Архів
П’ятниця,
14 липня 2017 року

№ 54 (19499)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Рядки з листів

Корупціонерів — за Ґрати

ХОЧУ від імені мільйонів знедолених українців звернутися до чільників держави і запитати: доки триватиме збиткування над народом? Нинішню політику інакше як геноцид і не назвеш. Оскільки всі дії та реформи спрямовані не задля блага людей, а на їх винищення. У своїх частих поїздках за кордон урядовці зуміли побачити тільки високі тарифи і ціни на товари, але чомусь не розгледіли заробітних плат і пенсій європейців. Чому нас «підганяють» до їхнього рівня тільки за першим показником? Моя думка така: доки в Україні підприємства належатимуть магнатам, покращання нам не бачити. Бо вони дбають тільки про власні інте­реси. Як вихід, треба усі багатства, що належать народу, націоналізувати.

Валерій КОРСУН.

с. Михайлівка

Олександрівського району

Кіровоградської області.

 

Люди мруть, як мухи. Мене охоплює жах, коли заходжу на кладовище: за останні десять років із нашого невеличкого села пішли у засвіти здебільш молоді (40-50-річні). Така ж ситуація, а то ще й гірша, і в навколишніх населених пунктах. Чоловіки і жінки полишають цей світ через хвороби та алкоголь. Думаю, якби вони були працевлаштовані, а відповідно мали й належний заробіток, то демографічна картина не була б така кричуща. Втім, на жаль, влада не бачить цієї проблеми. Чи не хоче бачити?

Микола КУЖЕЛЮК.

с. Кроватка

Рожищенського району

Волинської області.

 

Якби мені колись сказали, що цукровий завод, в якому я пропрацював 30 років, стане примарою, що його розберуть-продадуть до цеглинки, не повірив би. Це ж таке було підприємство! Розвалили і колгосп-мільйонер, де трудилось понад дві тисячі людей. Розібрали і залізничну колію, що з’єднувала селище із Монастирищем. Нині про неї нагадують тільки прогнилі шпали. Але хіба тільки у нас таке діється? Скрізь по Україні розрослася руїна. Не дає спокою і неоголошена війна на Донбасі. Наш односелець, зовсім молодий хлопець, загинув там від ворожої кулі. Всі, від старого до малого, зібралися, щоб провести його в останню путь. А тут, усередині країни, владці з жиру бісяться. Крадуть мільйони, наживаються на війні і на смертях таких, як він. Та головне, що жоден за свої корупційні злочини ще не поніс покарання. На мою думку, лише тоді прийде край цьому ганебному явищу, коли кожен корупціонер потрапить за ґрати. А застава та електронні браслети — це не що інше як гра на публіку і зелений коридор для виїзду за кордон.

В. І. КРИЖАНІВСЬКИЙ.

смт Цибулів

Монастирищенського району

Черкаської області.

 

Сором і ганьба керівникам, які дбають тільки про власну кишеню. П’ять президентів урочисто присягали на вірність народу. Клялись на Євангелії зробити Україну міцною і багатою. А затим забували про все. Зраджували, грабували. Перетворили Україну на жебрачку. Ще й кредитів набрались, які, певно, й наші правнуки не виплатять. Схаменіться! Доведіть ділом, що доля Батьківщини і українського народу вам не байдужа. Якщо ж не вмієте керувати, то беріть до рук зброю й підмініть наших хлопців на передовій.

Любов БАТАРІНА.

с. Старе Село

Сумського району

Сумської області.

 

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове