• Подія

Кохання, коні і гармати

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

У Харківській опері відбулася прем’єра вистави Петра Чайковського «Мазепа». Спектакль став знаковою подією не лише Слобожанщини, а й України. 22 липня виставу, у якій стріляють гармати й гарцюють справжні коні, покажуть у смт Коломак, де з нагоди 330-річчя від дня народження Івана Мазепи мають відкрити йому пам’ятник. У цьому тихому й забутому нині райцентрі Харківщини на Коломацькій раді 25 липня 1687 року Івана Мазепу обрали гетьманом України.

_{Красива історія}

В ОСНОВІ опери лежить історія кохання гетьмана. Що­правда, у житті Мазепи їх було чимало — як правдивих, так і міфічних, бо умів він закохувати в себе дівчат і заміжніх жінок.

«Як я чув, гетьман Мазепа поза іншими своїми прикметами приваблює легко до себе своїм чаром жінок, як хоче цього»,— пише французький посол Бонак в одному з листів.

Звісно, у молодого Мазепу було за що закохатися. При дворі польського короля він освоїв мистецтво прихиляти жіночі серця похвалою, лестощами, компліментами. Крім того, він був найосвіченішою людиною тогочасної Європи: знав сім мов, писав латинню, віршував українською, грав на музичних інструментах. А після того як став гетьманом — ще й однією із найбагатших та найупливовіших. Як у такого не закохатися? Юна Мотря Кочубей, маючи гарячу кров татарських пращурів, потонула в чарах слів і вчинків 65-літнього Івана Мазепи. Саме ця велична й водночас трагічна історія кохання надихнула Пушкіна на написання поеми, а Чайковського — на створення опери.

_{Правда життя}

КОХАННЯ до доньки генерального судді Кочубея спалахнуло у серці гетьмана 1704 року. Про те, яким сильним було почуття, свідчать його листи. «Моя сердечно кохана Мотрононько! — пише дівчині Мазепа. — Поклон мій віддаю Вашій милості, моє серденько, а при поклоні посилаю Вашій милості гостинця книжечку і обручик діамантовий, прошу теє вдячно прийняти, а мене в любові своїй неодмінно ховати, моя любенько коханая». І нині не кожна дівчина встоїть під таким натиском. Мотря піддалася чарам гетьмана й водночас хрещеного, який офіційно посватався до неї. Батьки були проти, особливо мати, владна Любов Кочубей. Кажуть, у неї самої замолоду була любовна історія з Мазепою. Щоби донька трішки «охолола», її хотіли запроторити в монастир. Однак Мотря втекла до коханого. Тоді в Батурині вдарили в дзвони, зчинився галас. Іван Мазепа відсилає Мотрю до батьків.

Він пише їй 12 листів, але їх перехоплює Василь Кочубей і передає царю Петру разом із доносом про стосунки Мазепи зі шведами. Російський самодержець нібито в це не повірив, але про всяк випадок наказав приглядати за гетьманом. Шпигуни нічого розвідати не змогли. Кочубея катували у Московії, він зізнався в брехні. Його присудили до страти й відіслали в Україну для виконання вироку. Та навіть після страти батька у Мотрі залишилися почуття до Мазепи. Ще до Полтавської битви вона вийшла заміж за генерального писаря Семена Чуйкевича. Закінчила життя в монастирі неподалік Полтави.

_{Пушкінські переспіви}

РЕЖИСЕР-ПОСТАНОВНИК опери «Мазепа» Армен Калоян, якого нащадки гетьмана Мазепи після прем’єри нагородили «Лицарським хрестом», говорить, що частину лібрето, написаного 1884 року В. Буреніним, де розвивається лінія кохання, залишили без змін. Хоча вона далека від реальних подій. За Пушкіним, а відповідно й Буреніним, Марія (Мотря) божеволіє після того, як страчують батька. Перед цим йде напружена сцена, де мати просить доньку, щоб та вблагала Мазепу не страчувати чоловіка й батька. Це додає драматичності твору, але не відповідає істині.

Починаючи зі сцени допиту Кочубея Пилипом Орликом лібрето переписано. Армен Калоян каже, що не міг уявити автора першої в світі конституції жорстоким неосвіченим катом, яким той постає в пушкінській поемі й оригінальній опері. Вилучено й ту частину, де прославляється Полтавська битва, російська зброя, співається хвала царю Петру, котрий, як казав Тарас Шевченко, «розпинав нашу Україну». У сучасній харківській постановці закінчується все тим, що Мазепа йде в похід...

У фіналі хор без супроводу оркестру виконує козацьку пісню «Чорна рілля ізорана» — гімн усім полеглим за волю України. Спочатку перед глядачем у високості постає гетьман на тлі церков, які він збудував і де потім його проклинали за наказом царя Петра. А потім висвічуються обличчя козаків, холодноярців, воїнів УПА, ковпаківців, бійців Небесної сотні та кіборгів — героїв останньої війни з Росією, проти якої повстав гетьман Іван Мазепа.

Фото автора: сцена з опери «Мазепа».