Соняшник № 723

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малював Олексій КОХАН.

• Мандрівка в дивосвіт

Королева змій

Анаконда — суперхижак, загадкова істота, яка лякає і заворожує водночас. За вагою вона вважається найбільшою і найважчою з усіх відомих науці змій. Зустріти її можна у суб­екваторіальних і екваторіальних широтах, як-от тропічні райони Південної Америки, береги озер і боліт на півдні острова Тринідад.

ЦЕЙ дорослий плазун із підродини удавів зазвичай важить 250 кілограмів, а виростає завдовжки 5-6 метрів (як шкільний автобус). Утім, зрідка зустрічаються особини й до 10, а то й 11 метрів. Причому самки цих змій набагато більші за самців. Якось у Східній Колумбії виявили таку, яка сягала 11 м 43 см! Тож не дивно, що саме анаконда стала героїнею одного з найвідоміших голівудських фільмів жахів про тварин-убивць, що нападають на людей.

Проте попри свої гігантські розміри насправді вона не така вже й агресивна стосовно людей. Зокрема, підмічено, що анаконди ніколи не нападають на людей першими, а роблять це лише у виняткових випадках, коли їм загрожує небезпека.

Ця змія дуже полюбляє воду. Навіть линяння тварини відбувається у воді. Там вона треться об корчі, щоб позбутися старої шкіри, яка росте і періодично відлущується впродовж усього життя. А шкіра ця дуже красива на вигляд і високо цінується в індустрії моди. Через що й полюють на анаконд. На щастя, цим тваринам не загрожує вимирання, бо вони дуже плодючі і життєздатні.

Основне забарвлення змії сірувато-зелене з великими темно-бурими плямами округлої або довгастої форми, що чергуються в шаховому порядку. З боків тулуба є ряд дрібних світлих цяток, облямованих чорною смугою. Таке маскування вважається ідеальним для хижака, який звик чатувати на свою здобич у воді, вкритій водоростями і листям.

Улюблені місця водяних удавів — заплави, стариці та озера, заболочені низини в басейнах річок Амазонка й Оріноко. У таких затишних куточках анаконда, лежачи у воді, вичікує різних ссавців, що приходять на водопій (агуті, пака, пекарі), водоплавних птахів, іноді черепах та молодих кайманів. Також її жертвами можуть стати свійські свині, собаки, кури, качки, звісно, якщо ті наблизяться до води.

Як і всі удави, анаконда нерухомо чатує на здобич. А коли та наближається, хапає її миттєвим кидком і душить, обвиваючи кільцями тіла (попри розповсюджену думку, вона, як і інші удави, не розчавлює жертву і не ламає їй кістки, як це показують у фільмах жахів, а стискує її, не дає дихати, і та гине від задушення). Анаконда заковтує здобич цілком, сильно розтягуючи при цьому пащу. Часто полювати жительці водойм не доводиться. Наївшись досхочу, доросла особина перетравлює і засвоює їжу три-чотири тижні. До речі, полює вона лише вночі. Хоча сонячного дня іноді залюбки ніжиться поблизу берега десь у затінку — обвиває нижнє гілля дерев.

Ця змія здатна вполювати й велику здобич. Та незважаючи на таку очевидну силу, анаконду не можна назвати повноправною господинею густих тропічних лісів, адже «закон джунглів» іще ніхто не відміняв. І вона має ворогів. Це люди, великі крокодили, ягуари, пуми...

Під час сезону дощів, який може тривати до кількох місяців, вона народжує близько 20-40 анаконденят. Це майже єдиний яйцеживородний представник змій. Тобто самиця не відкладає яйця, як її родичі, а вони залишаються в тілі матері. Дитинчатка сягають у довжину приблизно 60 сантиметрів і не отримують батьківського піклування з моменту народження. Через малі розміри вони вразливі перед хижаками. Зате тим, хто доживе до зрілого віку, гарантоване відносно спокійне життя.

Кажуть, що анаконди на привіллі живуть у середньому 10-12 років. Проте в неволі зазвичай іще менше. Хоча… Можуть досягнути навіть 28-річного віку (це рекорд довголіття для анаконди, утримуваної у зоопарку).