Архів
Вівторок,
27 червня 2017 року

№ 49 (19494)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Амбітний безпековий план

ЄВРОСОЮЗ. Лідери ЄС домовилися посилити зовнішні кордони.

Докладніше...
Стратегічна перемога

ІРАК. Дві третини Старого міста в Мосулі звільнено від бойовиків «ІДІЛ».

Докладніше...
«Хазяйка морів» підтримує статус

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ почала випробування свого найбільшого авіаносця.

Докладніше...
Утримали владу

АЛБАНІЯ. На парламентських виборах лідирує «Соціалістична партія».

Докладніше...
Виставили ультиматум

КАТАР отримав від арабських країн список їхніх вимог.

Докладніше...
Пригадали навіть доччині екзамени

ПІВДЕННА КОРЕЯ. Радниця екс-президента проведе три роки за гратами.

Докладніше...
Завершують справу

ПОЛЬЩА. Сейм проголосував за знесення у країні всіх пам’ятників радянської епохи, що прославляють комунізм.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

Профорієнтуймося правильно

Маргарита СИТНИК.

Останні 10-15 років українську систему освіти суттєво «перекосило» в гуманітарно-економічному напрямі. Батьки, спостерігаючи технологічний занепад країни, остерігаються відправляти своїх дітей на навчання у технічні ВНЗ для здобуття інженерних професій. Утім, університети та інститути навчились мати із цього певний зиск. Вони роздувають свої штати факультетами менеджменту, права, соціології та іншими, масово приймаючи на навчання за контрактом абітурієнтів і витягуючи таким чином із кишень їхніх батьків по 15-20 тисяч гривень щороку. І це без витрат на проживання та харчування студентів.

У ПІДСУМКУ в програші опинилися всі учасники цього замкненого кола. Ринок праці переповнений юристами та економістами, які після отримання заповітного диплома (цінність якого часто навіть не перевищує вартість матеріалу, з якого він виготовлений) переважно за фахом не працюють, керуючись принципом «хоч би десь улаштуватись». А професійну освіту (фактично тяглову силу будь-якої країни), що й так на ладан дихала, вітчизняні горе-«оптимізатори» багато років послідовно заганяли в глухий кут.

Нинішнього року, вочевидь усвідомивши масштаб кадрової катастрофи, уряд затвердив у пріоритеті професій загальнодержавного значення трактористів-машиністів, швачок та сантехніків. Начальник відділу департаменту професійної освіти МОН Сергій Коваленко розповів, що зазначений документ розробили на основі статистики Держслужби зайнятості спільно з Федерацією роботодавців та представниками профспілок.

Україна — аграрна держава з багатовіковими традиціями господарювання, тож ставка на трактористів зрозуміла без слів. Висококваліфіковані швачки, кравці, закрійники потрібні для підйому вітчизняної легкої промисловості. Погодьтеся, сьогодні вітчизняний речовий ринок переповнений турецько-китайським «ширвжитком» сумнівної якості. Вкрай необхідні й сантехніки, і не лише у зв’язку із загальною тенденцією до урбанізації: на щастя, «цивілізовані» побутові вигоди в селах уже не рідкість. До речі, одним із факторів, який свідчить про затребуваність згаданих спеціальностей, є розмір офіційної зарплати. Тракторист у середньому одержує 6-8 тисяч гривень, швачка — 5-8 тисяч, 4-7 тисяч — сантехнік.

На початку цього навчального року в усіх закладах, підпорядкованих МОН, налічувалося 24420 здобувачів фаху тракториста, 18308 — швачки і 1700 — сантехніка. Як бачимо, останніх вкрай мало... Здається, хоча б трактористів у нас достатньо. Щодо кількості, може, й так. Але до якості підготовки фахівців у роботодавців накопичилося багато питань. Матеріально-технічну базу закладів профтехосвіти востаннє оновлювали ще у 1980-х роках. Тож трактори, які використовують у роботі сучасні агрохолдинги, — це небо і земля порівняно з тими, що є у розпорядженні ПТУ. Відтак, узявши на роботу фахівця, його слід перевчати, а це час, кошти...

Для підготовки згаданих спеціалістів два роки тому було заплановано створити у кожній області по три навчально-практичні центри із сучасним обладнанням, куди направляли б не тільки учнів профтехучилищ, а й безробітних та працівників підприємств для підвищення кваліфікації. Але за цей час відкрито лише заклади для навчання трактористів — при вищому професійному училищі № 75 на Дніпропетровщині та в Архангельському професійному аграрному ліцеї на Херсонщині, на які сукупно витратили 38 мільйонів гривень. Нинішнього року планується створити ще два таких: у ПТУ № 32 в Бобринці Кіровоградської області та в Богодухівському професійному аграрному ліцеї у Харківській. Вони працюватимуть як структурні підрозділи цих навчальних закладів. У держбюджеті-2017 додатково передбачено 50 мільйонів гривень на створення 25 центрів зазначених профілів. Утім, дуже сумнівно, що виконати цей план вдасться за таку суму.

У переліку професій загальнодержавного значення, крім указаних вище трьох найдефіцитніших, ще 19 позицій. Це машиністи бурової установки (на будівельних роботах), монтажники систем вентиляції, бурильники свердловин нафти та газу і їхні помічники, мотористи бурустановок, тістороби, верстатники деревообробних верстатів, верстатники широкого профілю, токарі, фрезерувальники, налагоджувальники верстатів, складальники корпусів металевих суден, монтери колії, помічники машиністів тепловоза та електровоза, слюсарі з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, виноградарі, бджолярі, живописці. На створення навчально-практичних центрів для підготовки таких фахівців держава надала 169 мільйонів гривень.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Гарант домовився
Читати
Iз «Євробаченням» не все гаразд?
Читати
Потрібні судна
Читати
Втратили на блокаді
Читати
Що турбує українців
Читати
«Новий формат захисту територій» уже незабаром
Читати
Чи законно конфіскували?
Читати
Шкідники атакують
Читати
Менше випікається хліба
Читати
Уряд нагодує
Читати





— А тепер розповідай, довговухий, як ти на своєму морковному полі нашого ведмедя завалив!..

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове