Архів
П’ятниця,
30 червня 2017 року

№ 50 (19495)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Західний вектор

ЛИТВА підписала контракт на закуповування природного газу в США.

Докладніше...
Викорінюють хабарництво

БРАЗИЛІЯ. Президент скасував свій візит на саміт G20 у Німеччині.

Докладніше...
Нова хвиля мігрантів

ІТАЛІЯ знову оголосила про закриття портів через наплив біженців.

Докладніше...
Ще крок до примирення

СЕРБІЯ і КОСОВО. Лідери країн виступили за відновлення діалогу.

Докладніше...
Вибори по-новому

У МОНГОЛІЇ вперше відбудеться другий тур президентських виборів.

Докладніше...
Плани змінюються

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Лідер Шотландії відкладає плани референдуму про незалежність.

Докладніше...
Дитсадки проти національної ідентичності

АВСТРІЯ. Глава МЗС виступив за закриття мусульманських дитсадків.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З приводу

Не поспішаймо докоряти вчителям і дітям

Олена КОЩЕНКО.

Завершилася основна сесія ЗНО. Спираючись на підсумкові дані Українського центру оцінювання якості освіти, можна підбити перші підсумки загального «ужинку» знань, які школи дали своїм випускникам. Одним словом — вони невтішні. Втім, не поспішаймо звинувачувати вчителів у некомпетентності, а дітей — у лінощах і небажанні опановувати науки…

Є ЩЕ ОДНА важко здоланна для випускників перепона, на яку вказують освітні експерти й учителі, які щиро вболівають за ввірену їм справу. Йдеться про зміст тестів зовнішнього незалежного оцінювання. Багато хто сходиться на думці, що вони надто складні, часом навіть перевищують вимоги шкільної програми. Вже не кажучи про те, що деякі варіанти відповідей видаються неоднозначними, можуть трактуватися як творчі імпровізації і науковий снобізм укладачів, а завдання інколи ще й містять помилки і технічні «огріхи», які плутають майбутніх абітурієнтів.

Нарікають на це навіть відмінники, які наполегливо опановували предмет. Що вже казати про середнячків. Із року в рік випускники масово подають апеляційні заяви до Українського центру оцінювання якості освіти — оскаржують отриманий результат. Їх підтримують шкільні вчителі, які мало не щороку у столиці та інших містах країни разом із вихованцями виходять на акції протесту під стіни Міністерства освіти та його крайових управлінь. І нині чимало абітурієнтів так і не змогли здолати навіть порогового бала оцінювання тестів ЗНО — «склав/не склав». Так, за повідомленням експертної комісії Українського центру оцінювання якості освіти, кількість учасників ЗНО, які не склали тест із математики, становить 17 498 осіб, що дорівнює 16,46% загальної кількості учасників тестування. З історії України — 23 168 осіб (13,45%). З української мови і літератури — 17 359 осіб (7,55%)… Загалом десятки тисяч молодих співвітчизників! Для них це означає крах надій на вступ цього року до будь-якого вищого навчального закладу країни (на платну чи безоплатну форми навчання).

Чому щороку відбувається такий тотальний відсів абітурієнтів? Чимало освітян уважають, що тести ЗНО складають люди, нехай, може, і з ученими ступенями, та, вочевидь, далекі від розуміння мети загальної шкільної освіти. А відтак і проведення ЗНО. Тестування передовсім має засвідчити, що учень опанував базовий рівень предметних знань і, що також головне, навчився логічно мислити і розвивати думку. Саме з цими здобутими в стінах школи навичками вже у виші він успішно й свідомо опанує глибини спеціальних та практичних фахових знань.

Але створюється враження, що нинішні завдання ЗНО адаптовані не до середнього рівня підготовки тестованих, а вже для кандидатів наук. Навіть не всі вчителі здатні на 100 відсотків упоратися з ними. До речі, цього року чільники МОН доклали рук до ще більшого відсіву абітурієнтів. Під час ЗНО було ухвалене рішення про внесення змін у правила вступу до вишів, збільшивши прохідний бал на деякі спеціальності.

Тим часом, поки в Україні йде боротьба за відсіювання «неправильних» абітурієнтів, сусідні держави активно залучають нашу молодь. Зокрема, Польща нині б’є усі рекорди з прийому українських випускників шкіл: соціальні мережі рясніють оголошеннями про набір до навчальних закладів Канади, Угорщини, Чехії, Італії, Іспанії, Словенії, Німеччини, Франції, Австрії, Польщі...

До речі, останні не вимагають для вступу ні результатів ЗНО, ні навіть знання польської мови. Достатньо мати тільки освітні документи (атестат або диплом) і, звісно, гроші для оплати навчання. Поляки виходять із того, що, як мінімум, за рік вони зможуть навчити українських студентів польської мови і далі вже готуватимуть спеціалістів та, вочевидь, молодих патріотів Польщі.

От і постає питання: свідомо чи ні та з якою метою виштовхує влада молодь за кордон?

Іще інформація до роздумів: на сьогодні у вишах Польщі вже навчається понад 40 тисяч українських випускників. Це майже п’ять відсотків (!) усіх студентів у цій нашій західній країні-сусідці. Так, за статистичними даними, найбільшу популярність серед наших юнаків і дівчат, котрі навчаються у Варшаві, мають приватні виші, такі, як Академія бізнесу та фінансів «Vistula» та Академія імені Лєона Козмінського… Чимало нині української молоді і в вишах Кракова, Гданська, Познані та інших міст.

Загалом же кількість українців, які нині навчаються поза межами нашої держави, вражає. Їх уже понад 75 тисяч…

А ТИМ ЧАСОМ 29 червня в Україні вже стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Згідно зі списком, укладеним порталом osvita.ua, в Україні діє 443 вищі навчальні заклади. Вочевидь, через таку недалекоглядну політику країни багато їх матимуть проблеми із набором.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Самопоміч» в опалі
Читати
Звільняють від сміттєвої облоги
Читати
Скандальна репутація нагородам не завада
Читати
Вибори, вибори...
Читати
Знущаються із в’язнів
Читати
Немає нічого святого
Читати
Борги наші тяжкії
Читати
Оцінки вже не потрібні?
Читати
На боротьбу з АЧС
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове