Добрий господар

Ще не пізно посіяти кервель

ЦЮ ОДНОРІЧНУ пряноароматичну рослину сіють рано навесні, потім наприкінці червня й протягом серпня-вересня. Однак вона ще не всім добре відома.

Гарна м’яка травичка сімейства зонтичних має ніжний аромат, що поєднує запах естрагону, анісу і петрушки. Вона завжди входить до складу знаменитих пряних сумішей.

Для культури підбирають слаболужний ґрунт. Найкраща землесуміш — із перегною і дернової землі, причому першого потрібно взяти вдвічі більше. Слід також додати нітрофоску. Приготований ґрунт проливають неміцним розчином перманганату калію.

У невеликі контейнери або горщики (висота 20-25, діаметр 15-18 см) обов’язково насипають шар дренажу (від 1 до 2 см) — з керамзиту, дрібного гравію або щебеню.

Якщо використовується готова землесуміш, то потрібно звернути увагу на кислотність ґрунту. Вона має бути не менше семи.

Насіння кервелю, особливо свіже, не потрібно обробляти перед висіванням. Посіви присипають невеликим шаром землі, а потім закривають плівкою або склом, що допомагає підтримувати вологість. При температурі від 20 до 25 градусів дружні сходи не змусять себе довго чекати. Тоді укриття знімають.

Коли на сіянцях з’явиться два справжніх листочки, їх проріджують і переносять ємності в холодок.

Весь подальший догляд зводиться до щоденного рясного поливу — кервель дуже любить вологу. Але й застою води не терпить.

Пікірують розсаду у фазі двох пар справжніх листків. Кожну рослину висаджують у горщик діаметром не менше десяти сантиметрів або у відкритий ґрунт.

Якщо зрізати кервель під корінь, то він не відросте і його потрібно буде сіяти знову.

Цю травичку додають у страви з птиці, риби і м’яса, що надає їм пікантного смаку. А якщо змішати вершкове масло зі свіжими гілочками пряної рослини, то вийде смачна вітамінна паста для бутербродів.