 вересня цього року, а де-факто вже діє, ми отримали не лише «дорожню карту України», а й болючого ляпаса від лідерів євроспільноти.

ПРЕЗИДЕНТ України Петро Порошенко про ратифікацію угоди повідомляв гучно, із високим піднесенням. Голова Європейської ради Дональд Туск та Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер також радо вітали загальне рішення саміту, яке відкриє нові горизонти для українсько-європейських відносин. Але схвалення угоди далось непросто — сторони не дійшли згоди щодо тексту підсумкової спільної заяви.

Що відбувалося за лаштунками? Напередодні Петро Порошенко повідомив, що покладає великі надії на майбутню зустріч, зокрема анонсував, що обговорюватиметься низка важливих для нас питань.

І певно, що все минуло б згідно із планом, якби раптом між представниками України та євроспільноти не пробігла чорна кішка з боку нідерландців. Щоправда, своїми злими очицями вона світила з цієї країни ще 2016-го. Тоді на референдумі її громадяни висловили своє «фе» стосовно майбутнього поповнення лав євроспільноти українцями. Цього року парламент Нідерландів виконав «роботу над помилками» своїх громадян і переконливою більшістю підтримав ратифікацію Угоди про асоціацію України із ЄС. І ось знову категоричне «ні».

Згідно з правилами європейської дипломатії, незгода сторін під час зустрічі свідчить про величеньку прірву, передусім у відносинах лідерів. Тому підсумковий документ завжди намагалися погодити. Навіть у «кризових» 2004-му та 2011 роках. Та не цього разу.

Проект спільної заяви, підготовлений до саміту, був надзвичайно докладний, розписаний на сім сторінок. Утім, його не підписали через одну, на нашу думку, вкрай важливу подробицю: «Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її проєвропейський вибір, у тому числі її зобов’язання розбудовувати розвинену й сталу демократію та ринкову економіку». Це — цитата зі Спільної стратегії Євросоюзу щодо України, ухваленої Європейською радою ще у грудні 1999 року. Згодом визнання Євросоюзом «прагнень» було зафіксовано в Угоді про асоціацію та заяві позаторішнього саміту Україна — ЄС.

А втім, ЄС виступив категорично проти цього, і байдуже, що йдеться про цитату з угоди, а не про якусь нову норму. Фінальні перемовини з Євросоюзом тільки погіршили ситуацію: Нідерланди стали вимагати доповнити текст новими обмеженнями для України. Гаагу підтримали Німеччина та Франція. Президент Європейської ради частково обґрунтував відмову. Він переконаний, що Україна сильна перед зовнішніми загрозами, тоді як небезпеку для неї становлять внутрішні проблеми.

«Якщо ви й надалі будете такі ж рішучі, хоробрі та послідовні, як і під час Революції гідності, витримаєте реформи і не здастеся, то ви зможете здійснити свої мрії та досягнути цілей», — наголосив він.

Деякі експерти запевняють, що Україна дістала «ляпаса» через свою надмірну поспішливість. Адже не буває в міжнародних відносинах, щоб усе й одразу. Ми й так у цьому році отримали більше, ніж навіть будь-який єврооптиміст міг би мріяти. Безвіз, підтримка ряду реформ, збереження санкцій проти Росії, а особливо ратифікація Угоди про асоціацію — це прорив на несприятливому тлі. Це відбулося тоді, коли у ЄС як ніколи вистачає й власних проблем.

Зрештою, наші кроки можна вважати поспішливими й тому, що похвалитися перед єесівцями нам, за великим рахунком, нічим. Україна — остання країна в Європі за рівнем подолання корупції, третя за величиною тіньової економіки у світі. У нас зволікають із запровадженням ключових реформ. Кому ми потрібні — майже голі-босі (порівняно з європейцями), проблемні через ситуацію на сході, та ще й із корупційним душком, який не вивітрюється?

Символічно, що саме тоді, коли на саміті Євросоюз поставив під сумнів щирість наших прагнень до євроінтеграції — великою мірою через масштабні хабарництво і корупцію, депутати Верховної Ради України не проголосували за продовження сесії. Стомились. А в американському Конгресі цього дня, навпаки, ухвалили продовження роботи на два тижні, бо завдання у них невідкладні, а рішення необхідні.

Отак і живемо. І якщо всі ці разом узяті факти протиріч не стануть нам уроком, так-так, саме нам, а не керівникам, адже це ми їх обирали, то гріш нам ціна у базарний день.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Сальдо торгівлі погіршилося
Читати
Що по грошах
Читати
Гірники вимагають зароблене
Читати
Скільки зброї на руках
Читати
Вода необачності не пробачає
Читати
Найурожайніші
Читати
Хтось буде у програші
Читати
Безкарність та безконтрольність неприпустимі
Читати
Флагмана позбавляють заробітку...
Читати
...Але він тримається
Читати
Задля розвитку наукового потенціалу
Читати
Покарати за сепаратизм неможливо?
Читати





— Нас не посадять! Сесію закрито...  

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове